Рішення № 17689039, 04.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" серпня 2011 р.Справа № 16/5007/96/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 03.08.11р.

від відповідача: Позняков О.М. - директор, паспорт НОМЕР_1, виданий 10.06.97р.

Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Камінське" (с.Камінь Кролевецького району Сумської області)

до Приватного підприємства "Алтея-Спецмаш" (м.Малин Житомирської області)

про стягнення 50625,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 50625,00 грн., з яких 50000,00 грн. боргу у вигляді отриманої передоплати згідно договору № 14 від 14.06.10р. та 625,00 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Представник відповідача позовні вимоги в сумі 50625,00 грн. перед позивачем визнав у повному обсязі, про що подав в судовому засіданні заяву від 04.08.11р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2010 року між Приватними підприємствами "Алтея-Спецмаш" та Приватним підприємством "Камінське" укладено договір № 14 (а.с.7-8).

Відповідно до пп.1.1 договору, замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) зобов'язався на власний ризик виконати роботи обумовлені договором.

Відповідно до пп.1.2 договору, загальна вартість робіт згідно вказаного договору складає 125000,00 грн.

Згідно з пп.3.1 договору, відповідач, як виконавець, зобов'язався розпочати роботи на протязі 7 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Так, на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти як передоплату за зерноочисну техніку в сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 69 від 16.06.10р. (а.с.9).

Таким чином, свої договірні зобов'язання позивач виконав належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства товар на суму отриманої передоплати позивачу не поставив, коштів передоплати не повернув.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем у вигляді отриманої суми передоплати згідно договору № 14 від 14.06.10р., яка на день вирішення спору становить 50000,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 27.07.11р., довідкою позивача від 03.08.11р. (а.с.16,18) та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать..., а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пп.5.3 договору, за несвоєчасне виконання робіт відповідач, як виконавець, зобов'язаний сплатити позивачу, як замовнику, штрафні санкції в розмірі 0,5% від загальної вартості невиконаних робіт.

У зв'язку з цим, позивачем відповідно до пп.5.3 договору було нараховано відповідачу штраф у розмірі 625,00 грн.

Розрахунок суми штрафу обгрунтований, відповідає умовам укладеного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент прийняття рішення у справі, відповідач свої договірні зобов'язання перед позивачем не виконав, суму боргу визнав, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 50000,00 грн. боргу у вигляді отриманої передоплати, 625,00 грн. штрафу.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Алтея-Спецмаш", 11602, м.Малин Житомирської області, вул.Гагаріна 17-а, ідентифікаційний код 35748740:

- на користь Приватного підприємства "Камінське", 41350, с.Камінь Кролевецького району Сумської області, ідентифікаційний код 34135373 - 50000,00 грн. боргу у вигляді отриманої передоплати, 625,00 грн. штрафу, 506,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 04.08.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк:: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідом. про вруч.).