Постанова № 17703190, 12.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року Справа № 1170/2а-2037/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря Сириці І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 1138 грн. 37 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 23.12.2009 року по 07 серпня 2010 року відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1138 грн. 37 коп.. Після чого, позивачем встановлено, що ОСОБА_1, в порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, не подано до центру зайнятості відомості про обставини, що виключають виплату йому матеріальної допомоги по безробіттю, зокрема, відомості щодо роботи в ПП «Приват-Житло». Таким чином, відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, та згідно наказу від 25.11.2010р.. №101125 Р1 прийнято рішення про вжиття заходів по поверненню допомоги по безробіттю у сумі 1238 грн. 37 коп. виплачених безробітному ОСОБА_1 у звязку з поданням недостовірних відомостей до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості. Відповідач добровільно борг не погасив, у звязку з чим позивач просить суд стягнути вказану заборгованість.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі (а.с.34).

Відповідач в судове засідання не зявився.

Судом на адресу відповідача рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення неодноразово направлялись повістки про виклик до суду відповідача, одна з яких отримана ОСОБА_1, інша повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання” (а.с.33).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється звязок з фізичною особою підприємцем.

Враховуючи викладене, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст.6, п.1 ст.7, п.1 ст.22, ст.23 Закону №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом Порядок №307), допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, та призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, було подано заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де відповідачем зазначено, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не навчається на денній формі навчання. (а.с.14)

Згідно персональної картки №НОМЕР_2 (а.с.9) з 23.12.2009р. відповідачу був наданий статус безробітного, призначена допомога по безробіттю, при цьому ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з "пам'яткою безробітному" (а.с.19), в якій зазначено, що за приховування від центру зайнятості відомостей про працевлаштування на роботу, відповідач зобовязаний повернути незаконно отримані кошти.

Як безробітний, відповідач перебував на обліку у позивача з 23.12.2009р. по 08.08.2010р..

Відповідно до п.2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1 (далі за текстом Порядок), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно пунктів 6, 7 вказаного Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Спеціалістами центра зайнятості в ході додаткової перевірки зясовано, що відповідач в період перебування на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, отримав дохід від ПП «Приват-Житло», який є винагородою за виконану роботу по договору підряду на проведення ремонтних та інших робіт та був отриманий у 1 кварталі 2010р., про що свідчить договір №191 від 01.12.2009 року (а.с.20).

За результатами перевірки складено акт №1205 від 13.10.2010р. (а.с.5).

На підставі даного акту, керівником позивача видано наказ №101125 Р1 від 25.11.2010р. про вжиття заходів по поверненню допомоги по безробіттю у сумі 1238 грн. 37 коп. виплачених безробітному ОСОБА_1 у звязку з поданням недостовірних відомостей до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості.

Вищенаведене дає підстави вважати, що відповідачем при зверненні до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного надано позивачу неправдиві відомості, внаслідок чого йому було надано статус безробітного за відсутності на те правових підстав.

Статтею 2 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 №803-XII (далі за текстом Закон №803-XII) встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.„б” ч.3 ст.1 Закону №803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України „Про особисте селянське господарство”.

Статтею 36 Закону №1533-ІІІ встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплат їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно п.8 Порядку у разі неповернення коштів у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялось повідомлення про необхідність повернення допомоги по безробіттю (а.с.7), яке отримано ОСОБА_1 27.11.2010р., що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.21)

Відповідно до ст.ст.7, 16 Закону №1533-ІІІ допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

В результаті несплати відповідачем коштів, до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, не надходять кошти спрямовані на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що зачіпає інтереси держави.

Доказів повернення ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1138 грн. 37 коп. суду не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків, а також неповернення відповідачем даного матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю у розмірі 1138 грн. 37 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_1

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.1991р. №7-93 „Про державне мито” Олександрійський міськрайонний центр зайнятості звільняється від сплати державного мита.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, в особі Олександрійського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 23095859, р/р 37171303901014, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016) виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн..

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15.07.2011р.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина