Постанова № 17704885, 20.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2011 р. № 2-а- 7293/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Даншиної Г.О.,

відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Енергобуд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергобуд», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000942330 від 31.05.2011 року, № 0000932330 від 31.05.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова проведено перевірку ТОВ «НВП «Енергобуд»та складено Акт № 813/23-304/34014461 від 11.05.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Промспецконсалтинг»за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року. На підставі даного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення - № 0000942330 від 31.05.2011 року, № 0000932330 від 31.05.2011 року.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та вважає, що вони не відповідають дійсному стану справ і суперечать вимогам чинного законодавства України. Зазначені суми в податкових повідомленнях-рішеннях є такими, що визначені неправомірно, а податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду пояснення позиція яких повністю збігається з викладеною в письмових запереченнях, в яких виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст. 3, 4. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Енергобуд»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец консалтінг" за період з 01..01.2010 по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 813/23-304/34014461 від 11.05.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року.

На підставі даного акту перевірки керівником ДПІ у ленінському районі міста Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0000942330 від 31.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 22881,25 грн.; в тому числі за основним платежем 18305 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4576,25 грн. та № 0000932330 від 31.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 18303,75 грн. у тому числі за основним платежем 14643 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3660,75 грн.

На підставі наданих позивачем до суду документів встановлено, що між ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «Промспец консалтинг»було укладено договір купівлі-продажу № 10/09/10 від 10.09.2010 року, згідно умов якого ТОВ «Промспец консалтинг»зобовязується поставляти товари будівельного призначення у відповідності до заявок та номенклатури, що вказується покупцем. Договором передбачено, що відвантаження товару відбувається за рахунок покупця шляхом самовивозу. Сума договору формується загальною кількістю відвантаженого та поставленого товару, згідно з накладними підписаними обома сторонами.

На підставі договору № 10/09/10 від 10.09.2010 року у відповідності до приписів Закону України «Про податок на додану вартість»були виписані податкові накладні:

-від 23.02.2011 року № 547 на суму 84305 грн.;

-від 30.12.2010 року № 3078 на суму 24066 грн.;

-від 13.12.2010 року № 2496 на суму 5104,08 грн.;

-від 26.11.2010 року № 1837 на суму 12433,40 грн.;

-від 22.09.2010 року № 234 на суму 24398,64 грн.;

-від 14.09.2010 року № 156 на суму 4316,38 грн.;

-від 10.09.2010 року №127 на суму 17541,77 грн.;

Також слід зазначити, що проведення розрахунків по даному договору підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 23.02.2011 року на суму 84305,44 грн., № 556 від 30.12.2010 року на суму 24066,56 грн.; № 458 від 25.10.2010 року на суму 17541,77 грн.; №504 від 03.12.2010 року на суму 12433,40 грн.

З огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, не можна погодитися з посиланням податкової на відсутність доказів зв'язку одержаних ТОВ «НВП «Енергобуд»ТМЦ з його господарською діяльністю.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку на наданні податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Факт того, що контрагент ТОВ «Промспец консалтинг»є платником податку на додану вартість не заперечується ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та підтверджується, зокрема, даними розміщеними на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України.

Також слід зазначити, що податковий орган не заперечує факт здійснення розрахунків по укладеним правочинам.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Така позиція і Верховного суду України, відображена в Постанові від 09.09.2008 р. по справі №08/158, де зазначено, що у Законі 168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

На час складення податкових накладних ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ «Промспец консалтинг»рахувалися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону 168/97-ВР ).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484, собівартість кваліфікаційного активу це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу. Якщо облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, повязаних зі створенням кваліфікаційного активу, то фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані.

Щодо твердження відповідача щодо нікчемності правочину суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо нікчемності правочинів, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між підприємствами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобов'язань ТОВ «НВП «Енергобуд».

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Енергобуд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0000942330 від 31.05.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0000932330 від 31.05.2011 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Енергобуд" (вул. Лагерна, 71/1, кв. 154, м. Харків, 61177) судовий збір у розмірі 3,40 грн. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2011 року.

Суддя (підпис)< Список >М.О. Лук'яненко

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили< Список >

Суддя М.О. Лук'яненко секретар Чупікова О.С< Список >