Вирок № 17737668, 31.03.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №1-6/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Воскресенській Т.В.,

за участю прокурораРифи Н.В.,

за участю представника потерпілих та цивільних позивачівОСОБА_1,

за участю потерпілихОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю цивільного позивачаОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ „Науково-виробни-ча комерційна фірма „Інженерний центр” на посаді директора, рані-ше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель трьох осіб з наступних підстав.

10 лютого 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин підсудний, керуючи технічно справним авто-мобілем марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі „Бориспіль Дніпро-петровськ” в напрямку м. Бориспіль. На ділянці автодороги, що розташовується на 17-му кілометрі 180 мет-рів поблизу с. Рогозів Бориспільського району, у ОСОБА_5 виник намір здійснити обгін автомобіля, який рухався попереду нього в попутному напрямку. Реалізуючи цей намір, підсудний виїхав на смугу зу-стрічного руху. При цьому перед початком обгону він належним чином не переконався у тому, що смуга зустрічного руху є вільною від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. У звязку з цим, під-судному не вистачило відстані для того, щоб закінчити обгін. Тому для того, щоб уникнути лобове зіткнення з автомобілем марки „Mitsubishi outlander”, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, підсудний змінив напрямок руху праворуч на смугу руху, по якій він рухався до початку обгону. При цьому в порушення п.10.1 та п.12.1 ПДР України ОСОБА_5 при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та не переконався у тому, що зміна напрямку руху буде безпечною і не створить не-безпеки іншим учасникам дорожнього руху. Тому для того, щоб не здійснити зіткнення з задньою частиною автомобіля, який рухався попереду, підсудний застосував екстрене гальмування, що потягло за собою втра-ту ним змоги контролювати рух автомобіля та керувати ним. Внаслідок цього автомобіль марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, поза волевиявленням підсудного повторно виїхав на смугу зустрічного руху, де сталось його лобове зіткнення з автомобілем марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_3, який рухався за автомобілем марки „Mitsubishi outlander”, номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_7 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, від яких вони по-мерли.

ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнав та показав, що 10 лютого 2008 року приблизно о 16 го-дині 00 хвилин він, керуючи автомобілем марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі „Бориспіль Дніпропетровськ” в напрямку м. Бориспіль. Перед ним в попутному напрямку руху рухався автомобіль, марку та номер якого він не памятає. У ОСОБА_5 виник намір, спрямований на об-гін цього автомобіля. Реалізуючи цей намір, підсудний виїхав на смугу зустрічного руху та побачив, що по ній назустріч йому рухається інший автомобіль. ОСОБА_5 зрозумів, що він не встигне закінчити обгін, тому для уникнення лобового зіткнення він перестроївся на смугу руху, по якій рухався перед початком об-гону. Що відбувалось далі, підсудний не памятає, але йому відомо, що з його вини сталась дорожньо-транс-портна пригода, внаслідок якої загинуло три особи.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_5 визнає себе винним у вчиненні злочину, його вина повністю до-ведена зібраними у справі доказами.

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що 10 лютого 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин вона, керуючи автомобілем марки „Mitsubishi outlander”, номерний знак НОМЕР_2, рухалась по автодорозі „Бориспіль-Дніпропетровськ” в напрямку с. Рогозів Бориспільського району. Разом з нею в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні їхала ОСОБА_10 Позаду них рухався автомобіль марки „Kia shuma”, назустріч по смузі зустрічного руху рухались автомобіль типу седан та авто-мобіль марки „Lexus”, номерні знаки яких вона не памятає. Автомобіль марки „Lexus” розпочав обгін авто-мобіля типу седан. В цей час свідок ОСОБА_6 зрозуміла, що автомобіль марки „Lexus” не встигає закін-чити обгін, тому для запобігання лобового зіткнення вона зменшила швидкість руху та виїхала на узбіччя. Автомобіль марки „Lexus” також змінив напрямок руху якомога праворуч та повернувся на смугу руху, по якій він рухався до початку обгону. Після цього водій автомобіля марки „Lexus” почав екстрено гальму-вати, щоб запобігти зіткнення із задньою частиною автомобіля типу седан, який продовжував рухатись по-перед нього. У звязку з цим, автомобіль марки „Lexus” почало кидати в різні сторони, тому він знову виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки „Kia shuma”. Свідок ОСОБА_6 зу-пинила власний автомобіль, вийшла з нього та побачила, що від удару автомобіль марки „Kia shuma” ви-кинуло на узбіччя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув водій цього автомобіля та двоє паса-жирів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка їхала на передньому пасажирському сидін-ні в салоні автомобіля марки „Mitsubishi outlander”, номерний знак НОМЕР_2, надала суду аналогічні по-казання.

З оголошених в порядку п.2 ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 10 лютого 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він, керуючи вантажним автомобілем марки „Маз”, рухався по автодорозі „Бориспіль Дніпропетровськ” в напрямку м. Переяслав-Хмельницький. Перед ним в попутному напрямку рухався автомобіль марки „Kia shuma”. По смузі зустрічного руху рухалось два авто-мобілі, один з яких був типу джип. Автомобіль типу джип рухався позаду, тому водій цього автомобіля на-магався обігнати автомобіль, який рухався в його попутному напрямку, з цією метою він виїхав на зустрічну смугу руху. Але зробити це водій автомобіля типу джип не встигав, тому, змінивши напрямок руху право-руч, він повернувся на власну смугу руху. Після цього автомобіль типу джип почало носити по дорозі, він повторно виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки „Kia shuma”.

З оголошених в порядку п.2 ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що на підставі довіреності, виданої ОСОБА_13, він користувався автомобілем марки „Lexus LX470”, номер-ний знак НОМЕР_1. 9 лютого 2008 року свідок ОСОБА_12 попросив ОСОБА_5 повезти його на цьому автомобілі в м. Київ. Підсудний погодився, тому 10 лютого 2008 року він, керуючи автомобілем мар-ки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, повіз свідка ОСОБА_12 в м. Київ. Свідок ОСОБА_12 сидів на передньому пасажирському сидінні, проте за дорогою не спостерігав, оскільки розмовляв з особою на імя ОСОБА_20, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні. Приблизно о 16 годині 00 хвилин по-близу с. Рогозів Бориспільського району свідок ОСОБА_12 відчув, як ОСОБА_5 почав гальмувати. Тому він обернувся та побачив, як автомобіль почало заносити, у звязку з цим виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки „Kia shuma”.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що 10 лютого 2008 року приблизно о 14 годині 00 хвилин її дочка ОСОБА_8 разом з чоловіком ОСОБА_7 повезли його сестру ОСОБА_9 в гуртожиток, що розташовується в м. Переяслав-Хмельницький. Приблизно о 16 годині 00 хвилин до неї подзвонила незнайома особа та повідомила по телефону про те, що на автодорозі „Бориспіль Дніпро-петровськ” сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинула її дочка ОСОБА_8, чоловік дочки ОСОБА_7 та його сестра ОСОБА_9

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що у неї були син ОСОБА_7, який одружився на ОСОБА_8, та дочка ОСОБА_9, яка навчалась у Переяслав-Хмельницькому універ-ситеті ім. Г. Сковороди. 10 лютого 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин від батьків ОСОБА_8 їй стало відомо про те, що сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її син ОСОБА_7, дру-жина сина ОСОБА_8 та її дочка ОСОБА_9 загинули.

Крім показань свідків та потерпілих, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

- рапортом слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_14 від 10 лютого 2008 року (а.с.8 т.1), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фотоілюстрацією (а.с.9-10, 13-21 т.1), якими підтверджується те, що 10 лютого 2008 року на ділянці автодороги „Бориспіль Дніпропетровськ”, що розташовується на 17-ому кілометрі 180 метрів поряд з с. Рогозів Бориспільського району, сталось лобове зіткнення автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, з автомобі-лем марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_4;

- протоколами огляду автомобілів (а.с.22-23, 26, 34-35 т.1), з яких вбачається, що внаслідок лобового зіткнення вони зазнали механічних пошкоджень;

- протоколами огляду трупів, виявлених на місці дорожньо-транспортної пригоди (а.с.11-12 т.1), та висновками судово-медичних експертиз №9/44, №10/45 та №11/46 від 26 лютого 2008 року (а.с.151-152, 156-157, 161-162 т.1), якими підтверджується те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій авто-мобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_7 зазнав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з множинними двосторонніми переломами ребер та розривом серця. Паса-жирки цього автомобіля ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазнали тілесні ушкодження у вигляді відкритої че-репно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонками та в речовині головного мозку, що супроводжувались набряком головного мозку. Ці тілесні ушкодження утво-рились внаслідок ударів потерпілих об частини салону автомобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_4, в момент його зіткнення з автомобілем марки „Lexus LX470”. Наведені тілесні ушкодження потяг-ли за собою смерть ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9;

- схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с.22 т.1), висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №963 від 24 березня 2008 року (а.с.168-179 т.1) та висновком судової автотехнічної експертизи №507А від 19 травня 2008 року (а.с.221-222 т.1), якими підтверджується те, що зіткнення автомобілів від-булось на смузі руху в бік м. Дніпропетровськ, тобто на смузі руху автомобіля марки „Kia shuma”, номер-ний знак НОМЕР_4, в районі кінця слідів юзу коліс автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1. Водій автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та п.12.1 ПДР України, тобто під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху він повинен був урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати транспорт-ний засіб та безпечно керувати ним, а також перед зміною напрямку руху він повинен був переконатись у тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Технічна можли-вість попередження зіткнення автомобілів полягає у виконанні водієм автомобіля марки „Lexus LX470”, но-мерний знак НОМЕР_1, цих вимог. Водій автомобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_4, по-винен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, тобто після появи небезпеки повинен був негайно вжити заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки. У звязку з порушенням водієм автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, вимог п.10.1 та п.12.1 ПДР України, водій автомобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_4, не мав технічної можливості попередити зіткнення шляхом застосування термінового гальмування;

- висновком судової автотехнічної експертизи №808 від 7 квітня 2008 року (а.с.197-204 т.1) та додат-кової судової автотехнічної експертизи №1226 від 11 квітня 2008 року (а.с.210-212 т.1), з яких вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди система робочого гальма, рульове керування та ходова час-тина автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, були в робочому стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості цього автомобіля перед подією, не виявлено. Ліве переднє колесо знаходилось в придатному для експлуатації стані.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у кри-мінальній справі зібрана необхідна та достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.

Дії підсудного кваліфіковані за ч.3 ст.286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 суд вважає правильною.

Адже підсудний під час керування автомобілем допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху він не урахував дорожню обстановку та перед змі-ною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Така бездіяльність заборонена ПДР України. Її допущення потягло за собою втрату змоги постійно контролювати автомобіль та безпечно керувати ним, та зумовило зіткнення автомобілів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазнали тілесних ушкоджень, від яких померли. Додаткових обставин, які сприяли настанню цих наслідків, судом не встановлено. Тому між бездіяльністю ОСОБА_5 та смертю потерпілих існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Підсудний не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 повинен бути засуджений за ч.3 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель кількох осіб.

Обираючи кримінальне покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, які характеризу-ють особу підсудного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_5 вчинив необережний особливо тяжкий злочин.

Аналіз даних про особу підсудного вказує на те, що він за місцем роботи та проживання характеризу-ється виключно позитивно (а.с.74, 75 т.1), раніше не судимий (а.с.226 т.1); на обліку у лікаря-психіатра та лі-каря-нарколога не перебуває (а.с.227, 229 т.1).

Крім того, ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині. Ця обставина помякшує його кри-мінальну відповідальність. Обставини, що обтяжують кримінальне покарання підсудного, судом не встанов-лені.

З огляду на це, за вчинення злочину підсудному належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк.

ОСОБА_4 предявила цивільний позов, який обгрунтовує тим, що вона є власницею автомобіля марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_3. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль був пошкоджений. Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_5, тому ОСОБА_4 просить суд стягнути з нього на її користь витрати на ремонт автомобіля у розмірі 58224 гривень, витрати на виготов-лення акту товарознавчого дослідження у розмірі 650 гривень та моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

У відповідності до ч.1 ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абз.2 п.5 постанови №3 від 31 березня 1989 року „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, запо-діяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”, не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування шкоди, що не випливають з предявленого обвинувачення.

Суд вважає, що ОСОБА_4 зазнала шкоди не від злочину, а від протиправних діянь, відповідальність за вчинення яких передбачена в ст.ст.1166, 1188 ЦК України. З копії полісу обовязкового страхування ци-вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/4227057 вбачається, що цивільно-правова відповідальність, повязана з експлуатацією автомобіля марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, застрахована в СК „Інпро”. Тому розмір відшкодування шкоди, яку належить стягувати з підсудного, залежатиме від стягнення страхового відшкодування з СК „Інпро”. Це свідчить про те, що циві-льний позов, предявлений ОСОБА_4, не випливає з обвинувачення, предявленого ОСОБА_5

З огляду на ці дві обставини, цивільний позов, предявлений ОСОБА_4, належить залишити без роз-гляду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 предявили цивільні позови, які обґрунтовують тим, що внаслідок до-рожньо-транспортної пригоди загинули їх діти. У звязку з цим, вони зазнали душевних страждань. У такий спосіб їм була заподіяна моральна шкода, розмір якої ОСОБА_2 оцінює в 500000 гривень, а ОСОБА_3 в 1000000 гривень. Підсудний ухиляється від добровільного відшкодування потерпілим моральної шкоди, тому ОСОБА_2 просить примусово стягнути з ОСОБА_5 500000 гривень, а ОСОБА_3 1000000 гривень.

У відповідності до п.2 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань у звязку зі смертю членів її сім'ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується грішми, її розмір визначається судом залежно від характеру злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням ін-ших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула ОСОБА_8, яка була дочкою ОСОБА_2; ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які були дітьми ОСОБА_3 Достовірність цих об-ставин підтверджується копіями свідоцтв про народження, які містяться в матеріалах кримінальної справи. Суд погоджується з доводами потерпілих про те, що у такий спосіб їм була заподіяна моральна шкода. Вин-ним в її спричиненні є підсудний, тому саме на нього покладається зобовязання відшкодувати моральну шкоду.

Разом з тим, розмір моральної шкоди, яку потерпілі просять стягнути з ОСОБА_5, суд вважає вкрай завищеним.

З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких вони зазнали, та з огляду на вимоги розумності і справедливості розмір моральної шкоди, яку належить стягувати з підсудного на користь ОСОБА_15, становить 100000 гривень, а на користь ОСОБА_3 200000 гривень.

ОСОБА_16 предявив цивільний позов, яким просить стягнути з ОСОБА_5 витрати на поховання ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 8068 гривень 71 копійки.

У відповідності до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілих, зобовязана від-шкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та спорудження надгробного памятника, ці витрати.

З копії товарного чека №7 від 11 лютого 2008 року (а.с.62 т.2), копії довідки (а.с.65 т.2), копій дого-ворів-замовлень, додатків до них та квитанцій про оплату послуг (а.с.62а-64, 66-70 т.2) вбачається, що на по-ховання потерпілих ОСОБА_16 витратив грошові кошти у загальному розмірі 8068 гривень 71 копійки. У такий спосіб він набув право вимагати від ОСОБА_5 цих витрат. Підсудний добровільно їх не компенсує, тому суд вважає, що допустимо примусово стягнути з нього на користь ОСОБА_16 витрати на поховання потерпілих у розмірі 8068 гривень 71 копійки.

Крім того, ОСОБА_2, діючи від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_17, предявила цивіль-ний позов, яким просить щомісячно починаючи з березня 2008 року стягувати з підсудного на користь мало-літнього ОСОБА_17 матеріальну шкоду, заподіяну смертю годувальника, у розмірі 2207 гривень 6 копі-йок; просить стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_17 моральну шкоду у розмірі 500000 гривень, грошові кошти у розмірі 910000 гривень на придбання йому квартири та грошові кошти у розмірі 72750 гривень на навчання у вищому навчальному закладі.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_17 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які загину-ли в дорожньо-транспортній пригоді. Це підтверджується копією свідоцтва про народження, видане на його ім'я (а.с.90 т.2).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого його дитина має право на від-шкодування матеріальної шкоди, яка відшкодовується до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студен-ту до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти років). Матеріальна шкода, запо-діяна смертю годувальника, відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утри-манні, але не мають право на відшкодування шкоди.

З довідки про доходи від 26 березня 2008 року (а.с.93 т.2) вбачається, що ОСОБА_7 мав середньо-місячний заробіток у розмірі 4606 гривень 7 копійок (55272,9 : 12). ОСОБА_8 мала середньомісячний за-робіток у розмірі 2207 гривень 1 копійки (24179,92 : 12). Це підтверджується іншою довідкою про доходи від 26 березня 2008 року (а.с.94 т.1). Сім'я ОСОБА_8 складалась з трьох осіб, тому частка середньомісячного заробітку ОСОБА_7, яка витрачалась на утримання малолітнього сина ОСОБА_17, становить 1535 гривень 35 копійок (4606,07 : 3). Частка середньомісячного заробітку ОСОБА_8, яка витрачалась на утримання малолітнього сина ОСОБА_17, складає 671 гривню 66 копійок (2014,99 : 3). Загальна частка середньомісячних заробітків потерпілих, яка витрачалась на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_17, становить 2207 гривень 1 копійку (1535,35 + 671,66).

З огляду на це, з ОСОБА_5 належить примусово стягувати на користь малолітнього ОСОБА_17 матеріальну шкоду, заподіяну смертю годувальників, у розмірі 2207 гривень 1 копійки щомісячно, почина-ючи з дня вступу вироку в законну силу та до 27 липня 2024 року, тобто до досягнення малолітнім ОСОБА_17 вісімнадцяти років.

Підстави для стягнення з підсудного на користь малолітнього ОСОБА_17 матеріальної шкоди, за-подіяної смертю годувальника, з березня 2008 року і до набрання вироком законної сили, відсутні. Адже це не передбачено ст.1200 ЦК України.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_2 про те, що смертю потерпілих спричинена малолітньому ОСОБА_17 моральна шкода. Проте розмір її суд вважає завищеним. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав малолітній ОСОБА_17, та з огляду на вимоги розумності і справедли-вості розмір моральної шкоди, яку належить стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_17, повинен становити 100000 гривень.

Підстави для стягнення з підсудного на користь малолітнього ОСОБА_17 грошових коштів на май-бутнє придбання житла та навчання у вищому навчальному закладі, відсутні. Адже це також не передбачено чинним законодавством.

Разом з тим, з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області належить стягнути судові витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 4813 гривень 99 копійок.

Речові докази: автомобіль марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, слід повернути його власниці ОСОБА_13; автомобіль марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_3, належить повернути його власниці ОСОБА_4

Речовий доказ DVD-диск з відеозаписом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, слід за-лишити в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст.81, 93, 323, 324 КПК України, ст.65, ч.3 ст.286 КК України, п.2 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167, ч.1, ч.2 ст.1200, ст.1201 ЦК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку кримінального покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання, а саме з 8 червня 2010 року.

Запобіжний захід у виді взяття під варту залишити засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на ремонт автомобіля, витрат на виготовленням акту товарознавчого дослідження та моральної шко-ди, залишити без розгляду.

Розяснити ОСОБА_4, що вона має право предявити цей позов в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

У задоволенні іншої частини цивільного позову ОСОБА_2 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю двох дітей, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 200000 гривень.

У задоволенні іншої частини цивільного позову ОСОБА_3 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_5 про стягнення ви-трат на поховання потерпілих, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_19 витрати на похо-вання у розмірі 8068 гривень 7 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_17, до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної смертю го-дувальників, відшкодування моральної шкоди, а також стягнення грошових коштів на придбання житла та навчання у вищому навчальному закладі, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_17 матеріальну шкоду, заподіяну смертю годувальників, у розмірі 2207 гривень 1 копійки щомісячно, починаючи з дня вступу вироку в законну силу та до 27 липня 2024 року, тобто, до досягнення ОСОБА_17 вісімнадцяти років.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_17 моральну шко-ду у розмірі 100000 гривень.

У задоволенні іншої частини цивільного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_17 відмовити.

З ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р №35222002000460; МФО 821018; код 25574713) стягнути судові витрати на проведення експертиз в загаль-ному розмірі 4813 гривень 99 копійок.

Речові докази: автомобіль марки „Lexus LX470”, номерний знак НОМЕР_1, повернути його влас-ниці ОСОБА_13; автомобіль марки „Kia shuma”, номерний знак НОМЕР_3, повернути його власниці ОСОБА_4.

Речовий доказ DVD-диск з відеозаписом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бо-риспільський міськрайонний суд.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець