Рішення № 17757334, 20.07.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 ц - 2270 /2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Лінник Г. О. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20 »липня 2011 року. м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

Суддів: Стрелець Л.Г.,

Кочеткової І.В.

При секретарі: Черненко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приатного підприємства «Індустріал-Дом»на заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року по справі за позовом ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»до ОСОБА_4, ПП «Індустріал-Дом», ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Імпульс»про визнання права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»про визнання права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2005 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»про визнання права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 04.01.2005 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір позики грошових коштів у сумі 200000 грн.

Пунктом 3 договору передбачено, що у разі відсутності у позичальника коштів на момент повернення позики, до позикодавця переходить право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання, що розташований по АДРЕСА_1

Оскільки на момент повернення позики у відповідача ОСОБА_4 не було коштів, він запропонував провести розрахунок шляхом передання у власність майнового комплексу.

Сторонами по справі була укладена мирова угода, яка затверджена ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2005 року , згідно якої право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5

У серпні 2007 року ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, приватного підприємства «Індустріал-Дом», ОСОБА_5, третя особа КП «Імпульс»про визнання недійсною з моменту укладення мирової угоди між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перехід права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1, визнання права власно сті на вказаний майновий комплекс, зобов'язання КП «Імпульс»скасувати державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ОСОБА_5 та провести реєстрацію права власності на нього за ВАТ «Запорізький абразив ний комбінат».

Ухвалою суду від 09.06.2008 року позовні вимоги ВАТ «Запорізький аб разивний комбінат»об'єднано в одне провадження із позовними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»про визнання права власності на майновий комплекс

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»обґрунтовував свої вимоги тим, що 16 липня 2004 року між ВАТ «Запорізький абра зивний комбінат»у якості продавця та ПП «Індустріал-Дом»у якості покупця уклали договір № 19 купівлі-продажу майна (обладнання), яке знаходиться по АДРЕСА_1. Згідно п. 2.5. вказаного договору, розрахунки за майно здійснюються шляхом перерахування покупцем всієї вартості майна повністю або частками у термін 10 тижнів від моменту підписання договору.

19 липня 2004 між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»та ОСОБА_4, який є одноособовим власником ПП «Індустріал-Дом», було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого у власність покупця перейшов майновий комплекс цехунестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1) по вул. Червоногвардійській, З 3-І у м. Пологи Запорізької області.

Майно, яке відповідно до договору № 19 від 16.07.2004 мало перейти у власність ПП «Індустріал-Дом», розташоване у будівлях майнового комплексу цеху нестандартного обладнання і АДРЕСА_1, що придбані ОСОБА_4, який є власником даного приватного підприємства. Саме з цієї підстави, з метою забезпечення виконання ПП «Індустріал-Дом»зобов'язань за договором купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ВАТ «Запорізь кий абразивний комбінат»було укладено угоду від 31.03.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов'язався перед ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»за виконання ПП «Індустріал-Дом»зобов'язань за договором купівлі-продажу від 16.07.2004 № 19 у разі невиконання ПП «Індустріал-Дом»зобов'язань за договором, а ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»набув право отримати задоволення вимог від ОСОБА_4 за рахунок набуття у власність нерухомого майна - майнового комплекс цеху нестандартного обладнання по АДРЕСА_1

До теперішнього часу у повному обсязі зобов'язання за договором купівлі-продажу № 19 від 16.07.2004 у частині розрахунку за майно не виконані, отже , комбінат відповідно до ст. 546 ЦК України отримав право задоволення вимог за рахунок набуття у власність майнового комплексу цеху нестандартного обладнання по АДРЕСА_1

Проте всупереч умовам угоди від 31.03.2005 відповідачем 1 та відповідачем 2 вчинено дії, які порушують права ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», а саме: ОСОБА_4 за мировою угодою передав у власність ОСОБА_5 спірний майновий комплекс.

Зазначає, що мирова угода, яка укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не може бути законною підставою для виникнення права власності, оскільки, скасована Апеляційним судом Запорізької області, тому ОСОБА_5 не може вважатись такою, що набула право власності на спірний майновий комплекс на законних підставах.

Посилаючись на вказані обставини просив суд визнати недійсною з моменту укладення мирову угоду, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перехід права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1, визнати право власно сті на вказаний майновий комплекс, зобов'язати Комунальне підприємство «Імпульс» скасувати державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ОСОБА_5 та провести реєстрацію права власності на нього за ВАТ «Запорізький абразив ний комбінат».

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 24 листопалда 2010 року позов ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»задоволено.

Визнано недійсною з моменту укладення мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перехід права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1

Визнано за Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат»право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 Зобов'язано Комунальне підприємство «Імпульс»(70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Привокзальна, 13) скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1.

Зобов'язано Комунальне підприємство «Імпульс»(70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Привокзальна, 13) провести реєстрацію права власності за Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат»(ЄДРПОУ 00222226, 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44) на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л), що розташований по АДРЕСА_1

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання, (літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 07.07.2010 по цій справі та знято арешт з будівель майнового комплексу цеху нестандартного обладнання, (літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 і скасовано заборону Комунальному підприємству «Імпульс»проводити дії по видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 Запорізької області, технічній інвентаризації та реєстрації прав власності на дане майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП «Індустріал-Дом»зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав .

За змістом ст.303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляції, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 16 липня 2004 року між ПП "Індустріал-Дом", директором і власником якого є ОСОБА_4, і ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" було укладено договір купівлі-продажу майна № 19, за яким товариство продало, а ПП "Індустріал-Дом" придбало обладнання на суму 1900220 грн.

19 липня 2004 року ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" уклало з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна - майнового комплексу цеху нестандартного обладнання під літерами: "Л", "К", "З", "О", "М", "м1", "Л1", що розташований по АДРЕСА_1 у м. Пологах Пологівського району Запорізької області, за 819780 грн.

31 березня 2005 року ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", ПП "Індустріал-Дом" і ОСОБА_4 уклали угоду, за умовами якої в разі, якщо ПП "Індустріал-Дом" не сплатить ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" в обумовлений договором купівлі-продажу майна від 16 липня 2004 року строк вартість указаного в договорі майна в розмірі 1900220 грн., то набуте ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 19 липня 2004 року нерухоме майно перейде у власність ВАТ "Запорізький абразивний комбінат". При цьому ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" поверне ОСОБА_4 сплачені ним кошти в розмірі 737802 грн., за винятком 10 % штрафних санкцій.

ПП "Індустріал-Дом" не сплатило ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" грошові кошти за договором купівлі-продажу майна в сумі 1900220 грн., а майно для задоволення вимог кредитора в цього підприємства відсутнє.

4 січня 2005 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_4 договір позики, за яким передала останньому в борг 200000 грн. строком до 1 травня 2005 року.

Згідно з п. 3 цього договору в разі відсутності в позичальника коштів на час повернення позики до позичальника переходить право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання під літерами: "Л", "К", "З", "О", "М", "м1", "Л1", що розташований на АДРЕСА_1.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до положень ст. 572,574,577 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань, унаслідок якого заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем зобов`язання забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання та самостійно не існує, а є одним із засобів виконання зобов`язання однією із сторін цивільно правового правочину

Задовольняючи позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»суд першої інстанції виходив з того, що умови договору від 31 березня 2005 року укладеного між ВАТ „Запорізький абразивний комбінат”, ОСОБА_4 та ПП „Індустріал-Дом” відповідають принципам свободи договору, передбаченим ст. 627 ЦК України, не суперечать вимогам закону та відповідають моральним засадам суспільства.

Проте з таким висновком суду погодитися не можливо.

Суд у порушення вимог ст.ст. 213,214 ЦПК України невизначився з характером спірних правовідносин; не звернув уваги на те, що за договором від 31 березня 2005 року ОСОБА_4 взяв на себе обовязок перед ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" щодо виконання ПП "Індустріал-Дом" грошового зобовязання (сплату коштів за договором купівлі-продажу № 19 від 16 липня 2004 року) за рахунок належного йому нерухомого майна; не вирішив питання, чи не є таке забезпечення виконання зобовязання фактично договором застави, який відповідно до вимог ст. 577 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

На підставі ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Тому у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" про визнання права власності на майно. Висновок суду про те, що договір від 31 березня 2005 року укладений між ВАТ „Запорізький абразивний комбінат”, ОСОБА_4 та ПП „Індустріал-Дом” відповідає принципам свободи договору, передбаченим ст. 627 ЦК України є помилковим.

Відповідно до ст.334 ЦК України право власності на нерухоме майно переходить від однієї особи до іншої за нотаріально посвідченим право чином ( договором)

Визнаючи за ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»право власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 суд першої інстанції не звернув уваги на те, що угода від 31.03.2005 року, яка укладена у простій письмовій формі і не може бути правовою підставою для виникнення права власності на нерухоме майно.

За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Тобто мирова угода це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх субєктивні права й обовязки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обовязків сторін і предмета спору. Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.

Визнаючи недійсною з моменту укладення мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про перехід права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання (літ. літ. Л, К, З, О, М, м1, Л1), що розташований по АДРЕСА_1 суд першої інстанції не врахував, що мирова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( том 2 а.с.13) була предметом розгляду суду і відносно неї постановлена ухвала від 24 листопада 2010 року про відмову у визнанні мирової угоди між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про перехід права власності на майновий комплекс цеху нестандартного обладнання.

Крім того укладена між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у простій письмовій формі мирова угода, яка не визнана судом, не тягне за собою жодних правових наслідків.

Відповідно до ст. 26 ЦПК України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві (ст.30 ЦПК).

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України ).

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї із сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК України).

Сторони, крім прав та обов'язків, визначених ст. 27 ЦПК України, мають ще додаткові права, встановлені ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 213,215 ЦПК України, рішення у справі може постановлюватися лише щодо сторін.

Таким чином приймаючи рішення, щодо зобовязання КП „Імпульс” скасувати державну реєстрацію права власності на спірний обєкт нерухомості за ОСОБА_5 та зобовязати КП „Імпульс” зареєструвати право власності на цей же обєкт нерухомості за ВАТ „Запорізький абразивний комбінат” суд першої інстанції вищенаведені вимоги закону залишив поза увагою.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтовану відмову у задоволенні позову ОСОБА_5, не є переконливими, оскільки відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог суд правильно виходив з того, що умови договору позики від 4 січня 2005 року, укладеного у простій письмовій формі не можуть бути правовою підставою для переходу права власності на спірну нерухомість.

Крім того, судом постановлено обгрунтовану ухвалу про відмову в затвердженні мирової угоди між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги про відсутність мирової угоди в матеріалах справи є неприйнятними, оскільки не відповідають матеріалам справи, на аркуші 13 том 2 даної справи міститься мирова угода відносно якої судом постановлена законна та обґрунтована ухвала.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи

Керуючись ст.ст. 307, 308,309,314-317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Приатного підприємства «Індустріал-Дом»задовольнити частково.

Заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року по цій справі в частині задоволення позовних вимог ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту:

В задоволенні позовних вимог ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»- відмовити

В решті рішення залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: