Рішення № 1776301, 02.07.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.08р.

Справа № 6/116-08

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Схід-Південь", м. Антрацит, Луганська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька індустріальна спілка", м. Донецьк

про стягнення 12 972,76 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

Від позивача: Кузьменко Ю.М., довіреність № 53 від 06.06.2008 р.

Від відповідача-1: Шляєв І.В., довіреність № 63 від 01.01.2008 р.

Від відповідача-2: не з'явився

Від Третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область–далі по тексту–позивача до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–Відповідача-1, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Схід-Південь”, м. Антрацит, Луганська область–далі по тексту–Відповідача-2, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька індустріальна спілка”, м. Донецьк, про стягнення з належного відповідача на користь позивача 12 972,76 грн. вартості недостачі продукції, у вигляді кам’яного вугілля, на підставі умов договору на поставку кам’яного вугілля-далі по тексту-продукції № 27-1849-02 від 31.08.2007р., укладеного між позивачем та Третьою особою, та комерційного акту БН 754096/95 від 22.11.2007р.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 129,73 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач-1 вимоги суду виконав, відзив на позов надав, у судове засідання з`явився позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що згідно комерційного акту відповідно до ст.ст.129,130 Статуту залізниць України підставою для матеріальної відповідальності залізниці є комерційний акт, а комерційний акт що знаходиться в матеріалах справи, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог не містить слідів крадіжки і тому відповідальність за недостачу продукції у кількості 18,71 тн на суму 12 972,76 грн. повинен нести вантажовідправник, тобто Третя особа.

Крім цього Відповідач-1 посилається на те, що позивач невірно провів розрахунок суми позову, оскільки відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансом України від 21.11.2000р. № 644, встановлено розмір граничного розходження до вантажів зданих до перевезення в сирому або вологому стані у розмірі 2%, а позивач нарахував в розмірі 1%, у зв’язку з чим недостача складає не 18 710кг, а 18 020,00 кг.

Відповідач-2 відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав, у судове засідання не з'явився незважаючи на те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача-2 зазначену ним у вищеназваному договорі.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, у відзиві на позов позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що залізничний вагон № 65350167 був прийнятий Відповідачем-1 до перевезення без зауважень і відповідно до розд.14 „Правил перевезення вантажів залізничним транспортом” та „Правил перевезення вантажів навалом і насипом” та відповідно до ст.37 Статуту залізниць України - відповідальність за подальше збереження вантажу в дорозі несе перевізник, а саме: ДП „Придніпровська залізниця”, тобто Відповідач-1.

03.06.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 26.06.2008р. з тих підстав, що Відповідач-1 та Відповідач-2 та Третя особа у судове засідання не з’явилися.

26.06.2008 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2007р. між позивачем та Третьою особою було укладено договір № 27-1849-02 на поставку продукції, при виконанні умов якого 20.11.2007р. на адресу позивача надійшов залізничний вагон № 65350167, в якому була виявлена недостача продукції у кількості 19,400 кг (з урахуванням природної втрати та граничного розходження маси нетто під час перевезення) у кількості 18,71 тн загальною вартістю 12 972,76 грн.

При виявлені недостачі було складено, у відповідності з чинним законодавством України, Комерційний Акт БН 754096/95 від 22.11.2007р. по вагону № 65350167, яким було зафіксовано недостачу продукції у кількості 19,400 кг (з урахуванням природної втрати та граничного розходження маси нетто під час перевезення) у кількості 18,71 тн загальною вартістю 12 972,76 грн., у зв’язку з чим позивач 04.02.2008р. за № 136 звернувся до Відповідача-1 з претензію про оплату недостачі продукції у сумі 12 972,76 грн., яка мала місце у залізничному вагоні № 65350167 у відповідності з комерційним актом БН 754096/95 від 22.11.2007р., який Відповідач-1 залишив без задоволення, що і

стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з належного відповідача на його користь вартість недостачі продукції у вагоні № 65350167 у кількості 19,400 кг (з урахуванням природної втрати та граничного розходження маси нетто під час перевезення) у кількості 18,71 тн загальною вартістю 12 972,76 грн.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 129,73 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін та Відповідача-1 в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт недостачі продукції у вагоні № 65350167 у кількості 19,400 кг (з урахуванням природної втрати та граничного розходження маси нетто під час перевезення) у кількості 18,71 тн загальною вартістю 12 972,76 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання та не оспорюється повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Оскільки на день розгляду справи у суді вина Відповідача-2 відсутня, а відповідно до комерційного акту БН 754096/95 від 22.11.2007р. в вагоні № 65350167 зафіксовано недостачу продукції у кількості 19,400 кг, та в документі зазначено в розділі „Г”, що поверхня вантажу маркована вапном, тоді як в розділі „Д” Відповідач-1 не зазначено, що поверхня вантажу продукції маркована вапном. Більш того, кількість недостачі продукції становила більше 30% від загальної кількості, що могла вміститися у даному вагоні, а в акті не було зазначено чи могла недостаюча продукція вміститися у даному вагоні.

Крім цього, згідно комерційного акту по кількості вантажу вагон був напівзавантажений, що не знайшло свого відображення в даному комерційному акті. Більш того, відповідно до ст.24 Статуту залізниць України Статуту залізниць України Відповідач-1 при прийманні напівзавантаженого вагону мав право і в даному випадку був зобов’язаний перевірити правильність відомостей занесених до залізничної накладної, оскільки вагон був напівзавантажений, а також перевірити кількість та масу вантажу, що зазначена в накладній, що Відповідачем-1 знову не було виконано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не може прийняти до уваги заперечення Відповідача-1, що базуються на комерційному акті БН 754096/95 від 22.11.2007р., оскільки при виявленні такої великої недостачі продукції при прийнятті продукції до перевезення і при складенні даного комерційного акту Відповідачем-1 не було використане право перевантаження продукції та відображення в комерційному акті можливих причин невідповідності ваги продукції зазначених у провізних документах та в наявності.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначеного вагону до перевезення зауважень, щодо напівзаванженості даного вагону не було заявлено представниками Придніпровської залізниці.

Так як при визначенні недостачі продукції у залізничному вагоні № 65350167 позивачем було невірно вирахована кількість недостачі продукції, а з нею її вартість, так як згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансом України від 21.11.2000р. № 644, встановлено розмір граничного розходження до вантажів зданих до перевезення в сирому або вологому стані у розмірі 2%, а позивач помилково нарахував в розмірі 1%, у зв’язку з чим недостача складає не 18 710 кг, а 18 020,00 кг і позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідача-1 вартості недостачі продукції у сумі 12 972,76 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 12 494,35 грн.

В решті позову слід відмовити.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з належного відповідача на його користь 129,73 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають задоволенню пропорційно стягнутій сумі з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-1.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001р. № 542, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансом України від 21.11.2000р. № 644, ст.ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові до Відповідача-2 відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Відповідача-1: Державне підприємство „Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, р/р 2600830130306 в Дніпропетровському центральному відділенні „Промінвестбанку”, МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь позивача - Відкрите акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (51925, Дніпропетровська область м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) 12 494,35 грн. (дванадцять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривень 35 коп.) - вартості недостачі продукції, 124,94 грн. (сто двадцять чотири гривень 94 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 27.06.2008р.