Рішення № 17712864, 09.08.2011, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 2/0534/ 1053/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: Головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Горлівський м”ясокомбінат” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої робітником підприємству ,-

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду з позовом ПАТ «Горлівський мясокомбінат», просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму завданої шкоди в розмірі 32216грн., а також судові витрати понесенні при подачі позовної заяви, посилаючись на те, що з 2007р. по 2009р. ОСОБА_1 находився в трудових відносинах з ПАТ «Горлівський мясокомбінат», працюючи на посаді експедитора. При прийомі на роботу відповідачем був підписаний договір про повну матеріальну відповідальність. З посадовою інструкцією відповідач був ознайомлений.

Відповідно до п.2.6 посадової інструкції, експедитор при отриманні готівкових грошових коштів від покупця, зобовязаний видати покупцю касовий чек з вказівкою повного асортименту оплаченої покупцем продукції. Отримані грошові кошти експедитор зберігає тільки в сейфі, який знаходиться в автомобілі, замикає його на ключ (при наявності декількох ключем від сейфа експедитор забирає і зберігає у себе всі ключі) від сейфа знаходиться у експедитора доки він не здасть грошові кошти в касу підприємства. Експедитор не має права залишати автомобіль, якщо його не змінив водій.

16 вересня 2009 року ОСОБА_1 в м. Запоріжжя виконував свої посадові обовязки по реалізації продукції підприємства. Отримав від різних субєктів підприємницької діяльності грошові кошти в сумі 32216 грн., поклав їх в сейф, який знаходився у службовому автомобілі. В порушення посадової інструкції експедитор відділу збиту, відповідач залишив автомобіль, в сейфі якого знаходились грошові кошти, залишивши його без нагляду. Внаслідок чого із автомобіля була здійснена крадіжка грошових коштів в сумі 32216 грн., що завдало тяжких наслідків позивачу.

За даним фактом у відношенні ОСОБА_1 30 жовтня 2009 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.197 КК України.

Матеріали вищевказаної справи були передані в Микитівський районний суд м. Горлівки, 24 червня 2010 року був оголошений вирок, згідно якого ОСОБА_1 визнали винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.197 КК України. Вказаний вирок був оскаржений відповідачем в судах апеляційної та касаційної інстанції, однак даними інстанціями вирок був залишений без змін, набрав чинності 12.10.2010р.

Таким чином, про наявність шкоди, завданого робітником підприємства ОСОБА_1, позивачу стало відомо 12.10.2010р. після набрання вироком чинності. Таким чином, строк для звернення власника до суду за питанням стягнення з робітника матеріальної шкоди позивачем дотримані.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, з тих же підстав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вироком Микитівського районного суду м.горлівки від 24 червня 2010 року по кримінальній справі встановлено, що він 16 вересня 2009 року, знаходячись біля будинку №10 по вул. Хортицької шосе в м.Запоріжжя, перебуваючи в трудових відносинах з позивачем в якості експедитора, залишив без нагляду службовий автомобіль «Хюндай»реєстраційний №НОМЕР_1, в якому знаходились грошові кошти в сумі 32216 грн. за поставлену продукцію, внаслідок чого із вказаного автомобіля була здійснена крадіжка грошових коштів в сумі 32216 грн. За фактом тайного викрадення майна позивача в м.Запоріжжя органами досудового слідства 22 вересня 2009 року було порушено кримінальну справу. 17 вересня 2009 року позивач провів інвентаризацію готівкових коштів з автомобілю «Хюндай»реєстраційний №НОМЕР_1. Таким чином, відповідач 16 вересня 2009 року знаходився с позивачем в трудових відносинах. Як слідує з Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, причиненого підприємствах, установам, організаціям їх робітниками»від 29 грудня 1992 року №14, порядок відшкодування шкоди спричиненого підприємствам, установам , організаціям їх робітниками регулюються нормами трудового законодавства, в тому числі КЗпП України. Відповідно до вимог ч 3 ст.233 КЗпП України для звернення власника чи уповноваженого ним органу в суд в питаннях стягнення з робітника матеріальної шкоди, спричиненого підприємству, установі, організації, встановлюється строк один рік з дня виявлення спричинення робітником шкоди. Позивач виявив спричинення шкоди 17 вересня 2009 року, проводячи інвентаризацію готівкових коштів в автомобілі «Хюндай», що також підтверджується вироком Микитівського районного суду м. Горлівки від 24 червня 2010 року. Таким чином, позивач пропустив строк для звернення до суду з питанням стягнення матеріальної шкоди, встановлений ч 3 ст.233 КЗпП України. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 вересня 2009 року , приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку №10 по вул. Хортицьке шосе м. Запоріжжя, працюючого згідно Наказу №462-ОК від 18 вересня 2007 року експедитором відділу збиту підприємства позивача, виконуючи свої посадові обовязки по реалізації продукції підприємства, отримав від різних субєктів підприємницької діяльності грошові кошти в сумі 32216 гривен і помістив їх в сейф службового автомобіля «Хюндай»р/н НОМЕР_1, в порушення п.2.6. Посадової інструкції експедитора відділу збиту затвердженого Головою правління ЗАТ «Горлівський мясокомбінат»30.12.2008 року, згідно якої «…Отримані грошові кошти експедитор зберігає тільки в сейфі, який знаходиться в автомобілі, закриває його ключем, ключ (при наявності декількох ключів від сейфа експедитор забирає і зберігає у себе) від сейфу знаходиться у експедитора, доки він не здасть грошові кошти в касу підприємства. Експедитор не має права залишати автомобіль, якщо його не змінив водій». Неналежним чином виконуючи свої обовязки , ОСОБА_1 залишив автомобіль, в сейфі якого знаходились грошові кошти без нагляду, внаслідок чого із автомобіля «Хюндай»р/н НОМЕР_1 була здійснена крадіжка грошових коштів в сумі 32 216 гривен. Окрім того між відповідачем і підприємством позивача був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і ОСОБА_1 виконував свою роботу відповідно до взятих на себе при прийомі на роботу посадовими зобовязаннями.

Ці обставини встановлені вироком Микитівського районного суду міста Горлівки від 24 червня 2010 року, та згідно діючого цивільного процесуального законодавства ( ч.3 ст. 61 ЦПК України) є преюдиціальним фактом.

Вироком Микитівського районного суду м. Горлівки від 24 червня 2010 року, який набрав чинності 12 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.197 КК України.

Відповідно ч 3 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли: шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування спричиненої ним матеріальної шкоди 32216 гривен.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається не винною в скоєнні злочину і не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, доки її вина не доказана в законному порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду. Обвинувальний вирок відносно ОСОБА_1 набрав чинності 12 листопада 2010 року , що і є початком строку перебігу строку позовної давності за дійсними позовними вимогами.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, повязані зі сплатою ним при предявленні позову 322,16 гривен судового збору, 120 гривен витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 134 КЗпП України , ст.ст. 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р И Ш І В:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства “Горлівський м”ясокомбінат”в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 32 216(тридцять дві тисячі двісті шістнадцять) грн. на р/р 26004301563109 у філії “Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області”, МФО 334464 ,код ЕГРПОУ 00443364 ,а також судовий збір у розмірі 322 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: