Постанова № 17702334, 24.11.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-710/10/0770

рядок статзвіту 6.6.4

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року 11 год. 30 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Семаль Т.М.,

за участю:

представників позивача малого приватного підприємства "Полімер і К" Клюкович М.Ю. та Козлов А.І.;

представника відповідача Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Бондарєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою малого приватного підприємства "Полімер і К" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 24 листопада 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 29 листопада 2010 року.

Позивач мале приватне підприємство "Полімер і К" звернулося до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.02.2010 року №0000262340/0 та №0000272340/0.

Позовні вимоги мотивує тим, що у відповідності до Акту № 213/23-01/32617126 від 15 лютого 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки МПП " Полімер і К " , з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року відносно малого приватного підприємства "Полімер і К"»було винесено податкові - повідомлення рішення № 0000262340/0 від 23 лютого 2010 року, що випливає з п.п.7.4.1. п 7.4.ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР " Про податок на додану вартість , в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за 05 міс. 2008 року в сумі 34500 грн та штрафні (фінансові ) санкції на суму 17250 грн., а всього 51750 грн.; № 0000262340 від 23 лютого 2010 року, що випливає з пп.5.2.1. п.5.2. ст.5, пп.5.3.9. п.5.3.ст. 5. Закону України від 23 грудня 1994 року, № 334/94- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств до сплати в 1 пв. 2008 року на загальну суму 43125 грн та штрафні ( фінансові) санкції на суму 21562,50 грн , а всього 64687,50 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення випливали із Акту № 213/23-01 /32617126 від 15 лютого 2010 року , де вказаний Акт не був підписаний позивачем, оскільки по своїй правовій природі суперечить чинному законодавству.

Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів . тобто офіційний письмовий документ , який породжує певні правові наслідки , спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для субєктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та /або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт . Умовою визнання Акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. В даному випадку відповідачем було навмисно та всупереч наведених законів прийнято рішення, що накладна № к-11 від 12 травня 2008 року та Податкова накладна від 12 травня 2008 року, щодо отримання позивачем від ПП ОСОБА_5 - плівки п/ет - на загальну суму 207000,00 грн, при цьому позивачем було сплачено податок 20% в сумі 34500,00 грн., тобто МПП "Полімер і К" повністю вчинено відрахування податку , як цього і вимагає вказаний закон.

В свою чергу позивач не несе відповідальності за господарську діяльність інших субєктів, в даному випадку ПП ОСОБА_5, який несе персональну відповідальність за ведення своєї господарської діяльності. А тому трактування Мукачівської ОДПІ, щодо невизнання Накладної № К-11 від 12 травня 2008 року та податкової накладної від 12 травня 2008 року , як мнимої і удаваної суперечить перш за все законодавству України та дійсним обставинам справи. Зокрема, посилання вказаного відповідачем випливає із-за неможливості в доведеності кримінальної справи, яка порушена відносно ПП ОСОБА_5, де це прямо відображено в Акті перевірки від 15 лютого 2010 року, при цьому в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду вже знаходяться позовні заяви Свалявської МДПІ до ОСОБА_5 про визнання наслідків визнання угод недійсними в порядку ст. 208 ГПК України , а тому в Акті перевірки від 15 лютого 2010 року посилання на те , що Накладна № к-11 від 12 травня 2008 року та податкова накладна від 12 травня 2008 року на загальну суму 207000,00 грн., а з цим і податкові повідомлення від 23 лютого 2010 року є завідомо протиправними, які в свою чергу і підлягають до скасування, а відтак позивач просить позов задовольнити.

Мукачівська обєднана державна податкова інспекція Закарпатської області надала свої заперечення, оскільки перевіркою, результатом якої став Акт №213/23-01/32617126 від 15 лютого 2010 року „Про результати планової виїзної перевірки малого приватного підприємства "Полімер і К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2010 року встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" від 23 грудня 1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств до сплати у І півріччі 2008р. на загальну суму 43125грн. та порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97 «Про податок на додану вартість», в результаті чого меншено суму податкового кредиту за 05 міс 2008року в сумі 34500 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2010 року №0000272340/0/364/23-01/32617126/4813, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 43125,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 21562,50 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року встановлено їх завищення за І півріччя 2008р. на загальну суму 172500 грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01 жовтня 2006року по 30 вересня 2009 року у загальній сумі 11451700 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій: отримані товари, а саме мінеральної води, безалкогольних напоїв, термоусадочної та поліетиленової плівки, інші).

Проведеною перевіркою відображених показників за 4 кв. 2006р. в сумі 758331 грн., за 1 кв. 2007р. в сумі 15065 грн., за 2 кв. 2007р. в сумі 825849 грн.. за 3 кв. 2007р. в сумі 1123540 грн., за 4 кв. 2007р. в сумі 1094965 грн., за І кв. 2008р. в сумі 1106265 грн.. за 2 кв. 2008р. в сумі 1136919 грн.. за 3 кв. 2008р. в сумі 1291524 грн.. за 4 кв. 2008р. в сумі 777983 грн. за І кв. 2009р. в сумі 546760 грн. за 2 кв. 2009р. в сумі 1099031 грн. за 3 кв. 2009р. в сумі 2621259 грн. на підставі таких документів: видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, виписки банків, платіжні доручення, акти виконаних робіт, акти списання ТМЦ оборотно - сальдові відомості по рахунках 203, 207, 281, 311, 631, 377, 791, 93, Головні книги за 2006-2009р.р. та інші документи, які перевірені суцільним порядком.

За результатами проведеної позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_5, складено акт №13/1700/НОМЕР_2 від 23 березня 2009 року Свалявською МДПІ, встановлено порушення:

- відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів;

- ПП ОСОБА_5 порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах. здійснених ПП ОСОБА_5 з МПП «Полімер і К»(код ЄДРПОУ- 32617126).

ПП ОСОБА_5 здійснював операції з фінансово - грошовими потоками, які відображені в виписках банків, де зазначені реквізити правочинів. товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено. Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини є нікчемними - в силу закону.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період МПП «Полімер і К»придбав в 2 кв. 2008р. від ПП ОСОБА_5 поліетиленову плівку (відповідно до накладної №К-1 1 від 12 травня 2008 року) на суму 172500 грн. без ПДВ (Дт28І Кт63І). Придбані витрати від ПП ОСОБА_5 МПП «Полімер і К»відніс до складу валових витрат, і які відображаються у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»декларації по податку на прибуток.

Таким чином, приватним підприємцем ПП ОСОБА_5. порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину. який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Виходячи з вищенаведеного, ПП ОСОБА_5 здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. При цьому, ним не виконувались свої податкові зобовязання. МПП "Полімер і К" та ПП ОСОБА_5, які одержували та направляли фінансово-грошові потоки працювали в одному сегменті ринку в якому існують налагоджені стабільні зв'язки та учасники якого були обізнані стосовно один одного. Фактично у періоді що перевірявся, ПП ОСОБА_5 фінансово-господарською діяльністю не займався.

Перевіркою встановлено. що СГД фізична особа ОСОБА_5 не звітував до Свалявської МДПІ за 2 кв. 2008р. та, порушуючи законодавство, виписував первинні документи, тобто вчиняв протизаконні дії, направлені на ухилення від сплати податків. Дії СГД фізичної особи ОСОБА_5 на укладення угоди із МПП «Полімер і К»та видача накладних та податкових накладних на виконання такої угоди є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч.2 ст.215, ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним в суді не вимагається.

Вищевказані обставини, викладені в акті позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_5, та відсутність первинних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо) у МПП "Полімер і К" які-б свідчили про фізичне (фактичне) пересування плівки від ПП ОСОБА_5 на матеріально-технічну базу МПП "Полімер і К" вказують на те, що постачання товару на адресу МПП "'Полімер і К" ПП ОСОБА_5 не здійснював, відповідні накладні, податкові накладні видавались лише для формування валових витрат, податкового кредиту.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсний нравочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, то відповідно, здійснюється коригування показників податкової декларації, пов'язаної з обчисленням сум валових витрат та податкового кредиту за операціями, що проведені на підставі гаких нікчемних правочинів.

На порушення пп.5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 від 28 грудня 1994 року із змінами і доповненнями, МПП "Полімер і К" завищено валові витрати, які відображено в рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»декларації по податку на прибуток за І півріччя 2008р. в сумі 172500 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину.

У періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами СГД є директор МПП «Полімер і К»Козлов О.І. та головний бухгалтер МПП «Полімер і К»Туряниця І.С. Посадовими особами МПП «Полімер і К»в надані пояснень відмовлено.

Відповідно до рядка 04.1. Декларації МПП «Полімер і К»задекларована сума за І півріччя 2008р. становить 2243184 грн., відповідно до даних перевірки 2070684 грн. завищення становить - 172500 грн.

В результаті вказаного порушення встановлено заниження податку на прибуток підприємств до сплати за І півріччя 2008р. на загальну суму 43125 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 жовтня 2006 р. по 30 вересня 2009 р. встановлено їх завищення за І півріччя 2008р. на загальну суму 172500 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2) була виписана для МПП «Полімер і К»податкова накладна №К-11 від 12 травня 2008р., де сума ПДВ становить 34500 грн., яка була включена останнім до складу сум податковою кредиту в 05 міс. 2008р.

В акті позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_5 зазначено, що за 05 міс. 2008р. СГД - фізична особа ПП ОСОБА_5 не подав до Свалявської МДПІ податкову декларацію по податку на додану вартісгь.

З метою формування податкового кредиту МПП "Полімер і К" отримав вищезазначену податкову накладну та відніс до складу сум податкового кредиту з ПДВ в 05 міс. 2008р.

При цьому, акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ від ПП ОСОБА_5 у МПП "Полімер і К" відсутні.

У МПП "Полімер і К відсутні документи, які б свідчили про перевезення поліетиленової плівки на які оформлялись накладні та податкові накладні.

Згідно обставин, зазначених в розділі «Валові витрати»даного акту встановлено, що підприємством отримано первинний документ на товар (накладна, податкова накладна) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст.2І6 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю.

Враховуючи вишевикладене, перевіркою правомірно встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2. ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94 від 23.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств до сплати в І півріччі 2008р. на загальну суму 43125 грн. та порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок па додану вартість», в результаті чого зменшено суму податкового кредиту за 05 міс. 2008р. в сумі 34500 грн.

А тому, враховуючи всі обставини справи, податкові повідомлення-рішення, прийняті Мукачівською ОДПІ, є правомірними, а тому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з мотивів наведених у запереченнях до позовної заяви.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів є необґрунтованим і задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що мале приватне підприємство "Полімер і К" зареєстровано Мукачівською районною державною адміністрацією 29 серпня 2006 року, про що видано свідоцтво серії А00 №611322 від 29 серпня 2003 року про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 53).

Згідно з Довідкою Управління статистики у Мукачівському районі АБ № 104478 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23 листопада 2009 року, місцезнаходженням малого приватного підприємства "Полімер і К" є: 89622, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Старе Давидково, вулиця Зелена, будинок 129, корпус В, ідентифікаційний код 32617126 (а.с. 6).

Мукачівською обєднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області проведено перевірку, за результатами якої складено Акт № 213/23-01/32617126 від 15 лютого 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки МПП " Полімер і К " з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року (а.с.а.с. 7-48).

На підставі Акту № 213/23-01/32617126 від 15 лютого 2010 року, Мукачівською обєднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області сформовано та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 23 лютого 2010 року на суму 64687,50 грн. (а.с. 50), та № 0000262340/0 від 23 лютого 2010 року на суму 51750 грн. (а.с. 51).

Позивачем надано Накладну № К-11 від 12.травня 2008 року та податкову накладну від 12 травня 2008 року як доказ виконання угоди та сплати позивачем податку на додану вартість (а.с. 49).

23 березня 2009 року працівниками Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції було складено акт № 13/1700/НОМЕР_2 про результати позапланової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, згідно якого, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не сплачува ПДВ, податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. Відсутні підтверджуючі документи для оформлення перевезення вантажу. Відсутні дані про наявність будь-яких складських приміщень (власних, орендованих) у всіх субєктів, залучених до схеми постачання як лісо продукції при продажу, так і мінеральної води, безалкогольних напоїв, поліетиленової плівки, тощо при придбанні (а.с.а.с. 75-102).

Згідно з частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені па розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного лконодавства.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного Кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівдю-продаж, а саме частина 2 ст.689. ЦКУ, встановлюють для покупця оов'язок вчинити дії. які відповідно до вимог що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15 червня 1965 року №П-6 і від 25 квітня 1966 р. №П-7 (такі постанови чинні та використовуються по теперішній час на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року).

Відповідно ст.2 Інструкції при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання утримувачем відправник (постачальник) зобов'язаний:

а) дотримуватись встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбування окремих місць;

в) чітке і правильне оформлення документів. що засвідчують якість і комплектність продукції, що доставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін..), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Відповідно п.5 Інструкції при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорті (перевезення), одержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту «відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Відповідно до п. 12 Інструкції приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики і ін.) відправника (виробника).

Відповдно п. 22 Інструкції для приймання продукції виділяються особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до п. 26. Інструкції акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше чим на наступний день після складання акту.

Відповідно п. 28 інструкції акт приймання продукції по кількості реєструються і зберігаються у

порядку, встановленому на підприємстві-одержувачі.

Акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ГМЦ від ПП ОСОБА_5 відсутні у МПП "Полімер і К" (а.с. 14).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, прямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших ипадків. встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, юкупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обовязку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар мав бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог. які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті )3 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільною конодавства. а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину мас бути ільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинитися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст.9 Бюдженого кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу, податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджеіами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до п 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня №334/94 "валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснювальних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня №334/94 - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва. продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня №334/94 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отримання права на податковий кредит з ПДВ, коштів які не були сплачені до бюджету, спрямоване на незаконне заволодіння майном держави, а за змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 згаданої статті є нікчемним.

Тому, правочин між МПП "Полімер і К" та контрагентом приватним підприємцем ОСОБА_5 з приводу купівлі поліетиленової плівки завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними згідно з ч.2 ст. 215 та згідно ч. 2 ст.228 ЦК України визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову малого приватного підприємства "Полімер і К" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий Іванчулинець Д.В.