Рішення № 17730663, 14.03.2011, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-1091/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2011 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого судді Галічого В.М.

При секретарі Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства о обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Голд-Імпекс»до ОСОБА_1, Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства „Металлопласт” про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на , що 01 листопада 2010 р. між ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»та ОСОБА_1 були укладені договори оренди: 1-й договір оренди нежитлової будівлі, загальною площею 312 м2, що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську та 2-й договір оренди нежитлового приміщення № 77 в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз.1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209, 6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На умовах, встановлених вищезаначеними договорами, позивач та відповідач ОСОБА_1 погодили, що договір оренди нежитлової будівлі, укладений строком на 2 роки. Орендна плата мала складати 3000, 00 грн. на місяць з корегуванням на індекс інфляції. Договір оренди нежитлового приміщення укладений строком на 2 роки, орендна плата мала складати 2700, 00 грн. на місяць з корегуванням на індекс інфляції. Незважаючи на погодження сторонами всіх істотних умов укладення договорів оренди, відповідач ОСОБА_1 відмовляється сплачувати орендну плату за користування вищевказаними обєктами нерухомості.

ОСОБА_1 в своєму запереченні, поданому суду, посилається на відсутність зі свого боку підстав для сплати позивачу орендної плати, у звязку із не предявленням останнім правовстановлюючих документів на здані йому в оренду обєкти нерухомості та відсутність у нього реєстрації права власності на дані обєкти нерухомості в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради.

У звязку з невизнанням ОСОБА_1 права власності позивача на здані ним в оренду обєкти нерухомості, останній уточнив свої позовні вимоги в частині визнання за ним права власності на спірні обєкти нерухомості, в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по орендній платі в розмірі 17 100 грн., визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 312 кв.м., що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську та на нежитлове приміщення № 77 в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз. 1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209, 6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства „Металлопласт” у судовому засіданні проти позову не заперечували.

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 р. між ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»та ОСОБА_1 були укладені договори оренди: 1-й договір оренди нежитлової будівлі, загальною площею 312 м2, що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську та 2-й договір оренди нежитлового приміщення № 77 в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз. 1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На умовах, встановлених вказаними договорами, ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»та ОСОБА_1 погодили, що договір оренди нежитлової будівлі укладений строком на 2 роки, орендна плата мала складати 3000,00 грн. на місяць з корегуванням на індекс інфляції. Інший договір оренди нежитлового приміщення укладений строком на 2 роки, орендна плата мала складати 2 700, 00 грн. на місяць з корегуванням на індекс інфляції.

Незважаючи на погодження сторонами всіх істотних умов укладення договорів оренди, ОСОБА_1 відмовляється сплачувати орендну плату за користування вищевказаними обєктами нерухомості, у звязку з тим, що позивачем не було надано правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на дані обєкти нерухомості.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, у тому числі є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час, ст. 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того щоб бути доведеним перед іншими особами. З аналізу статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить суду.

Враховуючи те, що відповідно до статті 61 Цивільно процесуального кодексу України: „Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу”, ОСОБА_1 правомірно відмовився від сплати позивачу орендної плати по договору оренди нежитлової будівлі, що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську від 01.11.2010 р., оскільки позивачем не було надало жодних документів, що підтверджують право власності на нього. В судовому засіданні такі документи представник позивача також не надав, пояснивши суду, що вони знаходяться на стадії підготовки.

У звязку з тим, що позивач не довів наявність права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську, суд вважає неможливим стягнути з ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди нежитлової будівлі, що знаходиться в районі будинку № 18 по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську від 01.11.2010 р. З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на зазначену нежитлову будівлю.

ОСОБА_1 безпідставно ставить під сумнів належність позивачу на праві власності зазначеного у договорі оренди нежитлового приміщення № 77, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі 12/134 (32/179) від 12 грудня 2005 року ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»визнано власником недобудованого нерухомого майна вбудованих нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 площею 229, 67 кв.м.

Вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2005 року встановлено, що 04.11.1993 р. між Фондом державного майна України та Організацією орендарів Дніпропетровського орендного підприємства «Фурнітурний завод»був укладений договір купівлі-продажу № КП-200, відповідно до умов якого Фонд державного майна України продав, а Організація орендарів Дніпропетровського орендного підприємства «Фурнітурний завод»купив майно цілісного майнового комплексу вартістю 562731000 крб. В подальшому 10.12.1993 р. Фонд державного майна України та організація Дніпропетровського орендного підприємства «Фурнітурний завод»підписали акт приймання-передачі державної частини цілісного майнового комплексу Орендному підприємству «Фурнітурний завод»на загальну суму 562731000 грн.

Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області встановлено що, ДКВКП „Металлопласт” зареєстроване 30.12.1993 р. та створене на базі державного Дніпропетровського орендного підприємства «Фурнітурний завод»шляхом викупу основних фондів за їх залишковою вартістю. Право власності на державне майно колективного підприємства наступило із часу підписання договору купівлі-продажу від 04.11.1993 р. Колективне підприємство є правонаступником майнових та інших прав і обовязків приватизованого підприємства Дніпропетровського орендного підприємства «Фурнітурний завод», реорганізованого орендного підприємства «Дніпропетровський фурнітурний завод».

18 листопада 1996 року між ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»і ДКВКП „Металлопласт” був укладений договір № 01 купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 площею 229, 67 кв.м. Згідно рішння Господарського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2005 року сторони провели розрахунки між собою як в грошовій формі, так і в натуральній шляхом поставки на адресу ДКВКП „Металлопласт” петель рояльних, що підтверджується накладною від 03.07.1997 р. Акт прийому передачі придбаних приміщень складений сторонами 18.11.1996 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № Н12/2134 (32/179) від 29 березня 2006 р. було виправлено описку в рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі 12/134 (32/179) від 12 грудня 2005 року та правильно вказано розмір загальної площі вбудованих нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 211, 3 кв.м. замість зазначеної в рішенні площі 229, 67 кв.м.

Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації»Дніпропетровської обласної ради не реєструвало за позивачем право власності, у звязку з тим, що рішенням суду від 12.12.2005 року по справі 12/134 (32/179) не вказані приміщення, які були продані позивачеві. На підставі цього, а також у звязку з завершенням будівництва вбудованих нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про виділення в натурі та визнання права власності.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі 19/92-07 від 06.06.2007 року ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»було виділено в натурі та визнано право власності на наступні вбудовані нежитлові приміщення першого поверху житлового будинку № 7 літера «А»по вулиці Прогресивній в м. Дніпропетровську, а саме: тамбур 3,4 м2, коридор 20,3 м2, приміщення 16,0 м2, приміщення 8,0 м2, кладова 1, 9 м2, приміщення 8, 5 м2, тамбур 1,4 м2, туалет 1,9 м2, ванна 2,3 м2, приміщення 6,8 м2, коридор 9,5 м2, приміщення 15,5 м2, приміщення 52,5 м2, приміщення 3,9 м2, приміщення 1,9 м2, приміщення 21, 6 м2, приміщення 10,7 м2, тамбур 3,1 м2, приміщення 8,1 м2, кладова 1,7 м2, коридор 2,0 м2, коридор 5,4 м2, кладова 1,1 м2, балкон 1,9 м2, балкон 1,9 м2, загальною площею 211, 3 м2.

Позивач, користуючись своїм правом власника вбудованих нежитлових приміщень, за власні кошти здійснив їх перепланування, без отримання на це належних дозволів, тобто фактично створив нову річ.

В результаті самовільного перепланування загальна площа вбудованих нежитлових приміщень була зменьшена і складає 209, 6 м2.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу або певним чином затвердженого проекту.

Виходячи з викладеного вбачається, що належне позивачу в житловому будинку літ. А-10 на І- поверсі нежитлове приміщення № 77 є обєктом самочинного будівництва.

Частиною 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Здійснивши перепланування нежитлового приміщення ТОВ ВКФ «Голд-Імпекс»здійснило лише розпорядження своєю приватною власністю за власним розсудом і ніяким чином не порушило права інших осіб, у тому числі власників та користувачів сусідніх будівель та споруд по АДРЕСА_1.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Інженирінг-Правопроект” (ліцензія Серії АВ № 316949, дата видачі 20 червня 2007 р. № 9-л, строк дії ліцензії з 20 червня 2007 р. по 20 червня 2012р.) було проведено обслідування і оцінку технічного стану нежитлового приміщення в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз.1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209, 6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно даного обслідування та висновку основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться в нормальному і задовільному стані і придатні до подальшої експлуатації за функціональним призначенням та відповідають категорії К-1 та К-2.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за орендну плату по договору оренди нежитлового приміщення № 77 в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз.1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209, 6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 01.11.2010 р. за у ромірі 8100 грн. та визнати за позивачем право власності на даний обєкт нерухомості.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 11, 16, 202, 317, 319, 328, ч. 1, 5 ст. 376, 392, 509, 525, 526, 615, 635 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства о обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Голд-Імпекс»до ОСОБА_1, Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства „Металлопласт” - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Голд-Імпекс»заборгованість по орендній платі в розмірі 8 100, 00 грн. (вісім тисяч сто гривень 00 коп).

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Голд-Імпекс” (код ЄДРПОУ 24244586) право власності на нежитлове приміщення № 77 в житловому будинку літ. А-10 на І-му поверсі, поз.1 12, 15 23, І, ІІ, загальною площею 209, 6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію.

В задовленні іншій частини позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий