Рішення № 1775129, 26.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.08 р. Справа № 8/35

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с.Гаврилівка,

ЄДРПОУ 30160757

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, с.Водяне-2,

ЄДРПОУ 23610497

про стягнення 1470598 грн. 85 коп.

Суддя Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с.Гаврилівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, с.Водяне-2 про стягнення заборгованості у розмірі 1470598,85 грн., в тому числі заборгованість за поставлений товар в сумі 1317725, 66 грн., три проценти річних в сумі 7796,12 грн., пеня в сумі 25003,61 грн., штраф у розмірі 1881,11 грн., сума інфляційних витрат у розмірі 72719,47 грн., збитки у розмірі 45742,88 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №16\2-4213 від 22.05.2008р. збільшив позовні вимоги. Зокрема, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 1317725, 66 грн., трьох процентів річних в сумі 12967,25 грн., пені в сумі 53094,43 грн., штрафу у розмірі 1881,11 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 163642,55 грн., збитків у розмірі 45742,88 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором №149-08/КАМ від 01.11.2007р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням від 07.04.2008р., 21.04.2008р., 20.05.2008р., 02.06.2008р., 20.06.2008р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

01.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Європродукт” (покупець) був підписаний договір №149-08/КАМ, за змістом якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити, в тому числі, м’ясо курчат першої категорії.

На виконання умов договору позивач в період з 19.11.2007р. по 02.02.2008р. за накладними №АМ-0053636 від 19.11.2007р. на суму 110316, 06 грн., №АМ-0053637 від 19.11.2007р. на суму 7481,95 грн., №АМ-0054292 від 21.11.2007р. на суму 19999,94 грн., №АМ-0054086 від 21.11.2007р. на суму 50726,36 грн., №АМ-0054859 від 26.11.2007р. на суму 101508,50 грн., №АМ-0054860 від 26.11.2007р. на суму 60443,65 грн., №АМ-0055112 від 27.11.2007р. на суму 101972,92 грн., №АМ-0055304 від 28.11.2007р. на суму 81275,15 грн., №АМ-0055498 від 29.11.2007р. на суму 101400,00 грн., №АМ-0055924 від 01.12.2007р. на суму 101453,75 грн., №АМ-0055954 від 02.12.2007р. на суму 105202,50 грн., №АМ-0056119 від 03.12.2007р. на суму 101683, 92 грн., №АМ-0056549 від 05.12.2007р. на суму 101592,66 грн., №АМ-0056781 від 06.12.2007р. на суму 102039, 84 грн., №АМ-0057025 від 07.12.2007р. на суму 102231, 48 грн., №АМ-0003136 від 19.01.2008р. на суму 217151,28 грн., №АМ-0004458 від 26.01.2008р. на суму 109360,80 грн., №АМ-0004465 від 26.01.2008р. на суму 109202,04 грн., №АМ-0005850 від 02.02.2008р. на суму 216702,00 грн. (з урахуванням накладних на повернення №АМ-0001440 від 29.11.2007р., №АМ-0001436 від 29.11.2007р.) поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1901728,68 грн.

Відповідно до п.3.3 укладеного між сторонами договору, датою поставки позивачем відповідачу продукції вважається дата підписання останнім відповідної накладної.

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання відповідачем зазначених вище накладних, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов’язку по поставці Товариству з обмеженою відповідальністю „Європродукт” м’яса курчат на загальну суму 1901728,68 грн.

Згідно із п.2.3 договору №149-08/КАМ від 01.11.2007р. покупець зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника варстість поставленої йому партії товару згідно накладних на протязі десяти календарних днів з моменту отримання кожної партії товару.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, які з боку відповідача не спростовані, всупереч вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України та положенням договору поставки №149-08/КАМ від 01.11.2007р., свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати грошових коштів відповідач виконав частково на суму 584003,02 грн. За таких обставин, на теперішній час у ТОВ „Європродукт” існує заборгованість перед ТОВ „Комплекс Агромарс” у розмірі 1317725,66 грн.

Суд приймає до уваги, що надані позивачем до матеріалів справи банківські виписки на суму 812499,92 грн. не є належним доказом проведення відповідачем оплати поставленої продукції з огляду на те, що за змістом наданих документів відповідачем оплачувалася продукція, поставлена ТОВ „Комплекс Агромарс” у період з серпня 2007р. по жовтень 2007р. (за винятком накладної №АМ-0055924 від 01.12.2007р. на суму 44000,00 грн.). Тобто, до підписання між сторонами договору поставки, на підставі якого позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості.

Як встановлено судом згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок, оплата відповідачем поставленої за договором №149-08/КАМ від 01.11.2007р. продукції складає 44000,00 грн., внаслідок чого заборгованість ТОВ „Європродукт” перед ТОВ „Комплекс Агромарс” повинна враховуватися у розмірі 1857728,68 грн.

Проте, в позовній заяві позивачем вказано, що відповідачем проведена часткова оплата за договором в сумі 584003,02 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1317725, 66 грн., який за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом ТОВ „Комплекс Агромарс”, як особи інтереси якої порушені.

Таким чином, судом приймається до уваги заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу у розмірі 1317725, 66 грн, незважаючи на те, що наявні у матеріалах справи документи свідчать про більший розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

Як вказувалося вище, відповідач заперечень проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 1317725,66 грн. не надав, в судові засідання на виклик суду не з’явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/1540 від 23.05.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Європродукт” міститься у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги в цій частині повністю доведені позивачем, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 1317725,66 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі п.7.3 договору поставки №149-08/КАМ від 01.11.2007р. нараховано та пред’явлено до стягнення пеню в сумі 53094,43 грн. за період з 30.11.2007р. по 29.05.2008р.

Крім того, враховуючи положення ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, умови п.7.4 укладеного договору поставки позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1881,11 грн. за період 30.11.2007р. по 15.03.2008р.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 30.11.2007р. по 29.05.2008р. по 24.01.2005р. позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення інфляцію в сумі 163642,55 грн. та три проценти річних в сумі 12967,25 грн.

За змістом банківських виписок, наданих позивачем, судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором поставки №149-08/КАМ від 01.11.2007р. більше, ніж заявлена ТОВ „Комплекс Агромарс” у позовній заяві. За висновками суду, згідно наданих банківських виписок частина перерахованих ТОВ „Європродукт” позивачу грошових коштів, зарахованих останнім у якості оплати за спірним договором поставки, є платою за поставлену продукцію за іншим договором, враховуючи, що у вказаних документах є посилання на накладні, видані до укладання сторонами договору №149-08/КАМ від 01.11.2007р.

При цьому, враховуючи право позивача при розрахунку суми санкцій самостійно визначати період та суму, на яку нараховуються санкції, приймаючи до уваги твердження ТОВ „Комплекс Агромарс” про часткову оплату продукції у розмірі 584003,02 грн., виходячи з того, що розрахунок пені, штрафу, інфляції, трьох процентів річних відповідачем не оспорюється, матеріалами справи не спростовується, суд приймає його до уваги як належний доказ та вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” про стягнення з відповідача збитків в сумі 45472,88 грн. залишаються без задоволення з огляду на наступне:

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, який водночас є універсальною мірою відповідальності, є відшкодування збитків.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту порушення цивільних прав. Обов'язковою умовою відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які утворюють склад правопорушення, звільняє боржника від обов'язку відшкодувати збитки.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 45472,88 грн. позивач посилається на ті обставини, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки ТОВ „Комплекс Агромарс” призвело до збільшення нарахованих по кредитному договору відсотків за користування кредитом.

Проте, за висновками суду, причинний зв’язок між порушенням ТОВ „Європродукт” обов’язку щодо оплати поставленої за накладними продукції та збільшенням суми процентів за користування кредитом у зв’язку з невиконанням „Комплекс Агромарс” своїх зобов’язань за кредитним договором відсутній. Зокрема, позивачем не доведено, що грошові кошти, які відповідач повинен був сплатити позивачу за договором поставки, призначалися саме для погашення процентів за договором кредиту. Крім того, ТОВ „Комплекс Агромарс” не надано доказів того, що кредитні правовідносини виникли саме внаслідок невиконання ТОВ „Європродукт” своїх грошових зобов’язань, приймаючи до уваги, що наданий позивачем кредитний договір №7.1-49 від 19.12.2006р. був укладений ним ще до підписання договору поставки №149-08/КАМ від 01.11.2007р.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги недоведеність позивачем причинного зв'язку між поведінкою відповідача та матеріальними витратами, понесеними позивачем на зазначену суму, вимоги про стягнення збитків у розмірі 45472,88 грн. підлягають залишенню без задоволення.

02.04.2008р. позивачем було надане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, та заборони відповідачу провадити дії по відчуженню, передачі майна, яке належить йому на праві власності, у тому числі за угодами, пов’язаними з передачею права власності, права розпорядження чи користування.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення з причини того, що заявником належним чином не обгрунтовано необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, оскількі обов’язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо мотивоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Наявність вказаних обставин з боку позивача не доведено.

Крім того, за висновками суду, зв’язок між встановленням заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Європродукт” укладати угоди щодо відчуження належного йому майна та предметом позовних вимог по вказаній справі відсутній. Одночасно, судом також враховано співвідношення права, інтересу, про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії та накладанням арешту на грошові кошти.

За таких обставин, враховуючи викладене, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишено судом без задоволення.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем згідно із заявою №16\2-4213 від 22.05.2008р. було збільшено позовні вимоги майнового характеру на суму 124185,03 грн. Тобто, сума державного мита, яка підлягає стягненню до державного бюджету складає 1241,85 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ „Комплекс Агромарс” задоволено не в повному розмірі, у відповідності до ст.46, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 1241,85 грн. підлягає стягненню до державного бюджету з позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с.Гаврилівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, с.Водяне-2 про про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 1317725, 66 грн., трьох процентів річних в сумі 12967,25 грн., пені в сумі 53094,43 грн., штрафу у розмірі 1881,11 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 163642,55 грн., збитків у розмірі 45742,88 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, с.Водяне-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с.Гаврилівка заборгованость за поставлений товар в сумі 1317725, 66 грн., три проценти річних в сумі 12967,25 грн., пеню в сумі 53094,43 грн., штраф у розмірі 1881,11 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 163642,55 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 15487 грн. 96 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 57 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с.Гаврилівка на користь державного бюджету України державне мито в сумі 462 грн. 56 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 26.06.2008р.

Суддя