Постанова № 17703035, 04.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 р. Справа № 2a-2504/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

представника заявника: Федорців О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську доЖитлово-експлуатаційної організації №2 про стягнення податкового боргу в розмірі 32964 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі податкова інспекція, заявник) звернулася в суд в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням про стягнення коштів з Житлово-експлуатаційної організації №2 (далі відповідач) за податковим боргом в розмірі 32964 гривень.

Внесене подання мотивоване тим, що відповідачем в порушення обовязку встановленого статтею 57 Податкового кодексу України не здійснено погашення податкового боргу з сплати податку на додану вартість в розмірі 32964 гривні, який заявник просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, представник якого в судове засідання не зявився, у відповідності до частини 10 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається судом належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, оскільки його представнику повістка про виклик до суду вручена під розписку в приміщенні суду (а.с. 23).

Розгляд внесеного подання судом у відповідності до частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що внесене подання органу державної податкової служби є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 30.07.1993 року відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік як платник податків, є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обовязок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі подань органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень провадження у справах за їх зверненням щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Судом встановлено наявність податкового боргу у відповідача в розмірі 32964 гривні з сплати податку на додану вартість.

Також судом встановлена відсутність спору щодо правовідносин, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, податковий обовязок з сплати податку на додану вартість в розмірі 32964 гривень самостійно узгоджений поданою відповідачем податковою декларацією від 20.05.2011 року.

На момент виникнення обовязку із сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року у відповідача був наявний непогашений податковий борг з інших податкових платежів та за інші періоди в тому числі й такий податковий борг, щодо сум якого податковою інспекцією надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми «Ю1»за №1/1922 від 14.02.2002 року та другу податкову вимогу форми «Ю2»за №2/3210 від 22.03.2002 року (а. с. 18, 17).

Як наслідок, заявником внесено подання протягом двадцяти чотирьох годин з моменту закінчення шістдесятиденного строку встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, завершення перебігу якого є обставинами, що зумовлюють звернення до адміністративного суду з вказаним поданням.

У відповідності до пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як наслідок суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано обовязку з сплати в порядку та розмірах, встановлених законом податку на додану вартість та відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 32964 гривень.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську доЖитлово-експлуатаційної організації №2 про стягнення податкового боргу в розмірі 32964 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують Житлово-експлуатаційну організацію №2 (індекс 76019, вулиця Військових ветеранів, 10А, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 19400144) податковий борг з сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 32 964 (тридцяти двох тисяч девятсот шестидесяти чотирьох ) гривень.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова в повному обсязі складена 09.08.2011 року.