Ухвала суду № 177560, 13.09.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

13.09.06 Справа № 14/79

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівська І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області (далі ДПІ у м.Ужгороді) від 15.05.2006р. № 11777/9/10

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006р.

у справі № 14/79

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Пілотек", м.Ужгород

до ДПІ у м.Ужгороді, м.Ужгород

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача –Сакалош Ю.Ю. –старший державний податковий інспектор

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від від 04.05.2006р. у справі № 14/79, суддя Карпинець В.І., позов ТзОВ "Пілотек" задоволено частково, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді:

- повністю нечинними від 14.11.2005р. №006091540/0 2820/15-0/31477594У23456 та від 24.02.2006р. №006101540/2 843/15-0/31477594/5354 про зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2300грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств;

- частково нечинними від 14.11.2005р. №006101540/0 2819/15-0/31489117/23455 та від 24.02.2006р. №006091540/2 844/15-0/31477594/5355 в частині зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2601,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивовано тим, зокрема, п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5, п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 239, 241, 250 Господарського кодексу України, п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м.Ужгороді подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006р. у справі № 14/79 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю з мотивів невідповідності висновків суду нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника скаржника у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Актом №418/15-0 від 10.11.2005р. „Про результати проведення невиїзної документальної перевірки" (далі - акт перевірки, а.с. 14-15) встановлено порушення ТОВ „Пілотек" граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток, що також підтверджено розрахунком штрафних санкцій, наведених у додатку до даного акту перевірки (а.с. 16-17):

- із затримкою від 31 до 90 календарних днів за січень 2003р. з граничним строком сплати до 20.02.2003р. (фактична сплата - 25.04.2003р.) на загальну суму 11500грн.;

- із затримкою до 30 календарних днів - за жовтень 2003р. з граничним строком сплати до 20.11.2003р. (фактична сплата - 24.11.2003р.) на суму 18711грн., за листопад 2003р. з граничним строком сплати до 02.12.2003р. (фактична сплата -10.12 та 24.12.2003р.) на загальну суму 3225,50грн., за листопад 2003р. з граничним строком сплати до 31.12.2003р. (фактична сплата - 20.01.2004р.) на суму 4075грн. та за II квартал 2004р. з граничним строком сплати до 20.08.2004р. (фактична сплата - 31.08 та 01.09.2004р.) на загальну суму 24912,70грн.

Відповідно до акту перевірки за вищевказані порушення ДПІ у м. Ужгороді податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2005р. №006101540/0 2819/15-0/31489117/23455 на підставі п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р №2181-ІІІ (далі -Закон №2181-ІІІ) за затримку до 30 календарних днів понад граничний строк сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі загальної суми 50924,20грн. застосовано до ТОВ „Пілотек" штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 5092,42грн. (а.с.19) та податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2005р. №006091540/0 2820/15-0/31477594/23456 на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ за затримку від 31 до 90 календарних днів понад граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі загальної суми 11500грн. застосовано до ТОВ „Пілотек" штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 2300грн. (а.с.18).

Не погоджуючись із висновками органу державної податкової служби, наведеними в акті перевірки, позивачем вищенаведені податкові повідомлення - рішення було оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст.5 Закону №2181-ІІІ до ДПІ у м. Ужгороді та до ДПА у Закарпатській області, якими було відмовлено позивачеві у задоволенні його скарги з тих же підстав, що наведені відповідачем у запереченні на позов, та ДПІ у м. Ужгороді повторно прийнято податкові повідомлення - рішення від 24.02.2006р. № 006091540/2 844/15-0/31477594/5355 та №006101540/2 843/15-0/31477594/5354 за результатами адміністративного розгляду ДПА у Закарпатській області скарги платника податків, які також є предметом судового оскарження.

Відповідно до вимог п.5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. П.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про наявність прострочення з боку позивача сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств у періоді лютий, листопад та грудень 2003р. на загальну суму 37511,50грн. та серпень 2004р. на загальну суму 24912,70грн.

Стосовно вимог позивача щодо неправомірності застосування відповідачем до нього вищенаведених штрафних санкцій за межами строку, встановленого ст.250 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд обгрунтовано відзначив наступне.

Відповідно до ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органом місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб"єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарські штрафи.

Згідно із ст.241 цього ж Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб"єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб"єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 17.1 статті 17 якого визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Таким чином, положення ст.250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України „Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Тому, в даній частині вимоги позивача щодо неправомірності застосування відповідачем до нього вищенаведених штрафних санкцій за межами строку, встановленого ст.250 ГК України, не підлягають задоволенню з огляду на вищенаведені норми Закону №2181-ІІІ.

Щодо сплати позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств у спірних періодах, судом було встановлено, що на підставі засвідчених копій витягів з банківського рахунку позивача (а.с. 129-131), позивачем самостійно було перераховано до бюджету 31.08.2004р. суму 5000грн. та 01.09.2004р. - суму 20000грн. з відміткою про призначення платежу „податок на прибуток за II квартал 2004р. без ПДВ". Отже, вищевказані суми позивачем самостійно було перераховано на єдиний казначейський рахунок як сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за II кв. 2004р., тобто з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств за II квартал 2004р. за поданою до податкового органу декларацією з податку на прибуток підприємства №49039 від 09.08.2004р. (граничний строк сплати 19.08.2004р.) з граничним строком сплати із затримкою до 30 календарних днів.

Тому місцевий господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що є частково правомірним застосування відповідачем до позивача штрафу у розмірі 10 відсотків у сумі 2491,27грн. за податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2005р. №006101540/0 2819/15-0/31489117/23455 на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ за затримку до 30 календарних днів понад граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 24912,70грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання по податку на прибуток за II квартал 2004р.

Інша сума несплачених вчасно позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств у інших спірних періодах становить 37511,50грн. і не оспорювалась сторонами.

Однак, судом встановлено наявність у вищенаведених охоплених перевіркою періодах у позивача експортного відшкодування з ПДВ за операціями з експорту продукції у загальній сумі 57061грн. Даний факт підтверджується матеріалами справи.

Матеріалами справи, зокрема листами позивача з відміткою податкового органу про їх прийняття, підтверджено факт своєчасного звернення позивача до ДПІ у м. Ужгороді з вимогами врахувати наявні суми експортного відшкодування по ПДВ за операціями з експорту продукції в рахунок погашення його податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за вищенаведені спірні періоди.

Відповідно до ч.2 п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами те державними цільовими фондами" погашення податкових зобов’язань або податкового боргу платника податків може бути здійснено шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли згідно з нормами податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов’язань платника податків. Така оплата (погашення) здійснюється на підставі заяви платника податків за спільним рішенням податкового органу та органу Державного казначейства України.

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції в тому, що внаслідок набрання чинності Законом України №550 -IV від 20.02.2003р. „Про внесення змін та доповнень до Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковим законодавством було також визначено джерело сплати податкових зобов'язань платника податків та механізм зарахування переплати у поточні платежі до відповідного бюджету або зарахування в даному випадку наявної у позивача суми експортного відшкодування по податку на додану вартість, в рахунок сплати наявних сум податкових зобов'язань по інших видах податків до відповідного бюджету.

Відповідно до вищенаведеної норми, кошти, існуючі у вигляді переплати до бюджету або у вигляді наявної суми експортного відшкодування з податку на додану вартість, нарівні із коштами, наявними у платника податків, є джерелом погашення поточних узгоджених податкових зобов'язань по інших видах податків.

Для того, щоб платник податків провів погашення податкового зобов'язання, шляхом зарахування як наявних переплат так і наявних сум експортного відшкодування по податку на додану вартість, йому необхідно, згідно чинного законодавства звернутись до податкового органу із відповідною заявою. Після чого, інші дії проводяться безпосередньо податковим органом.

Наявні у справі матеріали містять докази такого звернення позивача до відповідача щодо зарахування наявних сум експортного відшкодування з ПДВ за операціями з експорту продукції в рахунок погашення його податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за вищенаведені спірні періоди. При цьому, заперечень чи коригувань з боку податкового органу звернення ТОВ „Пілотек" із твердженням про наявні суми експортного відшкодування по ПДВ за операціями з експорту продукції та вимогою зарахування їх в рахунок погашення його податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за вищенаведені спірні періоди, матеріали справи не містять, що дає підстави вважати відсутність претензій з цього приводу у податкового органу.

Таким чином, позивач, маючи загальну суму 57061грн. експортного відшкодування по ПДВ за операціями з експорту продукції достатню для погашення його податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за вищенаведені спірні періоди, вчасно звернувся до ДПІ у м. Ужгороді з вимогою про зарахування наявної загальної суми 57061грн. експортного відшкодування по ПДВ за операціями з експорту продукції в рахунок погашення його узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств у вищенаведених спірних періодах, а ДПІ у м. Ужгороді в свою чергу не здійснила такого зарахування у межах граничних строків. Тому, ТОВ „Пілотек" не можна вважати відповідальним за прострочення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств за вищенаведені спірні періоди (лютий, листопад та грудень 2003р.) в порядку п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" через відсутність в його діях складу даного правопорушення.

За таких обставин, заперечення відповідача та доводи апеляційної скарги в даній частині спростовуються фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства.

З урахуванням вищенаведених обставин апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом в тому, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.11.2005р. №006091540/0 2820/15-0/31477594/23456 про зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2300грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств, підлягає повністю визнанню нечинним та податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 14.11.2005р. №006101540/0 2819/15-0/31489117/23455 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5092,42грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств, підлягає визнанню нечинним частково в частині зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2601,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств.

Оскільки в повторних податкових повідомленнях - рішеннях ДПІ у м. Ужгороді від 24.02.2006р. №006091540У2 844/15-0/31477594/5355 та №006101540/2 843/15-0/31477594/5354 не зазначено про скасування вищевказаних первинних податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Ужгороді вщ 14.11.2005р. №006091540/0 2820/15-0/31477594/23456 та №006101540/0 2819/15-0/31489117/23455 , також підлягає визнанню повністю нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді вщ 24.02.2006р. №006101540/2 843/15-0/31477594/5354 про зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2300грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств та частково нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ужгороді від 24.02.2006р. №006091540/2 844/15-0/31477594/5355 в частині зобов'язання ТОВ „Пілотек" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2601,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на прибуток підприємств.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 79, 86, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала виготовлена в повному обсязі 09.10.2006р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.