Постанова № 17705577, 27.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2011 року15:00 № 2а-1581/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Вовка П.В. Келеберди В.І. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКазенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

до

третя особа Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Головне контрольно-ревізійне управління України

проскасування повідомлень- рішень

Позивач звернувся до суду з позовами до відповідача про:

1. визнання нечинним Акта державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 784/23-9/14307357 від 24.12.2009 та податкового повідомлення-рішення № 00000262309/0 від 18.01.2010;

2. про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2009 № 0008202309/0 та № 0008192309/0.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2010 та від 16.06.2010 були відкриті провадження у справах відповідно 2а-1581/10/2670 та 2а-9197/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2010 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним Акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 784/23-9/14307357 від 24.12.2009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2010 зазначені вище справи були обєднані для спільного розгляду у справу № 2а-1581/10/2670.

З огляду на те, що в матеріалах зазначеної справи знаходиться Акт перевірки №599/23-9/14310520 від 05.10.2009, в якому містяться відомості, що складають державну таємницю, суд відповідно до ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України здійснював розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані тим, що по-перше, відповідач в основу Акта перевірки від 24.12.2009, за яким було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000262309/0 від 18.01.2010 поклав висновки, зроблені Контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, що суперечить природі невиїзної документальної перевірки. По друге, позивач зазначив, що обставини, викладені відповідачем в Акті перевірки від 05.10.2009 не відповідають фактичним обставинам, тому податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на факти порушень, виявлених під час проведення перевірки, зазначив, що оскаржувані повідомлення-рішення є правомірними та просив суд у позові відмовити. У той же час представники відповідача обґрунтованих пояснень, розрахунків донарахувань та штрафних стягнень суду не надали, посилаючись на відсутність працівників, що мають доступ до державної таємниці. За клопотаннями відповідача судом надавався тривалий термін для надання можливості підтримати доказами позицію відповідача. Зазначені заходи, застосовані судом, не дали позитивно результату.

Судом, відповідно до вимог ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на наявність акта ревізії від 25.08.2009 № 06-21/48, суд залучив до участі у справі Головне контрольно-ревізійне управління України для участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третьою особою щодо заявлених позивачем позовних вимог будь-яких пояснень надано не було.

Участі свого представника в судових засіданнях третя особа не забезпечила.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

05.10.2009 відповідач провів документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 19.10.2009 № 0008202309/0, відповідно до якого позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2221923 грн., штрафних санкцій 1813339 грн., а всього 4035262 грн., а також від 19.10.2009 № 0008192309/0, за яким позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 2371902 грн., штрафних санкцій 2537038 грн., а всього 5268940 грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на наступних висновках відповідача, зроблених під час перевірки:

Щодо валових доходів:

1. За висновками акту, у порушення вимог пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових доходів у першому півріччі 2009 року не віднесені суми по відшкодуванню податку на землю, що передбачені договором № И/84-330-08 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 30.09.2008 , укладеного між Заводом (Сторона 1) та Спільною діяльністю (Сторона 2), предметом якого є відшкодування Стороною 2 Стороні 1 витрат по сплаті податку на землю за земельні ділянки, на яких розташовані обєкти нерухомого майна , передані Спільній діяльності.

Відповідно до розрахунку компенсації витрат Заводу, що є додатком до Додаткової угоди № 2 від 31.03.2009 до Договору № И/84-330-08, в 2009 році місячна сума відшкодування податку на землю складає 88163,17 грн. ПДВ 14693,86 грн.

Таким чином, всього позивачем занижено валові доходи на 440815,86 грн. (абз.4 стор.6 Акта).

Відповідно до Договору № И/84-330-08 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю, останній укладено ДП «Завод «Арсенал»(Сторона 1) та Договором №10 Простого товариства (Сторона 2) про відшкодування витрат по сплаті податку за землю.

Виклавши зазначені висновки у акті Відповідач не вдався до оцінки наявних витрат, що поніс позивач під час виконання договорів. У той же час сам факт понесення позивачем витрат під час сплати податку за землю не заперечується.

Оскільки за своєю правовою природою відшкодування витрат не є доходом, а лише компенсацією понесених витрат, висновок відповідача про отримання доходу в сумі 440815,86 грн. є необґрунтованим.

2. Відповідно до акту відповідача 20.02.2007 ДП «Завод Арсенал» укладено договір № 07-02-02-Е з ТОВ "ІЗОВАК" (Білорусь) на купівлю - продаж 2 вакуумних установок марки ORTUS 700 на суму 488 800 доларів США. На виконання договору ДП завод «Арсенал»наступними платіжними дорученнями здійснив передплату:

№ 11 від 15.06.2007 року на суму 292 800 доларів ( 1 478 640 грн.) В бухгалтерському обліку вказана операція відображена Дт371.3 („попередня оплата за основні засоби") Кт 312 на суму 1 478 640 грн.

№ 1 від 04.02.2008 року на суму 146400доларів ( 739320 грн.).

Тобто 60 відсотків оплати за товар було здійснено за власні кошти заводу та в період до укладання договорів комісії.

Установки марки ORTUS 700 були отримані ДП завод «Арсенал 24.03.2008 по ВМД №552012 на суму 488000 доларів США»(стор. 6-8 Акту, абзац 5-8).

Оскільки придбання обладнання здійснювалось за власні кошти ДП завод «Арсенал»та значно раніше укладення договору комісії. Зазначені операції надали можливість зробити відповідачу висновок про те, що проведена господарська операція між ДП завод «Арсенал»та Простим Товариством Договір №10 не є договором комісії, а підпадає під визначення операції купівлі-продажу.

В подальшому, придбане обладнання ДП завод «Арсенал»за власні кошти передане до ДСД №10. Вказана операція не була включена до складу скоригованого валового доходу ДП завод «Арсенал», чим порушено пункт 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у 1 кв.2008 року на загальну суму 702442,80грн., у І півріччі 2008року на загальну суму 7 452 851,33 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у 1 кв.2008 року на загальну суму 1 756 206,20 грн. та у І півріччі 2008року на загальну суму 1 863 212,83 грн. (стор. 9 Акту, абзац 4).

Відповідно до наданих позивачем копій договорів комісії від 10.01.2007 № 1 та від 21.01.2008 № 1 (нова редакція договору № 1 від 10.01.2007), договір комісії був укладений позивачем з Корпорацією «Науково-виробниче обєднання «Арсенал». Після укладення договору простого товариства (спільної діяльності) № 10 від 18.12.2007 між позивачем, Корпорацією «Науково-виробниче обєднання «Арсенал»та ТОВ «Скайнет Ltd», було укладено договір комісії з Простим товариством № 1 від 21.01.2008. Зазначений договір є новою редакцією договору комісії від 10.01.2007 № 1.

У той же час, Договір на виробництво двох вакуумних напилювальних установок ORTUS 700 був укладений позивачем та ТОВ «Ізовак»20.02.2007, тобто в період дії договору комісії від 10.01.2007 № 1.

Судом встановлено, що в Договорі на виробництво двох вакуумних напилювальних установок ORTUS 700 відсутнє застереження, що він укладається позивачем на виконання договору комісії від 10.01.2007 № 1, а у договорі комісії від 10.01.2007 № 1 у свою чергу відсутня специфікація щодо товару, який має бути придбаний комісіонером, тобто позивачем, за цим договором. В той же час, така специфікація зазначена у договорі комісії від 21.01.2008 № 1 і власне в ній зазначений товар - вакуумна напилювальна установка ORTUS 700 у кількості 2 штук загальною вартість 488000 доларів США.

У наданих позивачем копіях платіжних доручень від 15.06.2007 № 11 та від 04.02.2008 № 1 призначення платежу вказано як передоплата за договором від 20.02.2007 № 07-02/2-Е.

З огляду на це, суд частково погоджується з доводами відповідача про те, що частина вартості установок ORTUS 700 придбавалась позивачем не у звязку з виконанням договору комісії.

Також суд звертає увагу, що бенефеціаром по укладених позивачем договорах згідно з договором комісії від 10.01.2007 № 1 був визначений Концерн «Науково виробниче обєднання «Арсенал». У той же час, як встановлено перевіркою та підтверджується поясненнями позивача, придбана установка ORTUS 700 була передана Простому товариству.

Разом з тим, відповідно до п.4.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідачем невірно надано оцінку придбанню позивачем установок ORTUS 700 як отримання валового доходу. Так, навіть якщо допустити, що позивач придбав зазначені установки для здійснення власної господарської діяльності, то облік їх на балансі позивача не може розглядатися як збільшення валового доходу позивача. Зазначена операція за першою подією (перерахування коштів або отримання товару) збільшує валові витрати відповідно до п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Таким чином, висновок про заниження податку на прибуток у 1 кв.2008 року на загальну суму 1 756 206,20 грн. та у І півріччі 2008року на загальну суму 1 863 212,83 грн. є безпідставним.

3. Наступним висновком акту є те, що «Станом на 01.07.09 згідно даних головної книги по рахунку 6313 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на балансі ДП «Завод «Арсенал»обліковується кредиторська заборгованість, по який минув строк позовної давності перед ТОВ "Л.М.Т. «Торговий дім", код ЄДРПОУ 31093760 в сумі 22 910,54грн. з ПДВ, ПП «Х-Файл»код ЄДРПОУ в сумі 69 853,07 грн. з ПДВ, ТОВ «Енергострой - 2000»код ЄДРПОУ 30886301 в сумі 12 000 грн. з ПДВ, та інші в сумі 37 464,04 грн.»(абз.1 стор. 10 Акта перевірки).

Під час вивчення у закритому судовому засіданні наданого відповідачем акту перевірки не встановлено, а відповідачами не надано доказів, які б свідчили, що кредиторська заборгованість позивача набула статусу безнадійної. В акті перевірки, що є підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутні посилання на вказані документи; зазначене позбавляє можливості суд витребувати їх та перевірити достовірність висновків податкового органу.

Щодо зменшення валових витрат:

В акті зазначено: «Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року встановлено їх завищення всього у сумі 3 952 779,53 грн., у тому числі у: третьому кварталі 2006 р. на 60 852,5 грн., у 2007р. на 3 416 793 грн., у 2008р. на 409 623,61 грн., перше півріччя 2009р. на 43 858,48 грн»(абзац 8 стор. 11 Акта). Зокрема:

1. На думку податкового орану Підприємством в 2007 році було безпідставно віднесено до валових витрат 2 834 063 грн., витрачених на вивільнення корпусу № 24.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 553-р «Про передачу корпусу № 24 до сфери управління Адміністрації Держспецзв'язку»визначено: Адміністрації Держспецзв'язку забезпечити фінансування витрат, пов'язаних з вивільненням приміщень та відновленням виробництва на державному підприємстві завод «Арсенал»за рахунок і в межах коштів, передбачених Адміністрації Держспецзв'язку в Державному бюджеті України на 2007 рік. В бухгалтерському та податковому обліку відображено витрати на вивільнення корпусу №24 на загальну суму 3 400 875,53 грн., в тому числі ПДВ 566 812,59 грн. Дане порушення, на думку податкового органу, призвело до завищення валових витрат в 2007 році на суму 2 804 062,95 грн., що є порушенням пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97 зі змінами та доповненнями»(, абзац 4, стор. 14 Акта перевірки).

У той же час, в акті перевірки, що був досліджений судом у закритому судовому засіданні, відсутні посилання податкового органу на документи, які передбачали кошторис та спрямування витрат, пов'язаних з вивільненням приміщень та відновленням виробництва на державному підприємстві завод «Арсенал». Також податковим органом не було надано розрахунок, на підставі якого зроблено висновок про завищення валових витрат на суму 3 400 875,53 грн., в тому числі ПДВ 566 812,59 грн.

Загачені недоліки не надають можливості оцінити правомірність висновків податкового органу з цього питання.

2. «Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 в сумі 137 368 699 грн. на підставі даних головної книги по рахункам 301, 311, 561, даних касової книги, виписок банку, відомостей нарахування та виплати заробітної плати, встановлено завищення задекларованих товариством показників у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці" без підтверджуючих документів, а саме наказів керівника»(7. Сторінка 15 Акту, абзац 2).

«В ході перевірки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування", а саме зайво нараховані і перераховані внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 170 770,32 грн., в тому числі: до Пенсійного фонду в розмірі 33,2% в сумі 146 609,57 грн. (441 595,09 х 33,2%), в розмірі 4% в сумі 442,06 грн. (11 051,48 х 4%); до фонду соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 1,3% в сумі 58 84,41 грн. (45246,57 грн. х 1,3%); до фонду соціального страхування по тимчасовій втрати працездатності в розмірі 1,5%) в сумі 6789,70 грн. (452 646,57 х 1,5%);, до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 2,44% в сумі 11044,58 грн. (452646,57 х 1,3%), що є порушенням ст. 21 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 №16/98-ВР, п.п.5.6.1. п.5.6. та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97 зі змінами та доповненнями»(Сторінка 15 Акту, абзац 6).

«В результаті допущених помилок викладених в пункті 3 (рядку 04.3 Декларацій „Витрати на оплату праці" та 4 (рядку 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування"), завищені валові витрати на загальну суму 624 362,37 грн., в тому числі за: 2007 рік на 301 216,69 грн.; 2008 рік на 322 200,2 грн.; перше півріччя 2009 року на 945,48 грн.»(Сторінка 15 Акту, абзац 7).

Відповідачем по справі не спростовано факту виконання працівниками позивача роботи у вихідні дні. Відсутність наказу керівника про залучення працівників до роботи у вихідні дні не впливає на характер витрат щодо оплати праці таких працівників, яка здійснюється за підвищеними тарифами відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Більш того, суд звертає увагу, що з усіх витрат повязані з оплатою праці працівників позивача, що залучалися до роботи у вихідні дні, були утримані податкові та інші обовязкові платежі до Державного бюджету України, що не заперечується відповідачем по справі.

Таким чином, суд вважає, що висновок про завищення позивачем задекларованих показників у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці" є необґрунтованим.

3. «В ході перевірки встановлено, що в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97, до складу валових витрат були віднесені витрати за послуги по обслуговуванню системи «Галактика»(бухгалтерська комп'ютерна програма) в розмірі 180 748 грн. (ТОВ «Корпорація «Галактика Київ»ЄДРПОУ 30858833, договір №10-10/0707-3/43-215-07 від 31.07.2007 року, підприємство сплачує єдиний податок), в тому числі в П-му півріччі 2006 року - 58 580 грн., 2008 році - 79 255 грн. та 1-е півріччя 2009 року - 42 913 грн. (до перевірки не надано жодного документу фактичного використання програми та не надано документів як продукт даної програми - всі документи ведуться на паперових носіях вручну)»(8. Сторінка 17 Акту, абзац 2).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З наданих позивачем пояснень встановлено, що зазначена система використовується позивачем для оформлення первинних бухгалтерських документів. Податковий орган не наділений компетенцією оцінювати результати господарської діяльності і, за їх наслідками встановлювати спрямування витрат. У той же час будь-які доказів спрямування витрат в розмірі 180 748 грн. не на господарську діяльність підприємства суду не надано.

4. У порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97, до складу валових витрат були віднесені витрати не підтверджені первинними документами, а саме:

- маркетингові інформаційно-консультаційні послуги надані ТОВ «Вега груп»(код 31455633) на суму 33 333,33 грн. (до перевірки не надано звіт по маркетингу) у 2007 році;

- маркетингові дослідження по дог. 3/84 -224-07 надані ТОВ «ТП «Каніквест»(код 35008883) на суму 133 083,33 грн. ( до перевірки не надано звіт по маркетингу) у 2007 році;

- акт виконаних робіт з СПД ОСОБА_5.( ідент. номер НОМЕР_1 ) - не оформлений належним чином згідно чинного законодавства (без дат, номера, підписів) на суму 6 836,60 грн. у 2007 році;

- участь в авіавиставці у Великобританії ( з 16.07. по 27.07.2006року ) без наданнязапрошення ОСОБА_4 (посвідчення про відрядження № 320 від 14.07.2006р)- 2 272,50грн. ( проведено по бухгалтерським документам Дт 9300 Кт 3723 ) - III - му кварталі 2006 року;

- встановлено оплату юридичних послуг, отримання яких документально не підтверджено на загальну суму 108 260,56 грн., наданих ПП «Юридична агенція «Фінлекс Консалтінг», в акті про виконані роботи від 20.06.2007 року не вказано вид послуг, що були надані ДП завод «Арсенал», чим порушено п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (9. Сторінка 18 Акту, абзац 1).

Під час розгляду справи позивачем надано суду копії звітів контрагентів позивача про виконані послуги, тому доводи відповідача про завищення валових витрат не знайшли свого підтвердження.

5.У акті податкового органу з посиланням на пункт 22.24 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97 зі змінами та доповненнями, яким передбачено, податковий період оподаткування прибутку звітний податковий рік до 1 січня 2009 року зроблено висновок про заниження податку.

Податковий орган зазначає, що за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 встановлено заниження податку на прибуток на суму 2 835 030 грн., в тому числі по періодах:

II півріччя 2006 року -15 213 грн.;

2007 рік-854 198 грн.;

2008 рік-1 965 619 грн.;

крім того податковим органом було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування у І півріччі 2009 року на суму 626 904 грн.»(Сторінка 20 Акту, абзац 6).

Відповідачем не було надано ані розрахунку, ані обґрунтування суті виявленого порушення за наявності якого зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток.

Щодо донарахованого ПДВ

1.За висновками акту «До податкових зобов'язань підприємством з 01.01.2009 року не віднесені суми ПДВ, що передбачені договором №И/84-330-08 про відшкодування витрат по сплаті податку на землю згідно договору від 30.09.2008 укладеного між ДП «Завод Арсенал»(Сторона-1) в особі голови правління ОСОБА_4 та Спільною діяльністю (Сторона-2) в особі голови правління Корпорації, який діє на підставі довіреностей №10 від 18.12.2007 та №1 від 14.03.2008. Предметом договору, відповідно до п. 1.1 є відшкодування Стороною-2 Стороні-1 витрат по сплаті податку на землю за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, передані Спільній діяльності.

Відповідно до розрахунку компенсації витрат ДП «Завод Арсенал», що є додатком до Додаткової угоди № 2 від 31.03.2009 до Договору № И/84-330-08, в 2009 році місячна сума відшкодування податку на землю складає 88 163,17 грн. ПДВ - 14 693,86 грн.

Таким чином підприємством занижені податкові зобов'язання по даному договору

на суму 88 163,16 грн., в тому числі по періодах:

січні 2009 року на 14 693,86 грн.;

лютому 2009 року на 14 693,86 грн.;

березні 2009 року на 14 693,86 грн.;

квітні 2009 року на 14 693,86 грн.;

травні 2009 року на 14 693,86 грн.;

червні 2009 року на 14 693,86 грн.»(Сторінка 28 Акту, абзац 1)

Як вже зазначалося вище, оскільки за своєю правовою природою відшкодування витрат є не доходом, а компенсацією понесених позивачем витрат, підстави для нарахування податкового зобовязання з ПДВ відсутні.

З огляду на це, висновок відповідача про заниження податкового зобовязання з ПДВ є необґрунтованим.

2. За висновками акту «В результаті допущених порушень викладених в розділі 3.1.1 пункту б - «Валові доходи»ДП завод «Арсенал»були занижені податкові зобов'язання з ПДВ, а саме:

у січні 2008 року на суму 1 404 753,73грн.

у березні 2008 року на суму 206,23 грн.

у квітні 2008 року на суму 83 043,56 грн.

у травні 2008року на суму 2 561,75 грн.»(Сторінка 28 Акту, абзац 3).

В Акті перевірки відсутнє посилання у звязку із здійсненням позивачем яких операцій сталося заниження податкових зобовязань з ПДВ, зокрема, не зазначено документів, що були перевірені відповідачем, а саме договорів, податкових накладних тощо.

3. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2006 по 30.12.2008 встановлено його заниження всього у сумі 819 542,24 грн., в тому числі по періодах:

серпні 2006 року-6 520,20 грн.; вересні 2006 року - 6 696,77 грн.;

листопаді 2006 року - 13 040,40 грн.;

грудні 2006 року - 49 122,01 грн.; січні 2007 року - 6 566,11 грн.;

лютому 2007 року - 32 467,04 грн.;

березні 2007 року - 8 322,40 грн.;

жовтні 2007 року -53 799,60 грн.;

листопаді 2007 року - 50 652,98 грн.;

грудні 2007 року - 589 812,59 грн.;

березень 2009 року-121,12 грн.; квітні 2009 року - 106,67 грн.;

червні 2009 року - 2 314,35 грн.». (Сторінка 29 Акту, абзац 3).

За висновками акту «В порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями до податкового кредиту безпідставно віднесені суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства в розмірі 567 384,48 грн., в тому числі по періодах:

-Вересень 2006 року на суму 176,67 грн.

В реєстрі податкових накладних за вересень 2006 року за номером 251 від 26.09.2006 (сервісне обслуговування 2 пасажирів від ДМА «Бориспіль»);

-Лютий 2007р. -395,22 грн.

В реєстрі податкових накладних за лютий 2007 року за номером 210, 241, 242 (косметика WELLA FLEX, NIVEA від ТОВ «ДЦ Україна»);

- Грудень 2007р.- 566 812,59 грн.». ( Сторінка 34 Акту, абзац 1).

Відповідно до наданих позивачем пояснень такі витрати були здійснені для забезпечення виробництва та охорони праці.

Відповідачем по справі не враховано того, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З огляду на це, висновок відповідача про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму в розмірі 819 542,24 грн. є необґрунтованим.

4. Позивачем безпідставно віднесені суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, але відображені в реєстрі податкових накладних. (Сторінка 34 Акту, абзац 3).

Під час розгляду справи позивачем надано копії податкових накладних, відсутність яких встановлена відповідачем, а також копій актів вилучення податкових накладних від 29.02.2008 та від 06.04.2009, які перевіряючим податкового органу до уваги не прийняті.

Відповідно до п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327 у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Таким чином, відмова відповідача прийняти акти вилучення у позивача податкових накладних суперечить вищезазначеному Порядку, а також вимогами чинного законодавства та свідчить про безпідставність висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 встановлено наступне:

- п.п. 2.2.17. При проведенні виїзних планових перевірок проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

- п.п. 2.3.2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

- п.п. 2.3.4. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як вбачається з вищевикладеного, відповідач, провівши позапланову виїзну перевірку позивача, не врахував вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327.

За таких підстав суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на доказах, що свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Щодо перевірки, проведеної відповідачем відповідно до акта ревізії № 06-21/48 від 25.08.2009 Головного контрольно-ревізійного управління України.

24.12.2009 відповідачем було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача як правонаступника ДП «Завод «Арсенал»з питань правильності визначення та своєчасності сплати чистого податку, що залишається у розпорядженні підприємства за 2007 рік на підставі матеріалів перевірки ДП «Завод Арсенал»Головним контрольно-ревізійним управлінням України (акт ревізії № 06-21/48 від 25.08.2009).

Результати перевірки були оформлені Актом № 784/23-9/14307357 від 24.12.2009.

Відповідно до зазначеного Акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 № 00000282309/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх обєднань), що вилучається до бюджету за основним платежем 1814558 грн. та штрафних санкцій 1814558 грн., а всього 3629116грн.

Висновок відповідача про заниження позивачем чистого прибутку за 2007 рік, що підлягає сплаті до Державного бюджету України в розмірі 1814558 грн. ґрунтується на висновках Головного контрольно-ревізійного управління України про фінансові порушення позивача, які впливають на достовірність визначення результатів фінансово-господарської діяльності, викладені в Акті планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.06. по 01.06.2009 № 06-21/48 від 25.08.2009.

Відповідно до 4 Порядку взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2001 р. N 143/514 у разі виявлення за результатами ревізії (перевірки) суб'єкта господарювання порушень фінансової дисципліни, зазначених у п. 2 цього Порядку, у триденний термін від дня підписання акта ревізії (перевірки) або письмових висновків органу державної контрольно-ревізійної служби на заперечення (зауваження) суб'єкта господарювання до акта ревізії (перевірки) з питань, зазначених у п. 2 цього Порядку, орган державної контрольно-ревізійної служби направляє до органу державної податкової служби, у якому платник податку перебуває на податковому обліку, копію акта (довідки) ревізії (перевірки) та інформацію, що містить такі дані:

- коли, ким, на якій підставі і за який період проведено ревізію (перевірку);

- повну назву суб'єкта господарювання, його підпорядкованість, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ;

- які вимоги чинного законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативного акта, ким затверджений) і на яку суму порушено, а також обставини та характер виявлених порушень фінансової дисципліни;

- які заходи для усунення виявлених порушень вжито органом державної контрольно-ревізійної служби та керівництвом суб'єкта господарювання в ході ревізії (перевірки).

Згідно з п. 5 цього Порядку якщо в ході проведення ревізії (перевірки) виявляються суттєві порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про значне ухилення платника податку від оподаткування, або інші порушення, указані в п. 2 цього Порядку, то орган державної контрольно-ревізійної служби терміново повідомляє орган податкової служби про виявлені порушення з метою проведення одночасної ревізії (перевірки).

Суд, проаналізувавши наведені в Акті перевірки висновки не зміг встановити чим підтверджено факт заниження позивачем чистого прибутку за 2007 рік на суму 12097051,20 грн., оскільки відповідач в акті перевірки послався на висновок, зроблений під час ревізії фінансово-господарсько діяльності позивача Головним контрольно-ревізійним управлінням. Разом з тим, в Акті ревізії відсутній висновок про заниження позивачем чистого прибутку за 2007 рік саме на суму 12097051,20 грн.

Суд звертає увагу, що встановлені органами контрольно-ревізійної служби під час проведення ревізії порушення субєктами господарювання фінансово-господарської діяльності є підставою для проведення податковим органом перевірки. Це означає, що податковий орган відповідно до вимог п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 повинен був за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач провів позапланову документальну перевірку.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до абз. 2 п.1.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, яким затверджено невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

З огляду на це, невиїзна документальна перевірка не дає можливості податковому органу повно перевірити факти порушень ведення фінансово-господарської діяльності субєктом господарювання, виявлені органами контрольно-ревізійної служби під час проведення ревізії.

Так відповідно до Акта перевірки від № 784/23-9/14307357 від 24.12.2009 при перевірці використано бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва та інші документи, а саме відомості від державного реєстратора про припинення ДП «Завод «Арсенал», акт анулювання свідоцтва платника ПДВ ДП «Завод «Арсенал», форма 8-ОПП (Заява про зняття з обліку як платника податків), вх. № 60563/10 від 30.10.2009 ДП «Завод «Арсенал»; Наказ Національного космічного агентства України від 28.05.2009 № 141; Акт перевірки ДП «Завод «Арсенал»Головним Контрольно-ревізійним управлінням України № 06-21/48 від 25.09.2009, Лист Головного контрольно-ревізійного управління України (вих. по ДПІ у Печерському районі м. Києва № 68527/10 від 07.12.2009). Також при перевірці використано інформаційні бази даних, АРМ «Розширений пошук в схемах товарно-грошових потоків», АІС ОР, АІС РПП, ПДС, АС «Аудит», «Облік», АРМ-Митниця Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, «Системне співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зазначене вище суперечить приписам п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки під час перевірки досліджувалися документи, що не стосуються нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, відповідачем невірно обрано вид перевірки, що мав бути здійснений у звязку із виявленими Головним контрольно-ревізійним управлінням України порушеннями. А тому, доводи про заниження позивачем частини чистого прибутку в сумі 1814558 грн. жодним доказом не підтверджений.

З огляду на це, неправомірним та необґрунтованим є податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З досліджених судом під час розгляду справи доказів було встановлено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення суперечать положенням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва №00000262309/0 від 18.01.2010; від 19.10.2009 № 0008202309/0 та № 0008192309/0.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді П.В. Вовк В.І. Келеберда