Постанова № 17688339, 10.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 6/532-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін від позивачане з'явились, від відповідача ОСОБА_1- пред. за дов. № 1-131200/5243 від 08.06.2011 р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. у справі№ 6/532-10 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

простягнення 145 221,63 грн. ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 145221,63 грн. (в т.ч. 126994,62 грн. заборгованість з орендної плати за період з травня 2010 р. по жовтень 2010 р.; 919,13 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09, за період з 03.06.2010 р. по 16.11.2010 р.; 873,33 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 10.06.2010 р. по 16.11.2010 р.; 1636,96 грн. інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09; 3411,78 грн. - інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10; 1205,08 грн. - інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати за травень-жовтень 2010 р.; 5000,49 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 10.11.2010 р.; 3716,80 грн. пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за травень жовтень 2010 р. за період 10.06.2010р. по 16.11.2010 р.), а також просив стягнути з відповідача судові витрати : 1452,22 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000,00 грн. адвокатських витрат.

До прийняття рішення у справі, позивач неодноразово збільшував позовні вимоги, згідно останньої заяви про збільшення позовних вимог від 24.02.2011 р. позивач просив стягнути з відповідача 181740,04 грн. (в т.ч. 148278,93 грн. заборгованість з орендної плати за період з травня 2010 р. по листопад 2010 р.; 919,13 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09, за період з 03.06.2010 р. по 16.11.2010р.; 1787,68 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 23.12.2010 р.; 2039,63 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати за період з 10.06.2010 р. по 23.02.2011 р., 2230,66 грн. інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09; 5224,30 грн. - інфляційні за період з серпня по листопад 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10; 6795,56 грн. - інфляційні за період з серпня 2010 р. по січень 2011 р. з простроченої суми орендної плати за травень-листопад 2010 р.; 5000,49 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 10.11.2010 р.; 9463,66 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за травень жовтень 2010 р. за період 10.06.2010р. по 23.02.2011 р.), а також просив стягнути з відповідача судові витрати : 1817,40 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000,00 грн. адвокатських витрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. по справі № 6/532-10 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 основного боргу за договором оренди в сумі 148 278,93грн., 3% річних в сумі 4 551,45грн., індексації в сумі 12767,73 грн., пені в сумі 13861,06грн., 1794,59 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 10000,00 грн. адвокатських витрат відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2011р. по справі № 6/532-10 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 148 278,93 грн. основного боргу, 9463,66 грн. пені, 14250,52 грн. інфляційних втрат та 2958,76грн. 3% річних, а також витрати на сплату державного мита в сумі 1817,4грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та послуг адвоката в сумі 10000грн. В стягненні 3% річних в сумі 1787,68 грн. та пені в сумі 5000,49 грн. відмовлено. Підставою для скасування рішення місцевого господарського суду стало неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи. Зокрема, суд апеляційної інстанції відзначив, що позивач неоднаразово збільшував позовні вимоги, проте суд першої інстанції розглянув вимоги позивача згідно заяви від 07.02.2011 р. та не розглянув позовні вимоги згідно заяви від 24.02.2011 р., не навівши мотиви відхилення та не прийняття заяви від 24.02.2011 р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 530 538, 612, 613 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), а також порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, згідно ч. 2 ст. 1115, ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 04/11 найму (оренди) нерухомого майна від 01.12.2005 р., відповідно до якого позивач наймодавець зобовязався передати відповідачу наймачу у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 191,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 37, приміщення № 117, строком дії до 30.11.2010 р.

Позивач, на виконання умов договору, передав відповідачу об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.12.2005 р.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу (надалі ГК) України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 2.2 договору, в редакції змін до договору від 14.04.2008р., встановлено, що з 01.04.2008 р. орендна плата за користування 1 кв.м. приміщення в місяць складає суму у національній грошовій одиниці України (гривні) еквівалентну 14,00 (чотирнадцяти) доларам США 00 центів за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди), без ПДВ.

У разі зміни офіційного курсу національної грошової одиниці України (гривні) по відношенню до долару США, наймач вносить наступний орендний платіж в гривнях, у розмірі визначеному договором про внесення змін до договору найму (оренди) та помноженому на коефіцієнт зміни офіційного курсу гривні до долару США на момент виставлення рахунку наймодавцем, на імя наймача по відношенню до офіційного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на момент підписання договору про внесення змін до договору найму (оренди).

Пунктом 2.3 договору визначено, що наймач сплачує орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків, наданих наймодавцем. Орендна плата сплачується наймачем у грошовій формі у безготівковому порядку на рахунок наймодавця.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо проведення розрахунку і заборгованість з орендної плати за період травень - листопад 2010 р. становить 148278,93 грн.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 148278,93 грн. суми основної заборгованості з орендної плати.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи заявника касаційної інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів виставлення рахунків-фактури, оскільки рахунок-фактури на оплату платежів є лише документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість оренди в строк встановлений договором - щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (зазначена правова позиція узгоджується з постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.09.2009 р. № 37/405).

Крім суми основного боргу, позивачем також були заявлені вимоги про стягнення 919,13 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09, за період з 03.06.2010 р. по 16.11.2010р.; 1787,68 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 23.12.2010 р.; 2039,63 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати за період з 10.06.2010 р. по 23.02.2011 р., 2230,66 грн. інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09; 5224,30 грн. - інфляційні за період з серпня по листопад 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10; 6795,56 грн. - інфляційні за період з серпня 2010 р. по січень 2011 р. з простроченої суми орендної плати за травень-листопад 2010 р.; 5000,49 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 10.11.2010 р.; 9463,66 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за травень жовтень 2010 р. за період 10.06.2010р. по 23.02.2011 р.

Суд апеляційної інстанції позовні вимоги в цій частині задовольнив частково, стягнувши 9463,66 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за травень жовтень 2010 р. за період 10.06.2010р. по 23.02.2011 р., 14250,52 грн. інфляційних втрат (2230,66 грн. інфляційні за період з серпня по жовтень 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09; 5224,30 грн. - інфляційні за період з серпня по листопад 2010 р. з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10; та 2958,76грн. - 3% річних (919,13 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 2/215-09, за період з 03.06.2010 р. по 16.11.2010 р.; 2039,63 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати за період з 10.06.2010 р. по 23.02.2011 р.).

В стягненні 5000,49 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 10.11.2010 р. та 1787,68 грн. 3 % річних з простроченої суми орендної плати, стягнутої судом у справі № 27/80-10, за період з 03.06.2010 р. по 23.12.2010 р. суд апеляційної інстанції відмовив з огляду на те, що стягнення зазначених сум призведе до повторного стягнення штрафної санкції та 3% річних, що суперечить ч. 2 ст. 550 ЦК України. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що вимоги про стягнення пені в сумі 5000,49 грн. за період з 03.06.2010 р. по 10.11.2010 р. не відповідають вимогам норми ч. 6 ст. 231 ГК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 126994,62 грн. (період травень-листопад 2010 р.), а також наявності простроченої заборгованості, яка стягнута за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 2/215-09 та № 27/80-10, яка відповідачем не була спростована, доказів її оплати надано не було, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанцій про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Пунктом 7.3. договору передбачено нарахування пені у разі несвоєчасного, чи неповного перерахування плати за користування майном у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період прострочки, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 9463,66 грн. за період 10.06.2010р. по 23.02.2011 р., яка нарахована, в зв'язку з несвоєчасну сплату орендної плати за травень жовтень 2010 р.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було задоволено частково.

В порушення зазначених вимог, апеляційним господарським судом при розподілі державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та адвокатських витрат не було забезпечено пропорційності стягнення зазначених витрат відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а тому колегія суддів дійшла висновку щодо зміни постанови апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення адвокатських витрат, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно з ч. 3 ст. 48 цього ж Кодексу витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". У статті 12 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою та адвокатом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт надання адвокатських послуг підтверджується договором про надання юридичних послуг № 10/10-10 від 10.10.2010 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 0969 від 15.12.2008 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 10000,00 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про нерозумність витрат на послуги адвоката, оскільки зводяться до переоцінки доказів, які були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, а у відповідності до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 5 ч. 1 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. у справі № 6/532-10 змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (50027, м. Кривий Ріг, Дзержинський р-н, вул. Костенка, буд. 6, код 24609556) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1749,79 грн. державного мита, 227,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9627,98 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. у справі № 6/532-10 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий суддя Остапенко М.І.

СуддяКондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.