Рішення № 17689285, 11.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.11 Справа № 3/5009/2673/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, м. Запоріжжя

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Таврида-Центр”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 5 408, 47 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 272 від 01.06.2011р.

від відповідача: не зявився

Запорізький центр перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ “Таврида-Центр” про стягнення боргу в сумі 5 408,47 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 18.05.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними в позовній заяві, та обґрунтовані ст. 1, 2, 4, 12, 15, 49 ГПК України, ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/2673/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.06.2011р. об 11 годині 40 хвилин.

Ухвалами суду від 07.06.2011р. та від 30.06.2011р. розгляд справи відкладався відповідно на 30.06.2011р. об 11 годині 00 хвилин та на 11.07.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 11.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.07.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просить суд стягнути з ЗАТ “Таврида-Центр” на користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р., а саме: суму основного боргу в розмірі 4 000,00 грн., втрат від інфляції грошових коштів в сумі 1 130,00 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 278,47 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 11.07.2011р. представник позивача також заявив усне клопотання, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог для захисту прав і законних інтересів позивача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України в частині стягнення 3% річних від простроченої суми, та стягнути з відповідача в цій частині 398,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив, що ЗАТ “Таврида-Центр” не виконує умови договору оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р.

Станом на день предявлення позову відповідачем не проведено оплату за оренду за грудень 2008р. в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач також просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення умов договору, а саме: 1 130,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 278,47 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу, а всього 5 408, 47 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 ЦК України, в редакції Закону № v0434644-10 від 02.12.2010р.

Приймаючи рішення за відсутності ЗАТ “Таврида-Центр” господарський суд бере до уваги те, що підприємство не надало суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали від 19.05.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/2673/11, направлена відповідачу рекомендованим листом за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулась до господарського суду з відміткою пошти: “За закінченням строку зберігання”. Копії ухвал про відкладення розгляду справи від 07.06.2011р. та від 30.06.2011р., направлені відповідачу, до господарського суду Запорізької області не повертались.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АЕ № 963008 станом на 07.06.2011р., згідно якому місцезнаходження ЗАТ “Таврида-Центр” є: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, кв. 515.

Саме на цю адресу господарський суд надсилав відповідачеві копії всіх процесуальних документів по справі № 3/5009/2673/11.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2006р. між Запорізьким центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій (Орендодавець) та ЗАТ “Таврида-Центр” (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 74, за яким Орендодавець на підставі розпорядження голови Запорізької обласної ради від 27.02.2006р. № 19-в передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: не житлові приміщення (надалі Майно), розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162 (сто шістдесят два), які знаходяться на балансі Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, вартість якого зазначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна (Додаток № 3) і становить126 439,00 грн. за станом на 07.02.2006р. (п. 1.1 Договору).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 23.03.2006р. за № 10176953, в оренду передаються приміщення загальною площею 205,3 кв.м., розташовані на 5 поверсі будівлі літ. А-5, реєстраційним номер в РПВН 12149197, а саме:

- кімната 516, яка складається з кабінету 225 пл. 16,1 кв.м. та кабінету 226 пл. 11,1 кв.м.;

-кімната 517, яка складається з кабінету 213 пл. 16,7 кв.м.;

-кімната 519, яка складається з кабінету 214 пл. 36,4 кв.м. та кабінету 215

пл. 9,3 кв.м.;

-кімната 520, яка складається з кабінету 223, пл. 14,8 кв.м.;

-кімната 521, яка складається з кабінету 216, пл. 15,7 кв.м.;

-кімната 523, яка складається з кабінету 217, пл. 23,3 кв.м., кабінету 218,

пл. 7,2 кв.м. та кабінету 219, пл.. 15,0 кв.м. (п.1.2 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р., в пункті 1.2 Договору після слів та цифр “кімната 523, яка складається з кабінету 217 пл. 23,3 кв.м., кабінету 218 пл. 7,2 кв.м. та кабінету 219 пл. 15,0 кв.м..” доповнити словами та цифрами “місця загального користування площею 39,7 кв.м.”.

Відповідно до п.1.3 Договору, зазначена будівля належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.09.2005р. (бланк ЯЯЯ № 498306), що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 27.09.2005р. за № 8462964.

Призначення приміщення: розміщення офісу резидента України (п. 1.4 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, вступ Орендаря у користування Майном настає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та акту приймання передачі вказаного Майна додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області, затвердженої рішенням сесії Запорізької обласної ради “Про нормативно-правові документи з питань орендних відносин для обєктів, що відносяться до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області” від 2312.2005р. № 31.

Місячна орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди (березень) складає 4 754,04 грн. (додаток № 1 до Договору), з подальшим коригуванням на індекс інфляції за січень, лютий місяці.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 15 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті на підставі предявленого рахунку.

Орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір укладений строком на 5 років, що діє з двадцять четвертого березня дві тисячі шостого року по двадцять четверте березня дві тисячі одинадцятого року, включно.

Актом приймання-передачі від 24.03.2006р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, позивач передає, а ЗАТ “Таврида-Центр” приймає нерухоме майно, яке є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області, а саме: нежитлові приміщення, вбудовані на 5 поверсі нежитлового будинку по пр. Леніна, 162 (приміщення № 516, 517, 519, 520, 521, 523) внутрішньою площею 165,6 кв.м. та місця загального користування внутрішньою площею 39,7 кв.м., відповідно до експлікації та викопіровки з технічного паспорту від 17.02.2005р.

Стан нерухомого майна на момент передачі його в оренду задовільний, технічний благоустрій повний.

Позивач виконував взяті на себе зобов'язання за договором своєчасно та у повному обсязі, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку Орендаря та отримання і підписання ним рахунків за грудень 2008 року на загальну суму 22 356,14 грн., а саме: рахунок № 372 від 10.12.2008р. на суму 8 894,12 грн., рахунок № 373 від 10.12.2008р. на суму 9 027,54 грн. та рахунок № 374 від 10.12.2008р. на суму 4 434,48 грн.

Відповідачем не в повному обсязі виконано умови договору та проведено часткову оплату на загальну суму 18 356,14 грн.

Листом № 179 від 04.06.2010р. позивач повідомив відповідача про його заборгованість в сумі 4 000,00 грн. за договором оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р. та просив до кінця червня 2010 року перерахувати вказану суму на розрахунковий рахунок позивача.

ЗАТ “Таврида-Центр” відповіді на лист не надав та заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р. не погасив.

Таким чином ЗАТ “Таврида-Центр” є боржником перед позивачем за договором оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р. в сумі 4 000,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 15 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті на підставі предявленого рахунку (п. 3.3 Договору).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу за даним договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором оренди нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ЗАТ “Таврида-Центр” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за оренду нерухомого майна № 74 від 24.03.2006р. у розмірі 4 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок на а.с.22).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 1 130,00 грн. інфляційних витрат та 278,47 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Господарський суд вважає, що у розрахунку позовної заяви позивачем безпідставно враховано грудень 2008 року, оскільки згідно п.3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно до 15 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті. Отже, борг відповідача в даному випадку виник з 16.01.2009р.

Відтак, стягненню в цій частині за період з січня 2009р. по квітень 2011р. включно підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 687,98 грн.

За таких обставин, в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 442,02 грн. слід відмовити.

Господарським судом встановлено, що сума 3% річних від простроченої суми у розмірі 278,47 грн. за надані послуги розрахована позивачем не вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви а.с. 22). Тобто, позивач припустився арифметичної помилки та недонарахував відповідачеві 120,01 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Тобто, 3% річних від простроченої суми за період з 16.01.2009р. по 12.05.2011р. складає 398,48 грн., а не 278, 47 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

В судовому засіданні 11.07.2011р. представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд вийти за межі позовних вимог для захисту прав і законних інтересів позивача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України в частині стягнення 3% річних від простроченої суми, та стягнути з відповідача в цій частині 398,48 грн.

Тому, господарський суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань, вийти за межі позовних вимог в цій частині та стягнути з нього 3 % річних від простроченої суми в розмірі 398,48 грн.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Таврида-Центр” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105, кв. 515, код ЄДРПОУ 25220783) на користь Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, код ЄДРПОУ 19279973) 4 000 (чотири тисячі ) грн. 00 коп. основного боргу, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 98 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 398 (триста девяносто вісім) грн. 48 коп. 3 % річних від простроченої суми, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення втрат від інфляції грошових коштів в сумі 442 (чотириста сорок дві) грн. 02 коп. в задоволенні позову відмовити.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 15.07.2011р.