Постанова № 17675613, 10.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2011 № 51/70

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мартюк А.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1, дов. №55/2 від 11 липня 2011року

від відповідача-1:ОСОБА_2, дов. № 502 авд 31.12.2010р.

від відповідача-2:ОСОБА_3, дов. № 1.29-00429 від 18.01.2011р.

від відповідача-3:ОСОБА_4, дов. № 112-2010 від 01.11.2010р.

від третьої особи-1:ОСОБА_5, дов. № 35-30-53 від 18.07.2011р.

від третьої особи-2: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України (надалі відповідач -1), Державної авіаційної адміністрації (надалі відповідач-2), Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (надалі відповідач-3), треті особи: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі третя особа -1), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України(надалі третя особа -1) про зобовязання Фонду державного майна України відновити ексклюзивне право Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ 14348681) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії виконання регулярних польотів за маршрутом «Київ-Лондон-Київ», визнання недійсним рішення Державної авіаційної адміністрації, оформлене протоколом та затверджене Заступником Міністра транспорту та звязку України Головою Державіаадміністрації, про надання Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ», визнання відсутнім у Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ».

У процесі розгляду справи позивач подав уточнення позовних вимог та просить зобов'язати Фонд державного майна України відновити ексклюзивне право Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на експлуатацію міжнародно-повітряної лінії - виконання регулярних польотів за маршрутом Київ-Лондон-Київ; визнати недійсним рішення Державної авіаційної адміністрації, оформленого протоколом та затвердженого Заступником Міністра транспорту та зв'язку України - Головою Державної авіаційної адміністрації України про надання Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародної приватної повітряної лінії (маршруту) Київ-Лондон-Київ згідно п. 124 додатку 1 до Ліцензії Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» серії АВ № 446862 від 18.11.2009 р.; визнати відсутнім у Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії (маршруту) Київ-Лондон-Київ. Суд прийняв вищевказані уточнення до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Підставою скасування рішення апелянт зазначив, що Господарським судом м. Києва неправильно застосовано ст. ст. 11, 167, 170, 599 Цивільного кодексу України, п. 2.6 Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затверджене наказом Державіаслужби від 24.12.2004 р. № 247 та порушено норми процесуального права, а саме: п. 4. ст. 12 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І. суддів: В.В. Сулім, Т.В. Ільєнок ) від 02.08.2011 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.08.2011р. о 10 год. 45 хв.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.08.2011 р. представник третьої особи-2 не зявився. Враховуючи те, що сторони не заперечують та в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.08.2011 р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 скасувати з підстав наведених в апеляційній скарзі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.08.2011 р. представник відповідача -1 заперечував проти апеляційної скарги та надав суду письмові заперечення. В одно час підтвердив, що дійсно ексклюзивні права Позивача на експлуатацію міжнародних повітряних ліній передбачені п. 7.3. Договором про заснування та довгострокове існування Спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» від 12 липня 1996 р. були надані Позивачу терміном на 15 (п'ятнадцять) років, однак на даний час Фонд державного майна України не є акціонером Позивача та строк наданих ексклюзивних прав сплив 12 липня 2011 року, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Представник відповідача -2 заперечував проти апеляційної скарги та надав суду письмові заперечення, посилався на відсутність у законодавстві України поняття «ексклюзивне право», також зазначив, що рішення Державної авіаційної адміністрації, оформлене протоколом та затверджене Заступником Міністра транспорту та звязку України Головою Державіаадміністрації, про надання Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ» є актом субєкта владних повноважень в розумінні п.7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначена позовна вимога повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства та не підвідомча господарському суду. Представник відповідача-2 просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Представник відповідача -3 заперечував проти апеляційної скарги, посилався на те, що використання зазначеної міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ» не може бути надано будь якому авіаційному перевізнику на ексклюзивних правах, оскільки отримати дозвіл на використання міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ» має право будь яка авіакомпанія яка відповідає вимогам законодавства України, а спроби позивача позбавити відповідача 3 прав на використання міжнародної повітряної лінії (маршруту) «Київ-Лондон-Київ» є ні чим іншим, як боротьбою с конкурентом на зазначеному маршруті, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Представник третьої особи -1 заперечував проти апеляційної скарги, підтримав доводи відповідачів-1,2,3 та просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, третьої особи -1 та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначається Законом України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент затвердження статуту позивача).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент затвердження статуту позивача) засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент затвердження статуту позивача) визначено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.07.1996 р. між Фондом державного майна України та Корпорацією «Група Джі ПІ Ей, пі-ел-сі» укладено договір про заснування та довгострокове існування спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Відповідно до ст. 7.1 договору статутний фонд компанії включає в себе власність, грошові кошти та гудвіл.

У відповідності до п 7.1.1. договору внесок Фонду державного майна України складається, зокрема, з гудвілу, тобто комплексу заходів, спрямованих на збільшення прибутку компанії та забезпечення нею реалізації свого потенціалу без відповідного збільшення активних операцій, включаючи домінуючу позицію на ринку авіаперевезень. На забезпечення вище вказаного гудвілу Фонд державного майна України через Державний департамент авіаційного транспорту України гарантує компанії ексклюзивні права експлуатації двадцяти повітряних маршрутів. При цьому повітряні маршрути не є внеском до статутного фонду, а гарантовані права забезпечують реалізацію потенціалу компанії.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що з метою забезпечення існуючого та майбутнього потенціалу компанії державний департамент авіаційного транспорту України погоджується с тим, що компанія буде мати ексклюзивне право на здійснення усіх послуг по повітряним перевезенням по 20-ти маршрутах на протязі пятнадцяти років, починаючи з дати вступу в дію цього договору.

У відповідності до додатку до договору про заснування та довгострокове існування спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» позивачу надано право на використання, зокрема, і повітряного маршруту в напрямку Лондону.

Відповідно до п. 1.2. Статуту приватного акціонерною товариства «Авіакомпанія «міжнародні авіалінії України» (нове найменування), останнє створено згідно з договором про заснування та довгострокове існування спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» від 12.07.1996 р.

Згідно з п. 4.2. статуту Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» його статутний капітал сформований за рахунок вкладів акціонерів (внесків державного та недержавних засновників та акціонерів),зокрема, внеску Фонду державного майна України через Державний департамент авіаційного транспорту України, правонаступником якого є Державна авіаційна адміністрація нематеріальних активів (гудвілу).

Як вбачається зі змісту положень статуту Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», внесок Фонду державною майна України складається з грошових коштів та нематеріальних активів, тобто, фактично майнових прав.

Відповідно до п. 4.2. статуту Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» вартість нематеріальних активів (гудвілу) Фонду державного майна України оцінюється в 62 177 523. 71 грн.

Пунктом 3.1. статуту встановлено, що метою Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», зокрема, є створення сучасної української авіаційної компанії, яка буде з успіхом конкурувати з іншими авіакомпаніями, пропонуючи послуги з міжнародних повітряних перевезень та повітряних перевезень в Україні.

Відповідно до п. 2.6. Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затверджене наказом Державіаслужби від 24.12.2004 р. № 247 при наявності у повітряного перевізника довгострокових стратегічних планів розвитку не менше ніж на 5 років, відповідно до яких призначене авіапідприємство бере участь у значних інвестиційних проектах (сума еквівалентна не менше ніж 50 млн. доларів США), які направлені на реалізацію державних програм розвитку авіаційного транспорту України, Державна авіаційна адміністрація на прохання авіапідприємства надає певні гарантії (зобов'язання) щодо права експлуатації міжнародної повітряної лінії протягом визначеного часу.

Як вбачається з матеріалів справи, такі гарантії були надані позивачу саме Державною авіаційною адміністрацією, що підтверджується Додатком 1 до ліцензії про надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом(Серія АВ № 446887).

При цьому, колегія суддів зазначає, що поняття «ексклюзивне право» як це зазначено в п.7.3 Договору про заснування та довгострокове існування Спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» від 12 липня 1996 р фактично є тотожним визначенню терміну «гарантії (зобов'язання) щодо права експлуатації міжнародної повітряної лінії» яке передбачене п. 2.6. Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, що затверджене наказом Державіаслужби від 24.12.2004 р. № 247.

17.06.2010 р. ліцензійною комісією Державної авіаційної адміністрації прийнято рішення про надання Закритому акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» права на експлуатацію міжнародних повітряних ліній, зокрема, за маршрутом Київ - Лондон (Великобританія) - Київ.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що надання Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» права на експлуатацію міжнародних повітряних ліній, зокрема, за маршрутом Київ - Лондон (Великобританія) - Київ є невиконанням відповідачем -1 та відповідачем -2 корпоративних обов'язків держави, як засновника позивача та порушенням гарантій держави перед Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», які встановлені статтею 4 статуту позивача щодо строку дії ексклюзивних прав Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на експлуатацію міжнародної приватної лінії за вищевказаним маршрутом.

Колегія суддів вважає, що Позивач мав можливість звернутися до суду стосовно визнання незаконним рішення ліцензійної комісії Державної авіаційної адміністрації про надання Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» права на експлуатацію міжнародних повітряних ліній, зокрема, за маршрутом Київ - Лондон (Великобританія) - Київ до закінчення строку дії договору про заснування та довгострокове існування спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Також, колегія суддів зазначає, що строк надання гарантій на права надані за договором про заснування та довгострокове існування спільного закритого акціонерного товариства «Авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» закінчився 12.07.2011 року.

Крім того, станом на 27.04.2011 р. Фонд державного майна України не є акціонером Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах Відділу депозитарних операцій Управління цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» станом на 27.04.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Фонд державного майна України надав ексклюзивні права на здійснення підприємницької діяльності у певній сфері в порушення чинного законодавств та з перевищенням наданих йому повноважень але разом з тим вважає безпідставними вимоги позивача про зобовязання Фонду державного майна України відновити ексклюзивне право Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Міжнародні Авіалінії України» на експлуатацію міжнародно-повітряної лінії виконання регулярних польотів за маршрутом Київ-Лондон-Київ.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання відсутнім у Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» права (призначення) на експлуатацію міжнародно-повітряної лінії за маршрутом Київ-Лондон-Київ не підлягають задоволенню, оскільки таке право (призначення) надано відповідачу відповідно до рішення Державної авіаційної адміністрації від 17.06.2011 року, яке є чинним та не оскаржене.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва у справі від 11.05.2011р. № 51/70 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим апеляційні скарги скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 у справі № 51/70 без змін.

2. Матеріали справи № 51/70 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді