Ухвала суду № 17705997, 21.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року справа №2а-3406/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі №2а-3406/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів.

Позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.03.2011 ВП 17151757 в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 204,66 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що списання коштів Державного бюджету України на виконання рішень суду Бюджетний кодекс України містить норми в абз.2 пп.8 п.9 прикінцевих та перехідних положень якими встановлено, що таке списання здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України або у змінах до нього. Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» видатки на виконання рішень суду з соціальних питань не передбачені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, судове рішення про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не було виконане боржником у добровільному порядку.

Так, на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-129/09, виданий 11.11.2009 Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 2046,64 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В рамках виконавчого провадження у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 17.03.2011 року ВП № 17151757 про арешт коштів боржника в межах суми 2274,53 грн., з яких: 2046.64 грн. за рішенням суду, 204,66 грн. виконавчий збір, 23,23 грн. витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон України № 606) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 52 Закону України № 606 визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стаття 57 Закону України № 606 встановлює, що порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із частиною 3 статті 57 Закону України № 606, постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Положенням статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні асигнування з Державного бюджету повинні витрачатися за бюджетними призначеннями і виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» встановлено порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Згідно із частиною 4 пункту 23 Постанови КМУ № 609, судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 «Оплата інших послу та інші видатки». У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості накладення арешту на грошові кошти позивача, які знаходяться саме на рахунку № 35413074000633 КФК 090303, з метою списання витрат на організацію та проведення виконавчих дій та виконавчого збору.

А також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти позивача в межах суми 2046,64 грн., та не приймання до уваги посилання позивача на відсутність коштів у 2011 році на виплату боргу, що підтверджений судовим рішенням, оскільки дійсно відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина. Разом з цим, в даному випадку не буде мати місце нецільове використання коштів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі №2а-3406/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі №2а-3406/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили .

Колегія суддів : О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко