Постанова № 17702825, 11.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року <Текст >                              Справа № 2а-0870/5360/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        О.В. Конишевої

при секретарі                     А.С. Нецик

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до: Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №8 «Монолітбуд»

про: стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 15335,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – УПФУ в Орджонікідзевському районі, позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 8 «Монолітбуд» (далі –ЗАТ «СБМУ №8 «Монолітбуд», відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах у розмірі 15335,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі – Закон № 1058) та вказує, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з грудня 2010 року по травень 2011 року, у зв’язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 15335,59 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до суду надав клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні, проти позову заперечив в частині стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_1, зокрема вказує, що указаному пенсіонеру пенсія має бути призначена на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі – Закон №1788), а тому така пенсія має виплачуватися УПФУ в Орджонікідзевському районі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині 9025,14 грн. Проти решти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ЗАТ «СБМУ №8 «Монолітбуд» відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 (далі – Закон № 400) є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону № 1058.

Відповідно до наданих відповідачем довідок, що підтверджують особливий характер праці або умови праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі ст. 13 Закону №1788 указаним призначена пільгова пенсія.

Згідно із розрахунком суми боргу станом на 01.06.2011 відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових за період з грудня 2010 року по травень 2011 року у розмірі 15335,59 грн.

Відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які отримувались ЗАТ «СБМУ №8 «Монолітбуд», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте сума заборгованості у добровільному порядку ним сплачена не була.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів п. 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону № 1788 застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Стаття 13 Закону № 1788 категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону №1788.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону №1788 виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон №400, яким передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об’єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «б» ст. 13 Закону № 1788 передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пп. 4.11. п. 4 зазначеної Інструкції, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Згідно з пунктами 6.1. та 6.2. нині чинної Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем надано суду належним чином засвідчені довідки, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Видаючи довідки про підтвердження пільгового стажу вказаних громадян, відповідачем підтверджено наявність у них пільгового стажу і надане їм право на отримання пільгової пенсії, а отже, з цього моменту у відповідача виник обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії.

У відповідності до розрахунку боргу, наданого позивачем, станом на 23.06.2011 загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2010 року по травень 2011 року становить 15335,59 грн., проте, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 6310,45 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянину ОСОБА_1 у розмірі 9025,14 грн., у цій частині суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірне питання полягає в тому, що гр..ОСОБА_1 на момент ведення в дію Закону №1788 (до 01.01.92 р.) мав вже повний стаж 18 років 5 місяців та 14 днів для призначення пільгової пенсії за Списком №2, однак продовжував працювати після 1992 року ще біля двох років.

Позивач вважаючи, що для призначення пенсії по ст..100 ЗУ №1788 необхідно мати і пільговий стаж і вік, а у зв’язку з тим, що зазначеному громадянину не вистачало віку пенсія була призначена відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", з чим не погоджується відповідач.

Відповідно до ст. 100 Закону України №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

З аналізу п. 2 Прикінцевих положень Закону N 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

Матеріали справи позивач посилається на лист Пенсійного фонду України N 04/3846 від 21.05.2003 "Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яким Пенсійний фонд України роз'яснює порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розумінні Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, в листі зазначено, що оскільки, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", то пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню не підлягають.

В цьому ж листі зазначено, що особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списком N 2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто , це слід розуміти таким чином, що особа яка працювала та на 01.01.1992 не мала відповідного стажу та продовжувала працювати, то пенсія призначається відповідно до підпунктів "б" - "з" ст13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Із матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію за Списком №2 на підставі ст.13 Закону №1788 з січня 2008 року. Згідно довідки ЗАТ «СБМУ №8 «Монолітбуд» від 24.12.2007 №390, пільговий стаж указаного пенсіонера складає 19 років 14 днів. На день введення в дію Закону №1788 ОСОБА_1 мав повний стаж роботи, необхідний для призначення пільгової пенсії на підставі ст.100 Закону №1788, а саме – 18 років 5 місяців та 14 днів, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Аналізуючи ст.100 Закону №1788 суд вважає, якщо особи, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що дає право на пенсію на пільгових умовах, то відповідно пенсія повинна призначатися за зазначеною статтею закону, а гр. ОСОБА_1 мав повний стаж, про що не заперечують сторони.

Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що підставі для стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_1 відсутні. Інших представник позивача суду не надав, доводи представника відповідача не спростував.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.122,161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 8 «Монолітбуд»(код ЄДРПОУ 03382433) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій у розмірі 6 310,45грн. (шість тисяч триста десять грн. 45 коп.) на користь Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (р/р 25605301201080, код одержувача 20508396, ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957).

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Постанова виготовлена у повному обсязі 11.08.2011.

Суддя                              (підпис)                               О.В. Конишева

< Текст >