Постанова № 17705586, 21.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2011 року           17:20           № 2а-1220/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0004432307/0 від 14.06.2010року, № 0004432307/1 від 19.08.2010року, № 0004432307/2 від 08.11.2010року

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протравними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2010 № 0004432307/0, від 19.08.2010 № 0004432307/1 та від 08.11.2010 № 0004432307/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно обмежив право позивача на подання уточнюючого розрахунку зобов’язання з податку на додану вартість, а також право на відображення податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на висновки акта перевірки, відповідно до яких позивач надав уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з ПДВ під час проведення відповідачем перевірки та сформував податковий кредит за грудень 2009 року всупереч вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв’язку з цим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинах з ПРАТ «Альба Україна»за період вересень-грудень 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 02.06.2010 № 1262/2307/3564823.

Відповідно до акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було надано ТОВ «Санофі-Авентіс Україна) 35648623 лист від 17.03.2010 № 2852/10/23-729 щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах із ПРАТ «Альба Україна» 22946976 за період вересень жовтень, листопад, грудень 2009 року.

ТОВ «Санофі-Авентіс Укшїна»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надано відповідь на Лист від 31.03.2010 року № 5514 (вх. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 13819/10 ВІД 02.04.2010) з копіями податкових накладних та актів виконаних робіт по взаємовідносинах з ПРАТ «Альба Україна»22946976 на загальну суму 5495064,73 грн. в т.ч. ПДВ –915 844,12 грн.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києві подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 76380 від 02.04.2010р.) та додаток 5 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 76397 від 02.04.2010р.) відображеними наступними показниками по ПРАТ «Альба Україна»22946976.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період грудень 2009 року і задекларованого уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок встановлено його завищення.

Так, в Акті перевірки зазначено, що у порушення п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ „Санофі-Авентіс Україна" безпідставно включено до складу податкового кредиту уточнюючим розрахунком податкові накладні, виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) в попередніх податкових періодах, без документального підтвердження такого запізнення, на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 7 267 791 грн.

ТОВ „Санофі-Авентіс Україна" при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (в згідно реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та поданих додатків до декларацій податку на додану вартість „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»включено податкові накладні минулих податкових періодів на загальну суму ПДВ у розмірі 7267 791 грн.

Відповідно до висновку відповідача позивачем було прийнято рішення не формувати податковий кредит вказаних звітних періодів з використанням зазначених сум податку, оскільки воно на дату виникнення права на податковий кредит таким правом не скористалось, одночасно з поданням декларацій по ПДВ до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не подано скарг стосовно контрагентів-постачальників щодо відмови у наданні податкових накладних або наданні їх із порушенням встановленого Порядку виписування податкової накладної, та не проведено відповідно коригувань в порядку, встановленому пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 30.05.97 №166.

Відповідно до виявлених порушень відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 № 0004432307/0, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7106038 грн., штрафних санкцій 3553019грн., а всього 10659057 грн.

За результатами розгляду поданих позивачем скарг на зазначене повідомлення-рішення-рішення відповідач прийняв повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0004432307/1 та повідомлення-рішення від 08.11.2010 № 0004432307/2.

Висновок відповідача про завищення податкового кредиту обґрунтований тим, що позивач здійснював коригування податкового кредиту під час проведення відповідачем перевірки, а також сформував податковий кредит за грудень 2009 року на підставі податкових накладних, виписаних протягом попередніх місяців, а отриманих позивачем у грудні 2009 року.

Суд вважає, що такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству України з огляду на таке.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з п.17.2 ст.17 цього Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до п.п.2.1.4 п.2.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити такі дані: дата та номер направлення на виїзну планову чи позапланову перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення позапланової перевірки, продовження термінів проведення перевірок. Якщо виїзна позапланова перевірка у відповідних випадках здійснюється на підставі рішення суду, зазначається назва суду, який прийняв відповідне рішення щодо здійснення виїзної позапланової перевірки, його номер та дата, термін проведення перевірки.

Згідно з п.п.2.2.1 п. 2.2 Порядку загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити такі дані: термін проведення перевірки (дата початку та дата закінчення перевірки).

Складений відповідачем за результатами проведення перевірки акт від 02.06.2011 не відповідає зазначеним вище вимогам.

Як встановлено судом, позивач подав уточнюючий розрахунок 02.04.2010 в той час як наказ на проведення перевірки позивача був вручений його посадовій особі 12.05.2010.

Крім того, судом встановлено, що позивач виявив помилку в раніше поданих деклараціях під час підготовки відповіді на запит відповідача щодо правовідносин з ПРАТ «Альба» від 31.03.2010 року № 5514, тобто до проведення відповідачем перевірки позивача.

Згідно зі ст.12-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до часу вручення позивачу наказу на проведення перевірки –12.05.2010 у позивача не було підстав для проведення перевірки, відтак, доводи відповідача про те, що позивач надав уточнюючий розрахунок під час проведення відповідачем перевірки не відповідає дійсним обставинам справи та не приймається судом до уваги.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п 7.7.3 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Позивач отримав податкові накладні у грудні 2009 року.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на те, що положення Закону України “Про податок на додану вартість” по-перше, прийнятий раніше за Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а по-друге, позбавляє особу, що надміру сплатила податки до державного бюджету, права на бюджетне відшкодування у спосіб зарахування надміру сплачених коштів на рахунок платника у банку в разі, якщо у звітній податковій декларації такий платник не вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25.2), а Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надає право платнику податків звернутися за належними йому сумами надміру сплачених податків у строк 1095 днів, суд вбачає наявність конфлікту інтересів у даних нормах.

Тому, враховуючи приписи зазначеної вище статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вважає, що позивач правомірно заявив суму податкового кредиту за грудень 2009 року в розмірі 73821,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі доводи позивача не були спростовані. Отже, обов’язок щодо доказування відповідачем не виконаний.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

№ 0004432307/0 від 14 червня 2010 року

№ 0004432307/1 від 19 серпня 2010 року та

№0004432307/2 від 08 листопада 2010 року.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій