Постанова № 17675435, 19.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 № 42/52-54/29

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивачаОСОБА_1 за дов. № 70юр від 07.06.2011

від відповідачаОСОБА_2 за дов. № 1Д-08 від 30.12.2010

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 08.04.2011

у справі№ 42/52-54/29 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Дніпрогаз»

доЗакритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»

простягнення 14 321 292,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» про стягнення 14 321 292,72 грн., у тому числі 13 939 625,76 грн. боргу, 278 792,52 грн. інфляційних втрат та 102 874,44 грн. 3% річних.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що у порушення умов Договору купівлі-продажу природного газу № 183/77/Г від 22.06.2006, Додаткових угод № 1 від 22.06.2006, № 2 від 29.06.2006, № 3 від 28.07.2006, № 4 від 28.08.2006 та № 5 від 29.09.2006 до Договору, відповідачем, після одержання попередньої оплати у розмірі 13 939 625,76 грн., не було поставлено позивачу природний газ на зазначену суму, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 939 625,76 грн., а також позивачем нараховані 278 792,52 грн. інфляційних втрат та 102 874,44 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 у справі № 42/52 позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» про стягнення 14 321 292,72 грн. задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» 13 939 625,76 грн. боргу, 278 792,52 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 102 874,44 грн. три проценти річних з простроченої суми, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі № 42/52 рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 у справі № 42/52 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанова Київського апеляційного господарського суду мотивовано тим, що починаючи з 01.01.2007 у позивача виникло передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати у сумі 13939625,76 грн., однак з позовом позивач звернувся 09.02.2010, тобто після спливу трирічного строку, встановленого для звернення з даним позовом, що відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі № 42/52, справу № 42/52 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 стало те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не досліджено причини пропуску позивачем, підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 стало те, що місцевим господарським судом не враховано те, що предявлений позов стосується повернення попередньої оплати, натомість судом першої інстанції не було застосовано спеціальних норм цивільного законодавства, що регулюють попередню оплату товару, порядок її повернення у разі порушення контрагентом своїх зобовязань, тощо, а саме 693 Цивільного кодексу України, при цьому внаслідок незастосування судом першої інстанції цієї статті є передчасним висновок про наявність підстав для стягнення інфляційний витрат та 3% річні, адже у випадку порушення продавцем обовязку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцю можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 справу № 42/52 було прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та присвоєно їй новий номер № 42/52-54/29.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 42/52-54/29 позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» про стягнення 14 321 292,72 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» 13939625,76 грн. попередньої оплати, 24 819,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 229,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позові відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 42/52-54/29 в частині відмови в задоволенні задоволених позовних вимог мотивовано тим, що враховуючи, що позивачем надано суду документи, які підтверджують неодноразові звернення до відповідача протягом 2007-2009 років з листами про поставку природного газу та підписання актів прийому-передачі природного газу, а також те, що первісна позовна заява про зобовязання відповідача виконати в натурі обовязок за договором № 183/77/Г щодо поставки запланованих і передплачених позивачем обсягів природного газу, повернута ухвалою суду від 18.01.2010, подана в межах трирічного строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність поважних причин для поновлення позовної давності щодо захисту порушеного права позивача; в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних рішення суду мотивовано тим, що зазначена відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобовязання, а відповідач у справі не мав грошових зобовязання у справі не мав грошових зобовязання перед позивачем, а мав зобовязання по поставці товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 42/52-54/29 повністю та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є неправильним і незаконним, прийнятим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх неправомірними і такими, що не відповідають обставинам справи та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду залишенню без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

22 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» (позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» (відповідач у справі) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 183/77/Г (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачу протягом червня-грудня 2006 року газ в обсязі до 40650000 м3, зокрема, у червні 3300 тис.м3, липні та серпні 3350 м3, вересні 3900 м3, жовтні 5500 м3, листопаді 9250 м та грудні 12000 м3 за цінами, визначеними Додатковими угодами № 1 від 2206.2006, № 2 від 29.06.2006, № 3 від 28.07.2006, № 4 від 28.08.2006 та № 5 від 29.09.2006, які є невід'ємними частинами Договору, а позивач прийняти та оплатити його вартість шляхом сплати попередньої оплати не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, остаточно розрахуватися до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору було здійснено попередню оплату вартості природного газу, який передається у листопаді-грудні 2006 року у розмірі 13 939 625,76 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.10.2006, від 10.11.2006, від 22.11.2006, від 27.11.2006 від 30.11.2006, від 11.12.2006, від 22.12.2006 та не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до умов пункту 11.1. Договору строк дії Договору в частині постачання природного газу встановлений з моменту підписання договору до 31.12.2006 включно, а у частині розрахунків за газ - до повного їх здійснення.

Згідно частини 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази передачі природного газу за Договором на суму попередньої оплати в установлений строк, а саме до 01.01.2007 або повернення відповідачем одержаних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.01.2009 позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 5271/17-1 від 21.10.2009 про повернення безпідставно перераховані в якості попередньої оплати за природний газ грошові кошти у розмірі 13 939 625,76 грн., відповіді на яку не отримано, кошти у розмірі 13 939 625,76 грн. позивачу не повернуті.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2011, суд направляючи справу на новий розгляд зазначив, що суди не дослідили причини звернення позивача до суду у 2010 році.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки строк дії Договору, відповідно до пункту 11.1. Договору в частині постачання природного газу встановлений з моменту підписання Договору до 31 грудня 2006 року включно, а в частині розрахунків за газ - до повного їх здійснення.

Отже, право вимоги повернення попередньої оплати виникло у позивача з 01.01.2007.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 статті 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти позову у відзиві, поданому при первісному розгляді справи, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки право вимоги позивачем у відповідача повернення попередньої оплати у розмірі 13 939 625,76 грн. виникло з 01.01.2007, враховуючи приписи пункту 11.1. Договору, проте дану позовну заяву про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 13 939 625,76 грн. надіслано до Господарського суду міста Києва 03.02.2010.

Згідно письмових пояснень № 17 юр-113 від 16.03.2011 та відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що строк позовної давності про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 13 939 625,76 грн. пропущений з поважних причин, а саме у звязку з тим, що у період з січня 2007 року по жовтень 2009 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про необхідність поставки оплаченого природного газу та повернення грошових коштів. Проте, оскільки відповідачем не було поставлено позивачу природний газ та не було повернуто грошові кошти, сплачені в рахунок попередньої оплати, позивачем 29.12.2009, тобто в межах трирічного строку, було подано до Господарського суду міста Києва відповідну позовну заяву про зобовязання відповідача виконати в натурі обовязок за договором № 183/77/Г щодо поставки запланованих та передплачених позивачем обсягів природного газу, яку було повернуто судом позивачу без розгляду ухвалою суду від 18.01.2010.

Отже, з урахуванням даної обставини позовну заяву, яка є предметом розгляду у даній справі, було подано до господарського суду 03.02.2010, тобто з пропуском строку позовної давності в 1 місяць.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем надано суду документи, які підтверджують неодноразові звернення до відповідача протягом 2007-2009 років з листами про поставку природного газу та підписання актів прийому-передачі обсягів газу, а також те, що позовна заява про зобовязання відповідача виконати в натурі обовязок за договором № 183/77/Г щодо поставки запланованих і передплачених позивачем обсягів природного газу, повернута ухвалою суду від 18.01.2010, була подана у межах трирічного строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, суд визнав поважними причини пропуску позовної давності та підстави для поновлення позовної давності щодо захисту порушеного права позивача.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними принципами цивільного законодавства є принцип розумності і справедливості.

Таким чином, оскільки відповідачем не передано позивачу природний газ, попередньо оплачений позивачем у жовтні грудні 2006 року, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 939 625,76 грн. попередньої плати, є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 278 792,52 грн. інфляційних втрат та 102 874,44 грн. 3% річних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 27 8792,52 грн. інфляційних втрат та 102874,44 грн. 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки зазначена відповідальність передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов`язання, а відповідач у справі не мав грошових зобов`язань перед позивачем, а мав зобов`язання щодо поставки товару.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 42/52-54/29 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 42/52-54/29 залишити без змін.

Матеріали справи № 42/52-54/29 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяМихальська Ю.Б.

СуддіОтрюх Б.В.

Тищенко А.І.