Постанова № 17688537, 09.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5005/1981/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.,

Ходаківська І.П., розглянувши матеріали касаційної скарги СПД-ФО ОСОБА_1 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі№ 5005/1981/2011 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомНауково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова"

доСПД-ФО ОСОБА_1

про визнання договору оренди майна розірваним та зобов'язання звільнити приміщення

за участю представників сторін:

позивача не з'явились, відповідача ОСОБА_2 дов. від 28.01.2011 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.08.2011 р. у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011 р. (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено частково. Зобовязано субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 звільнити належне Науково-виробничій дослідній агрофірмі "Наукова" нерухоме майно нежитлове приміщення магазину, площею 113,4 кв.м, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Леніна, 2а.

В решті позовних вимог провадження у справі припинено. Стягнуто з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на користь Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" суму 85 грн. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. (судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) здійснено заміну позивача з Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" на Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України". Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався наданим процесуальним право участі у суді касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2009 р. між сторонами був укладений договір № 04-09-ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно умов договору, орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування приміщення магазину площею 113,4 кв. м, розміщене за адресою: Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Леніна, 2а.

Позивач за актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.12.2008 р. передав, а відповідач прийняв орендоване майно.

Судами встановлено, що 08.10.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист про дострокове розірвання договору оренди майна № 04-09-ор від 01.01.2009 р. на підставі п.11.6. договору оренди майна. Відповіді від відповідача не надійшло.

Згідно п. 11.3 договору № 04-09-ор від 01.01.2009 р., зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору впродовж одного календарного місяця з моменту завершення строку дії договору, останній автоматично продовжує свою дію на такий же строк.

19.11.2010 р. позивач направив відповідачу лист за вих. № 545, у якому висловив незгоду на пролонгацію вищезазначеного договору.

21.01.2011 р. представниками позивача був складений акт приймання-передачі майна, але відповідач для повернення майна в користування позивача не з'явився, акт приймання-передачі майна не підписав, орендоване майно фактично не повернув.

21.01.2011 р., позивач повторно направив на адресу відповідача лист про припинення договору та щодо своєї незгоди на пролонгацію договору оренди майна та встановив строк повернення майна - до 26.01.2011 р.

В зв'язку з цим, позивач просив суд визнати розірваним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна та зобовязати відповідача звільнити орендоване майно.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтями 20 ГК України, ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом передбаченим у даних статтях та іншими законами.

Позивач просив суд визнати розірваним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 04-09-ор від 01.01.09р. з 26.01.2011р.

Попередніми судовими інстанціями обґрунтовано зазначено, що в даному випадку, позивач фактично звернувся до суду з вимогою про встановлення певного факту, а саме факту розірвання договору оренди.

Вимога про визнання договору розірваним не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні.

Факт, що має юридичне значення, може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

За таких обставин, господарський суд правильно припинив провадження у цій частині на підставі п. 1.ч. 1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи, що позивачем були зроблені заяви про припинення дії договору, то даний договір є припиненим.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Оскільки, відповідач не повернув позивачу майно, суд першої інстанції правомірно задовольнив відповідну позовну вимогу про звільнення займаного відповідачем приміщення.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі № 5005/1981/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Ходаківська І.П.