Постанова № 17688225, 09.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 41/81пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Т. Гоголь

Т. Костенко

за участю представників:

позивачаОСОБА_1 довіреність від 30.06.2011 р.

відповідачаОСОБА_2 довіреність від 07.06.2011 р.;

ОСОБА_3 довіреність від 01.08.2011 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Споживчого товариства "Монополь" на постановувід 31.08.2010 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 41/81пд господарського суду Донецької області

за позовомДонецької міської ради

доСпоживчого товариства "Монополь"

провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

Ухвалою від 19.07.2011 р. колегії Суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Костенко Т.Ф., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.08.2011 р.

У зв'язку з відпусткою судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні справа по суті розглядалась колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий Дроботова Т.Б., судді: Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.08.2011 р., про що присутніх у судовому засіданні представників сторін було повідомлено. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 р. Донецька міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Споживчого товариства "Монополь" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003 р., зокрема, пункти 1.3 та 3.1 в частині визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати в редакції позивача (з урахуванням заяви про уточнення предмету позову а.с. 40).

Позовні вимоги з посиланням на статей 20, 201 Земельного кодексу України, статтю 654 Цивільного кодексу України, а також приписи Законів України "Про оренду землі", "Про плату за землю" та "Про місцеве самоврядування" обґрунтовані тим, що Донецькою міською радою прийнято рішення від 23.07.2009 р. № 35/37, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку розташованих на території м. Донецька земель, у зв'язку з чим на адресу відповідача було надіслано проект договору про внесення змін до чинної редакції укладеного 31.03.2003 року договору оренди земельної ділянки з розрахунком орендної плати, який відповідачем залишено без підпису та відповіді.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2010 р. (суддяГончаров С.А.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме:

- пункт 1.3. договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:022:0071), площею 2128,0 кв.м., по пр. Таманському, 18, від 31.03.2003 року, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 11.12.2003 року №а/4-91к, викладено в новій редакції:

"1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:022:0071) становить 4959948 гривень 12 копійок";

- пункт 3.1. договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:022:0071), площею 2128,0 кв.м., по пр. Таманському, 18, від 31.03.2003 року, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 11.12.2003 року №а/4-91к, викладено в новій редакції:

"3.1.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0 відсотків від нормативної грошової оцінки і становить 148798 гривень 44 копійок на рік. Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету Київського району номер рахунку 33217812700006 в ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687001, МФО 834016, код бюджетної класифікації 13050200 рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2010 року (судді: Москальова І.В., Алєєва І.В., Величко Н.Л.) рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2010 р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. та рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2010 р. у даній справі скасовані, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 04.07.2011 р. постанова Вищого господарського суду України від 04.11.2010 р. скасована, справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2011 р. касаційна скарга Споживчого товариства "Монопль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 41/81пд господарського суду Донецької області прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України Споживчого товариства "Монополь" просило суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказуючи на те, що умови щодо визначення розміру орендної плати за землю у розмірі, передбаченому частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розповсюджуються на правовідносини, які виникають при укладенні нових договорів та не обумовлюють обов'язковий перегляд відповідних умов вже укладених договорів.

Заявник касаційної скарги також зазначив щодо помилковості висновків судів стосовно того, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами всіх інстанцій під час розгляду справи, 31.03.2003 р. на підставі рішення Донецької міської ради від 21.06.2000 року № 246/2 "Про надання земельної ділянки споживчому товариству "Монополь" під розміщення існуючих виробничих цехів в Київському районі" між виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавцем) та СТ "Монополь" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території АДРЕСА_1, площею 2 128 кв. м., із земель запасу на термін до 21.06.2015 року.

Договір зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 11 грудня 2003 року № а/4-91к.

Згідно пункту 1.3 договору, грошова оцінка земельної ділянки станом на час укладання договору становила 943 187,82 грн.

Пунктом 3.1 договору визначено, що на момент його укладання річна орендна плата становить 14 147,82 грн. Орендна плата вноситься орендарем на поточний рахунок місцевого бюджету рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Рішенням Донецької міської ради від 23.07.2009 року № 35/37 з урахуванням висновку державної експертизи землевпорядної документації Держкомзему України від 12.03.2009 року № 124-09 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Донецька, що застосовується з 1 січня 2010 року, та введено в дію середню базову вартість 1 кв. м. земель у м. Донецьку в розмірі 248,80 грн.

Донецькою міською радою 09.02.2010 р. було направлено на адресу СТ "Монополь" лист № 01/12-424 з проектом договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003 року, яким було передбачено внесення змін та доповнень до пунктів 1.3 та 3.1 договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:022:0071) з 1 січня 2010 року - 4 959 948, 12 грн. та щодо розміру з 1 січня 2010 року орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки; що становить 148 798, 44 грн. на рік.

Відповіді на пропозицію внесення змін до договору оренди земельної ділянки відповідачем надано не було.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до Закону України "Про плату за землю" (статті 15 та 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в статті 7 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

А порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений статтею 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 3.3 договору розмір орендної плати може змінюватись у випадках, передбачених нормативними актами України, а також коригуватись на коефіцієнт індексації грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 9.1 договору зміни умов цього договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін, крім доповнень щодо розміру орендної плати в зв'язку з індексацією в законодавчому порядку грошової оцінки земель та зміни реквізитів для сплати орендної плати.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За приписами статті 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі № 41/81пд господарського суду Донецької області та рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2010 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Т. Костенко