Вирок № 17742537, 05.02.2011, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 1-50/2011

Перемишлянський районний суд Львівської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2011 м.Перемишляни Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

Головуючого судді Борняк Р. О.

секретаряВовк О. С.

за участі прокурораКохалика Т. О.

підсудного ОСОБА_3

потерпілоїОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 135 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19 год. 30 хв. керуючи автомобілем «ВАЗ 2109» автомобільною дорогою СтрілкиУшковичі у напрямку с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області, при проїзді ділянки дороги поблизу с. Свірж Перемишлянського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких згодом помер на місці пригоди. Не зупиняючи керований ним автомобіль ОСОБА_3 завідомо залишив останнього без допомоги, покинув місце події, чим позбавив потерпілого можливості вжиття заходів самозбереження.

Підсудній в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністюта пояснив, що 16 жовтня 2010 року в 19.00 годині, керуючи автомобілем зі швидкістю 80км./год., з включеними фарами ближнього світла, здійснював роз?їзд з автомобілем, який рухався назустріч, побачив на проїзній частині дороги пішохода.Оскільки віддаль між автомобілем і перешкодою була надзвичайно малою, відтак вчинив наїзд на пішохода. Після наїзду пішохід впав на вітрове скло його автомобіля, а звідти праворуч від автомобіля на проїздну частину дороги. Доїхавши до с. Свірж, розвернувся і поїхав додому іншою дорогою. Покинув місце ДТП, тому що знаходився в шоковому стані.

Крім визнання підсуднім своєї вини у вчиненні злочину його вина в скоєному є доведеною в судовому засіданні повністю показами потерпілої, свідків, іншими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_5, був її чоловіком.16 жовтня 2010 року ввечері її чоловік маршрутним таксі їхав в с. Свірж. Чому він вийшов швидше з маршрутного таксі не доїхавши кілька кілометрів до с. Свірж, їй не відомо. Підсудним відшкодовано усі збитки заподіяні внаслідок смерті її чоловіка, матеріальних претензій не має.

Згідно показів свідка ОСОБА_6, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 21.30 год. її син ОСОБА_3 повернувся дуже схвильований, передня частина його автомобіля була пошкоджена. З його слів їй стало відомо, що він збив пішохода, який раптово вийшов на дорогу з узбіччя.

Згідно показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, слідує, що коли вони ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19.00 год. поверталися з м. Бібрки в с. Свірж своїм автомобілем ВАЗ 2109, то на проїздній частині дороги побачили людину. Зупинившись, вони побачили закривавлене тіло чоловіка, який на той час ще був живий, бився в конвульсіях важно дихав, тому вирішили його не рухати, а викликали карету швидкої допомоги та працівників міліції. Приблизно через 30 хв. прибула карета швидкої допомоги. Оглянувши потерпілого, лікарі констатували смерть.

Згідно висновку судово-медичної експертизи вбачається, що смерть потерпілого наступила внаслідок черепно мозкової травми з масивними субарахноїдальними крововиливами. Всі виявлені тілесні ушкодження на тілі трупа є прижиттєвими, виникли від дії тупих твердих предметів, могли утворитись ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ДТП, внаслідок наїзду легкового автомобіля, з наступним відкиданням його на тверде покриття дороги. По тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення і в даному випадку призвели до смерті. Між виявленими на тілі ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями та настанням його смерті є прямий причинно наслідковий зв?язок.

З висновку автотранспортної експертизи за № 1?30 від 26.10.2010р. слідує, що швидкість руху автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, 80 км?год, в обстановці місця пригоди відповідала допустимій по умові видимості дороги, дії водія ОСОБА_3 не суперечили вимогам п. п. 1.10 «безпечна швидкість», «видимість у напрямку руху», 12.2 та 19.3 чинних Правил дорожнього руху. ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. З технічної точки зору, причиною настання ДТП став той факт, що об?єктивна видимість перешкоди пішохода ОСОБА_5 на смузі руху автомобіля ВАЗ 2109, з його робочого місця наступає на такій віддалі, на якій його водій ОСОБА_3 вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду.

З висновку судово авто технічної експертизи, слідує, що на момент огляду робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки “ВАЗ - 2109” знаходиться в працездатному стані і могли виконувати свої функції, передбачені конструкцією. В такому ж стані вони перебували на момент ДТП.

Згідно висновку судової транспортно трасологічної експертизи, вбачається, що наїзд автомобіля «ВАЗ 2109» під керуванням водія ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_5 відбувся на правій смузі проїзної частини, на ділянці дороги, що розташована, дещо раніше фіксації осипу осколків скла розсіювача правої передньої фари автомобіля, тобто на віддалі більш ніж 38 метрів до місця кінцевого розташування на дорозі тіла пішохода.

Аналізуючи усі докази в їх сукупності суд вважає , що вина підсудного у вчиненні злочину в судовому засіданні є доведеною повністю, оскільки своїми діями він завідомо залишив без допомоги особу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження і наслідок безпорадного стану в результаті якого наступила смерть.

Обираючи вид та міру покарання підсудном, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, повністю відшкодував завдані збитки потерпілій

Обставин, яка обтяжують покарання підсудного суд не знаходить.

Обставини, що помякшують його покарання є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного покарання в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.323, 324, 349 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (ГУ ДК України у Львівській області рахунок 31259272210042 МФО 825014 ЄДРПОУ 25575150) 966,60 грн. та 309,60 грн., в користь Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз1074,00 грн., витрат на експертне дослідження.

Речові докази по справі - одяг (а.с. 58) повернути потерпілій ОСОБА_4, автомобіль ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. О. Борняк