Рішення № 17689371, 10.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа № 31/5009/3901/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №03/27 від 04.01.2011 р.; від відповідача представник не зявився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/3901/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя (скорочено Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2.);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 13.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3901/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.08.2011 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 7772,29 грн. заборгованості за договором №202896 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №202896 від 01.11.2006 р. відповідач за період з листопада 2008 р. по квітень 2011 р. отримав теплової енергії на загальну суму 8004,64 грн., за яку розрахувався частково, сплативши 232,35 грн. Решту заборгованості станом на 01.06.2011 р. відповідачем не сплачено.

В обґрунтування вимог Орджонікідзевська філія Концерну «МТМ»посилається на ст. ст. 1, 2 ,193 ГК України, ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 54 57 ГПК України та умовами договору №202896.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд, -ВСТАНОВИВ:

01.11.2006 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 202896 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №202896).

Відповідно до звернення доручення (додаток №1а до Договору №202896) постачання теплової енергії має здійснюватись на обєкт за адресою: АДРЕСА_1 з опалювальною площею 45,6 кв. м.

Згідно п. 1.1 Договору №202896, Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Додатком №1 до Договору №202896 сторони визначили обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу, та орієнтовану вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу за поточний рік в сумі 6008,01 грн. (урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 1 додатку №5 «Тарифи на теплову енергію»до Договору №202896, розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №362/4 від 28.09.2006 р., за кожну відпущену Гігакалорію (з урахуванням ПДВ):

- на опалення 190,67 грн. з ПДВ;

- на підігрів води - 190,67 грн. з ПДВ;

Споживач теплової енергії зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №202896).

Відповідно до п. 6.2 Договору №202896, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п. 6.3 Договору № 202896, підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі.

Споживач зобовязаний до 20 числа, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору №202896).

За вимогами п. 6.7 Договору №202896, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим повинен отримати від Теплопостачальної організації рахунок фактуру; акт приймання передачі теплової енергії та податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отримання нарочно дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області - - 5 днів, по Україні 7 днів) (п. 6.7.1 Договору №202896).

Пунктом 6.7.2 вказаного Договору, сторони погодили, що у разі неотримання акту приймання передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обгрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.

Цей договір набуває чинності з 01.11.2006 року і діє до 01.08.2007 р.

Відповідно до п. 10.4 договору №202896, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

На момент подання позову до суду заборгованість відповідачем в сумі 7772,29 грн. не сплачено, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

За вимогами п. 6.4 Договору №202896, Споживач зобовязався до 20 числа, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Надання теплової енергії відповідачу з листопада 2008 р. по квітень 2011 р. на загальну суму 7772,29 грн. підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії та рахунками, направленими позивачем на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами замовних листів (а. 23 - 111 с.).

Відповідачем акти приймання передачі не підписано, але ж не надано Теплопостачальній організації заперечень з приводу їх змісту, тому вони вважаються погодженими у відповідності до вимог п. 6.7.2 Договору №202896.

Заборгованість за Договором №202896 на момент подання позову до суду відповідачем не сплачено.

Вимоги позивача №05/474-юр від 26.04.2011 р. та №05/654 від 19.05.2011 р. погасити заборгованість по тепловій енергії відповідачем залишено без відповіді.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу за період з листопада 2008 р. по квітень 2011 р. у сумі 7772,29 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (69035, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) основний борг в сумі 7772,29 грн., державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 11.08.2011 р.