Рішення № 17688980, 12.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1376/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2", м. Луцьк

до відповідачів Луцької міської ради, м. Луцьк

Управління Держкомзему у м. Луцьку, м. Луцьк

про визнання права власності на земельну ділянку

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 07.07.2011 року №07/07-7

від відповідачів: від Луцької міської ради - ОСОБА_2., довіреність від 15.11.2010 року №1.1-8/4812, від Управління Держкомзему у м. Луцьку ОСОБА_3, довіреність від 20.06.2011 року

Суть спору: позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" звернувся в господарський суд з позовом до Луцької міської ради,

Управління Держкомзему у м. Луцьку та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 576 кв .м. на вул. Конякіна 16б (кадастровий номер 220250030) для обслуговування виробничої бази.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що згідно договору купівлі продажу від 21.03.2008 року, укладеного із Луцькою міською радою, ним придбана спірна земельна ділянка, на якій знаходиться будівля охорони, що належить позивачу, проте відповідачі відмовляють позивачу у видачі державного акта на право власності на дану земельну ділянку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач Луцька міська рада у поясненні від 08.08.2011 року №39201-11 та її представник в судовому засіданні просить у позові відмовити з тих підстав, що укладення договору купівлі продажу земельної ділянки від 21.03.2008 року відбувалось без відповідного рішення Луцької міської ради, що на думку відповідача, суперечить вимогам ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких підставою для укладення договору купівлі продажу земельної ділянки комунальної власності є рішення відповідної ради про продаж земельної ділянки.

Представник відповідача - Управління Держкомзему у м. Луцьку в судовому засіданні підтримала пояснення представника Луцької міської ради.

Крім того, представники відповідачів пояснили, що після прийняття постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 року питання продажу спірної земельної ділянки на розгляд міської ради не виносилось, договір купівлі продажу від 21.03.2008 року не був предметом судового розгляду, реєстрація договору не скасована.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" на праві колективної власності належить будівля для охорони /літер Д-2/ загальною площею 11, 1 кв. м., яка розташована на земельній ділянці на вулиці Конякіна, 16б в м.Луцьку, про що останньому видано свідоцтво про право власності від 08.04.2004 року (а. с. 6).

Земельна ділянка під обєктом нерухомості виділена в натурі (на місцевості), що підтверджує кадастровий план ділянки (а. с. 51), поданий позивачем.

ТзОВ "Житлобуд2" звертався до Луцької міської ради з клопотанням продати йому земельну ділянку на вул. Конякіна 16б в м. Луцьку.

Проте, Луцька міська рала рішенням від 27.12.2006р. №9/80 та повторно рішенням від 25.04.2007 року №13/25 відмовила останньому у продажі земельної ділянки у власність.

Постановою господарського суду Волинської області від 04.07.2007 року №1/95-11А визнано нечинними рішення Луцької міської ради від 27.12.2006р. №9/80 "Про відмову у продажі земельної ділянки у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" ЛТД для обслуговування виробничої бази на вул.Конякіна"; від 25 квітня 2007 року №13/25 "Про відмову у продажі земельної ділянки у власність ТзОВ "Житлобуд-2" ЛТД для обслуговування виробничої бази на вул.Конякіна,16б".

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 року постанова господарського суду Волинської області від 04.07.2007 року

№1/95-11А в цій частині залишена без змін. Крім того, зазначеною постановою від 12.11.2007 року зобовязано Луцьку міську раду в місячний термін з моменту набрання постановою законної сили належним чином, у відповідності до вимог ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розглянути по суті звернення ТзОВ «Житлобуд-2» про продаж на умовах викупу земельної ділянки площею 0, 0576 га, що розташована за адресою: вул. Конякіна 16б в м. Луцьку.

21 березня 2008 року між Луцькою міською радою та ТзОВ «Житлобуд-2» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 576 кв .м. на вул. Конякіна 16б (кадастровий номер 220250030) для обслуговування виробничої бази (а. с. 4), що посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Платіжним дорученням від 27.03.2008 року №854 (а .с .5) кошти за земельну ділянку сплачені позивачем та йому не повернуті.

Земельна ділянка фактично використовується позивачем разом з обєктом нерухомості, що знаходиться на ній.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю виникає з підстав, передбачених законом.

На підставі ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки можливо лише після встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Згідно п. п. 4.1, 4.2 договору купівлі продажу земельної ділянки від 21.03.2008 року нотаріально посвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки та документи про оплату є підставою для видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Право власності на придбану земельну ділянку виникає у покупця після одержання Державного акта на право власності на землю та його державної реєстрації.

Відповідачі ж у листах (а. с. 8, 11) повідомляють позивача про те, що видати державний акт на право власності на земельну ділянку неможливо.

Таком чином, відповідачі право власності позивача на спірну земельну ділянку не визнають, що не дає змоги отримати акт на право власності на земельну ділянку.

Позивач не може надалі ефективно та на законних підставах використовувати земельну ділянку і захистити своє порушене право може лише в суді шляхом, зокрема, визнання права власності на земельну ділянку на вул. Конякіна, 16б в м. Луцьку, на якій розташована будівля, що належить позивачу.

Сторони є вільними у виборі способу захисту.

Рішення суду є обовязковим, проте протягом тривалого часу (3 роки 9 місяців) сторони постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 року не виконували, питання про продаж спірної земельної ділянки на засідання ради не виносилось, тому обраний спосіб захисту відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і статтею 16 Цивільного кодексу України визнання права передбачено як спосіб захисту цивільних прав. У зв'язку з цим обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав відповідає чинному законодавству України.

В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення та іншими способами, передбаченими законом.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.03.2008 року предметом судових розглядів не був, в судовому порядку недійсним не визнавався, кошти за придбання земельної ділянки не повернуті, реєстрація договору купівлі продажу не скасована.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу. Зокрема, підставою для відмови суду у захисті порушеного права чи інтересу слугують: порушення прав інших осіб, заподіяння шкоди довкіллю або культурній спадщині при здійсненні особою своїх цивільних прав (ч. 2 ст. 13 ЦК); вчинення дій особою з наміром завдати шкоди іншій особі та зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК); недотримання особою моральних засад суспільства (ч. 4 ст. 13 ЦК); використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, недобросовісної конкуренції (ч. 5 ст. 13 ЦК).

Порушень позивачем ч. ч. 2-5 ст. 13 ЦК України судом не встановлено.

Право на зазначену земельну ділянку іншими особами не оспорюється. На ній знаходиться обєкт нерухомості, який належить позивачу на праві власності.

Згідно п. 2 ст. 127 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2", м. Луцьк, вул. Конякіна, 16б, код 01274350 право власності на земельну ділянку загальною площею 576 кв .м. на вул. Конякіна 16б (кадастровий номер 220250030) для обслуговування виробничої бази.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

12.08.11