Ухвала суду № 17726226, 08.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року справа №2а/0570/8244/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Топаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Топаз» до відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м.Донецька про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Топаз» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в м. Донецьку Полякової В.І. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку 06.05.2011 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 26287649 на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № Ю-0091 від 04.04.2011 року. Дії відповідача та постанову про відкриття виконавчого провадження позивач вважав протиправними, оскільки, вимога УПФУ про сплату боргу, на його погляд, не є виконавчим документом. Крім того, вона не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту дослідження наданих доказів судом першої інстанції , просив постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Сторони просили справу розглянути у їх відсутність, відповідно ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Топаз», є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.07.1996 р., включене до ЄДРПОУ за № 14310371, діє на підставі статуту, згідно якого є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Топаз".

04.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька відносно ВАТ «Топаз» було прийнято вимогу № Ю-0091 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 1 634 300, 25 грн. , на підставі зазначеної вимоги відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова від 06.05.2011р. про відкрити виконавчого провадження № 26287649.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі , якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в /у порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про недоїмки.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 зазначеного Закону вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.8 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 25 цього Закону , державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця при прийнятті до виконання вимоги УПФУ про сплату боргу.

Крім того, на погляд колегії судів, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на особливості управління корпоративними права, які належать державі.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України " Про управління об'єктами державної власності" ,корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов»язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Визначення корпоративних прав міститься у ряді актів законодавства. Зокрема зміст корпоративних прав та корпоративних відносин визначає ст. 167 Господарського кодексу України, частина 1 якої визначає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У пункті 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно п.14.1.90. ст. 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми про зміст корпоративних права, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відкриття виконавчого провадження за вимогою територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки не є зверненням стягнення на корпоративні права, і не суперечить приписам Закону України " Про управління об'єктами державної власності".

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія не вбачає.

Керуючись статтями 195,196,198, 200, 205, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Топаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Топаз» до відділу Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м.Донецька про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,- - залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Губська

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко