Рішення № 17689269, 05.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11 Справа № 3/5009/3193/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 43 213, 44 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність №11805 від 23.12.2009р.

від відповідача: ОСОБА_2., юрист, довіреність №313 від 06.12.2010р.

КП “Водоканал” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “ЖЕУ “Оселя” про стягнення боргу в сумі 43 213 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 08.06.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/3193/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.07.2011р. о 14 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 08.07.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 05.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві № 4082 від 31.05.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р. у розмірі 43 213, 44 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р. За період з січня по березень 2011р. позивач надавав послуги відповідачу. У відповідності до розділу 5 договору абонент зобовязаний здійснювати оплату протягом 3-х банківських днів з дня виписки акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок КП “Водоканал” в сумі, вказаній в акті.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами на загальну суму 131 636, 52 грн. (акти додані до позовної заяви).

Відповідач своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснив, частково оплатив суму боргу у розмірі 88 423, 08 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 43 213, 44 грн.

Відповідач в судове засіданні надав відзив № 131 від 04.06.2011р. в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та підтримав його у судовому засіданні.

Крім того ТОВ “ЖЕУ “Оселя” просить суд прийняти до уваги, що відповідач здійснює свою виробничу діяльність за рахунок надходжень грошових коштів від мешканців житлових будинків, які здійснюють оплату за технічне обслуговування, утримання будинку та комунальні послуги.

ТОВ “ЖЕУ “Оселя” не є єдиним основним споживачем питної води для господарсько-питних, побутових та технічних потреб, а також користуванням системи каналізації, оскільки прямими споживачами є населення.

Також відповідач зазначає, що вказана заборгованість виникла через несплату прямими споживачами (населенням) за надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації. Причина несплати визначається внаслідок фінансової кризи (банківські кредити населення).

Таким чином, з виникненням необхідності в наявності оборотних коштів, веде за собою виникнення заборгованості не тільки перед бюджетом, але й перед іншими підприємствами, організаціями, установами та суб'єктами підприємницької діяльності.

Тому ТОВ “ЖЕУ “Оселя” просить суд розстрочити виконання рішення на 6 місяців, а саме:

-до 05.08.2011р. 7 202, 24 грн.;

-до 05.09.2011р. 7 202, 24 грн.;

-до 05.10.2011р. 7 202, 24грн.;

-до 05.11.2011р. 7 202, 24 грн.;

-до 05.12.2011р. 7 202, 24 грн.;

-до 05.01.2012р. 7 202, 24 грн.

Клопотання відповідача прийнято судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

КП “Водоканал” (Водоканал) та ТОВ “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя” (Абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р., за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам вул. Автозаводська, 36, вул. Автозаводська, 48, вул. Новокузнецька, 49, вул. Новокузнецька, 51 житлові будинки (п. 1.1 Договору).

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами на загальну суму 131 636, 52 грн. (т.1, а.с.19-48).

Відповідно до п.п.3.2.1 договору № 2034/2 від 01.11.2006р., абонент зобовязується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього Договору.

Згідно п. 5.1 договору № 2034/2 від 01.11.2006р., основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти підписуються 29, 30, 31 числа кожного місяця. Абонент зобовязаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги у сумі 88 423, 08 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до позовної заяви.

В результаті у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 43 213, 44 грн. Дана заборгованість підтверджена актом звірки взаємних розрахунків за воду і стоки за договором № 2034 за період з січня 2011р. по березень 2011р. (т.2, а.с.57-59).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобовязаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 2034/2 від 01.11.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 43 213, 44 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на 6 місяців задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, ТОВ “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя” є посередником в оплаті за послуги КП “Водоканал”, оскільки договірні відносини побудовані не на пряму відповідальність мешканців з КП “Водоканал”. Основним прибутком ТОВ “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя” є отримання платежів за надані послуги мешканцям.

Відповідно до Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України”, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у відзиві відповідача, аргументованих та достовірних доказів суду не надано.

Зокрема, не надано доказів в підтвердження скрутного матеріального становища підприємства, доказів проведення роботи по стягненню заборгованості з мешканців будинків тощо.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд відмовляє відповідачу в задоволенні розстрочки.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління “Оселя” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45, код ЄДРПОУ 30456594) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 43 213 (сорок три тисячі двісті тринадцять) грн. 44 коп. основного боргу, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 13 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.07.2011р.