Постанова № 17702832, 19.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року (о 18 год. 33 хв.) Справа № 2а-0870/4867/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю.

за участю представників

позивача ОСОБА_1 (договір від 16.06.2011)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2011 №3055/10/10-05)

ОСОБА_3 (довіреність від 19.07.2011 №3470/10/10-05)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області

до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов позов від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, позивач) до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області (далі ДПІ у Приазовському районі, відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.04.2011 №0000301702.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позові. Пояснив, що у відповідача були відсутні підстави та право на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки станом на 29.03.2011, оскільки на запит ДПІ у Приазовському районі ФОП ОСОБА_4 було надано всі запитувані документи. Разом з тим, законодавством встановлено десятиденний термін для надання документів на запит органу ДПІ, отже, протягом цього десятиденного терміну перевірка не могла проводитись взагалі, оскільки до кінця останнього робочого дня зазначеного терміну ОСОБА_4 мав право надавати до органу ДПІ додатково запитувані документи.

Отже, по-перше, при проведенні перевірки посадовими особами ДПІ у Приазовському районі на ФОП ОСОБА_4 було покладено обов'язки здійснити дії щодо перевірки контрагента - TOB «Євротурбина», що позивач не повинен здійснювати і саме це визначено як порушення закону з боку ФОП ОСОБА_4, а по-друге, посадовими особами ДПІ у Приазовському районі явно перевищені службові повноваження та взяті на себе повноваження судових органів щодо визнання оспорюваного договору недійсним, що суперечить чинному законодавству, оскільки визнання правочину недійсним з підстав, вказаних в акті перевірки є виключними повноваженнями суду.

Крім того, при укладенні та виконанні договору поставки з TOB «Євротурбина» ФОП ОСОБА_4 діяв виключно в межах вимог ст.ст.265, 267 ГК України, ст.ст.526, 656, 658, 659. 664. 712 ЦК України. Отримання товару, поставленого продавцем (постачальником) за накладними в момент вручення товару, доставленого продавцем, повністю відповідає вимогам п.1.1 договору поставки та ст.664 ЦК України, а також Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» та ч.4 ст.265 ГК України. Жодних порушень чинного законодавства в діях ФОП ОСОБА_4 не було. Крім того, оскільки доставка товару є обов'язком постачальника, факт отримання товару покупцем може бути підтверджений тільки накладними про прийняття товару, а не товарно-транспортними накладними, що підтверджують спосіб доставки товару покупцеві.

Разом з тим, наслідками угоди поставки є отримання грошових коштів постачальником та отримання товарів покупцем. Зазначені правові наслідки угоди були виконані сторонами і це підтверджується документами бухгалтерського обліку, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність доводів контролюючого органу, викладених в акті перевірки, що в свою чергу став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених в запереченнях на позов від 11.07.2011 №3398/10/10-05, вважають оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, що відповідно до акту позапланової виїзної перевірки TOB «ЄВРОТУРБИНА» від 10.03.2011 №216/15-409/35070857 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2010 по 31.01.2011, проведеною ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова встановлено, що TOB «ЄВРОТУРБИНА» мало правові відносини з ФОП ОСОБА_4 у січні 2011 року, за результатами якої встановлено, що TOB «ЄВРОТУРБИНА» за місцем реєстрації не знаходиться, внаслідок чого було складено акт від 08.12.2010 №403/15-408/ про відсутність підприємства за місцем реєстрації. В ході перевірки встановлено, що у TOB «ЄВРОТУРБИНА» відсутні трудові ресурси, транспортні ресурси, власні або орендовані земельні ділянки, виробничо-складські приміщення майна, що доводить нереальність задекларованих платником операцій, а заявлені TOB «ЄВРОТУРБИНА» операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків.

Під час перевірки встновлено, що наслідком діяльності TOB «ЄВРОТУРБИНА» є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, про що свідчить досліджений ланцюг операцій. Відповідно до баз даних ДПЄ Системи співставлення податкових забов'язань та податкового кредиту , вивчених в ході перевірки, встановлено, що TOB «ЄВРОТУРБИНА» є учасником транзитного фінансового потоку за участю контрагентів, його діяльність спрямована на формування податкової вигоди через посередників. Участь TOB «ЄВРОТУРБИНА» в такому ланзюгу за участю контрагентів, не має розумних економічних або інших причин (ділової мети), є систематичною протягом червня-грудня 2010 року та січня 2011 року економічний ефект от такої участі не отримується.

Таким чином, представники відповідача зазначили, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-манновий стан TOB «ЄВРОТУРБИНА», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від TOB «ЄВРОТУРБИНА» до позивача в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме: актів приґімання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції.

У зв'язку з вищевикладеним представники відповідача вважають, що у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР. Таким чином, податковий кредит з ПДВ ФОП ОСОБА_4 за січень 2011 року на суму 169410,98 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР є недійсним.

З урахуванням викладеного, вважають позовні вимоги необґрунтованими та просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі службових посвідчень серія УЗП №036580, УЗП №172592 виданого ДПІ у Приазовському районі Мандрикою Т.В. - головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу та Кротовою О. Й. - старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приазовському районі, на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1, ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу ДПІ у Приазовському районі від 29.03.2011 №98 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «ЄВРОТУРБИНА» у січні 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2011 №86/17/2826512635 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_4:

- п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 169411,00 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 169411,00 грн.

- ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ч.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог зазначених статей та не спрямування правочинів, укладених ФОП ОСОБА_4.з TOB «ЄВРОТУРБИНА» на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України).

Акт перевірки був підписаний позивачем, про що свідчить його підпис на акті перевірки.

06.04.2011 позивачем на адресу ДПІ у Приазовському районі були направлені заперечення на висновки акту перевірки. За результатами розгляду заперечень ДПІ у Приазовському районі було направлено на адресу позивача відповідь на заперечення від 12.04.2011 №2139/10/17-006, відповідно до якої висновки, зроблені в акті перевірки нормативно обґрунтовані та такі, що підтверджують порушення, встановлені під час перевірки. Зазначено, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні обєкти, які підпадають під визначення ст.ст. 185,188,198 ПК України. Дані, відображені у декларації з ПДВ за січень 2011 року з податку на додану вартість не відповідають показникам фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 не є дійсними.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приазовському районі 15.04.2011 прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» за №0000301702, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 169412,00 грн., у тому числі 169411,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із указаним рішенням позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та Державної податкової адміністрації України, проте скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Вважаючи рішення протиправним позивач звернувся до суду.

ОСОБА_4, зареєстрований як фізична особа-підприємець Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області 16.01.2003, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В01 №029119.

31.08.2010 позивачем отримана ліцензія серії АВ №551230 необмеженим строком дії, яка, зокрема, надає йому право на здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями та напівпричепами.

Як встановлено судом, вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2011 між ТОВ «ЄВРОТУРБИНА» та позивачем було укладено договір №3 на поставку товару паливно-мастильних матеріалів та запасних частин. У січні 2011 року позивачем за вказаним договором було отримано дизельного палива в кількості 75960 литрів та бензину А-92 в кількості 2295 литрів, що підтверджується накладними від 04.01.2011 №04/01, від 10.02.2011 №11/01, 12.01.2011 №12/01, від 14.01.2011 №14/01, від 17.01.2011 №17/01. Отримане паливо за бухгалтерськими документами не прибуткувалось, оскільки ведення рахунків (Головної книги) для фізичних осіб не передбачено чинним законодавством.

Судом встановлено, що підставою для висновків акту перевірки порушень - п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР відповідачем в акті перевірки зазначено, що товар по вказаному правочину не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, оскільки встановлено, що:

- відповідно до акту позапланової виїзної перевірки TOB „ЄВРОТУРБИНА", від 10.03.2011 №216/15-409/35070857 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2010 року по 31.01.2011 року, проведеною ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкову встановлено, що TOB „ЄВРОТУРБИНА" мало правові відносини з ФОП ОСОБА_4 у січні 2011 року.

За результатами проведеної перевірки TOB „ЄВРОТУРБИНА" встановлено наступне: Підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, внаслідок чого було складено акт №403/15-408/ від 08.122010 року про відсутність підприємства за місцем реєстрації. До ВПМ ДПІ було надано запит на встановлення місцезнаходження TOB «ЄВРОТУРБИНА» від 20.12.2010 №1347. Згідно відповіді ВПМ ДТП у Комінтернівському районі м. Харкова місцезнаходження платника не встановлено.

Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в перевіряємому періоді підприємство декларувало доходи, отримані від продажу товарів.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (за перевіряємий період загальна чисельність працюючих на TOB «ЄВРОТУРБИНА» склала 0 осіб)

Право на формування податкового кредиту у TOB «ЄВРОТУРБИНА» у червні - грудні 2010 року, січні 2011 року на суму 13449633,07 грн. та податкових зобов'язань на суму 9742315,33 грн. не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.3.1, п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту січня 2011 року.

-перевіркою не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції. Відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності та інші документи, що підтверджують природу походження відвантаженого товару, фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, довіреності тощо), умови такого транспортування. Розрахунки між ФОП ОСОБА_4 та TOB «ЄВРОТУРБИНА» за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між ФОП ОСОБА_4 та TOB «ЄВРОТУРБИНА» не спричинили реального настання юридичних наслідків,оскільки в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від TOB «ЄВРОТУРБИНА» до ФОП ОСОБА_4 в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме: актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції.

З урахуванням викладеного в акті перевірки відповідачем було встановлено факт нікчемності правочину між TOB «ЄВРОТУРБИНА» та позивачем на підставі положень ч. 1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.216, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 169 411,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Приазовському районі з огляду на наступне.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Крім того, слід зазначити, що датою виникнення права платнику податку на податковий кредит у відповідності до приписів пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні відповідні податкові накладні, видані його контрагентом - ТОВ «ЄВРОТУРБІНА», а тому позивач має право для включення коштів від господарських операцій із указаним контрагентом до складу податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі-Закон №996-ХІV), встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено віднесення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту з ПДВ відповідних сум, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного їх заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено, а тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з TOB «ЄВРОТУРБИНА».

Доводи відповідача про нікчемність договорів, укладених між TOB «ЄВРОТУРБИНА» та позивачем суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки, згідно із приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст.216).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в акті висновки щодо никчемності і безтоварності договору поставки наливно-мастильних матеріалів, крім того, виконання указаного договору підтверджено відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договір №3 на поставку товару паливно-мастильних матеріалів та запасних частин, укладений між ТОВ «ЄВРОТУРБИНА» та позивачем відповідає приписам чинного законодавства, а твердження відповідача про його безтоварність та нікчемність є недоведеними, оскільки момент транспортування (перевезення) товару підтверджується товарно - транспортними накладними; довіреність та видаткові накладні свідчать про отримання товарно - матеріальних цінностей; платіжні документи свідчать про сплату коштів згідно умов договору купівлі - продажу; реєстри видаткових накладних за січень 2011 року та інші документи первинного та вторинного обліків свідчать про реальність отримання товарно - матеріальних цінностей. В акті не наведено жодного доказу протилежного.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесені позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, ТОВ «ЄВРОТУРБИНА» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин у позивача не було жодних підстав вважати, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою тощо. Також позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків даним контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, т вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені д нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не доведено той факт, що ПСП «Приморський» було відомо, що особа, яка виписувала податкові накладні не має на це права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000301703 від 15.04.2011 року, прийняте ДПІ у Приазовському районі Запорізької області за результатами проведеної позапланової невиїздної документальної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 25.07.2011.

Суддя (підпис)І.В. Шара