Постанова № 17727439, 02.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8923/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський оптико-механічний завод" до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмний оптико-механічний завод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення в якому, після додаткових пояснень від 26.11.2010 року, просив визнати дії Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за вересень місяць 2010 року як податкової звітності, протиправними, зобовязати відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, як податкову звітність з моменту її подання до органу податкової служби та забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 року № 0003001600/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»відмовити в повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ані у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ані в Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не встановлюються, які саме реквізити є обовязковими для податкової декларації з податку на додану вартість, а отже й рішення контролюючого органу щодо невизнання податкової декларації позивача за вересень 2010 року як податкової звітності у звязку з відсутністю «обовязкових»реквізитів не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»є юридичною особою та зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 091942 від 25.07.2004 року, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Поліський Шлях, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 33011077.

Відповідно до довідки Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області від 19.10.2010 р. № 171, позивач взятий на облік як платник податків та зборів з 30.07.2004 р. за № 331.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 13780184, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»31.10.2006 р. зареєстровано як платник податку на додану вартість (ідентифікаційний код 330110710117).

Позивачем направлено на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість за вересень місяць 2010 року, яку відповідачем отримано 19.10.2010 р., про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 02046309.

Листом від 20.10.2010 р. № 4553/10/28-008 відповідач повідомив про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за вересень місяць 2010 року на підставі абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 підлягає невизнанню як податкова звітність, оскільки в ній не зазначено: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ та не проставлена дата.

Крім того, податковим органом було проведено перевірку позивача щодо не подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт від 28.10.2010 р. № 1474/15/33011077 (далі - Акт перевірки).

За даними Акта перевірки відповідачем встановлено порушення підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме, неподання декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, терміни подання 20.10.2010 р.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 0003001600/0, згідно з яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн.

Порядок подання податкової декларації передбачений статтею 4 Закону України № 2181, відповідно до якої платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість, яка містить обов'язкові реквізити зокрема: назва платника податків, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, місцезнаходження платника податків, дата подання звіту, телефон та інші.

Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 (далі - наказ № 827), податкова звітність має бути заповненою повністю, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені, документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності.

Так, п. 4.4 Наказу № 827 під обовязковими реквізитами розуміються:

-тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий):

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків:

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України:

-місцезнаходження платника податків:

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми):

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Як вбачається з податкової декларації, доданої позивачем до матеріалів справи, такі обовязкові реквізити, як назва ОДПС, до якого подається звітність, та дата подання звіту у наданій декларації дійсно відсутні (а.с.28-32).

Враховуючи зазначене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо невизнання податкової декларації за вересень 2010 року, поданої позивачем, податковою звітністю та винесення, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010 року № 0003001600/0 грунтуються на нормах чинного законодавства та є правомірними.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Ю.А. Ісаєнко

С.Б. Шелест