Постанова № 17674799, 07.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2011 № 49/96-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Суліма В.В.

при секретарі:

від ДПІ у Голосіївському районі міста Києва : ОСОБА_1 ( довіреність № 4/9/10-009 від 04.01.2011р.);

від боржника:ОСОБА_2 (довіреність від 08.04.2011р.);

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на постанову

Господарського суду м. Києва

від20.04.2011 р.

у справі№ 49/96-б (суддя Митрохіна А.В.)

за заявою (боржника)Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Титан»

провизнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 20.04.2011р. визнано банкротом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Титан». Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Сороку Г.М. Зобовязано ліквідатора у пятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів боржника, що ліквідується власником та повідомлення їх (кредиторів) про визнання зазначеного боржника банкрутом. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом, найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію). Зобовязано ліквідатора - надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети). Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Строк виконання всіх грошових зобовязань вважати таким, що настав з 20.04.2011. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 20.04.2011. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 20.04.2011. Зобовязано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 20.04.2012.

Не погоджуючись із даною постановою суду ДПІ у Голосіївському районі міста Києва звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року у справі №49/96-б повністю і направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва, апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва та призначено розгляд справи на 07.06.2011 р.

06.06.2011р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано ТОВ «Компанія «Титан» відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити постанову від 20.04.2011р. господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (Стаття 5 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 2 статті 51 Закону встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обовязки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Титан”(код 33090122) банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 було порушено провадження у справі № 49/96-б керуючись статтею 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» боржником долучено до справи розшифровку кредиторської заборгованості підприємства (а.с.69), довідку про майновий стан підприємства ( а.с.13), аудиторський висновок (а.с.62-68), які підтверджують незадовільний стан та наявність непогашеної кредиторської заборгованості підприємства. Аудиторським висновком підтверджено повноту та достовірність балансу підприємства, а крім того встановлено, що підприємство не має можливості погасити кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги через відсутність коштів підприємства у вигляді грошових коштів, запасів, необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

Окрім того, як було встановлено судом першої інстанції, поданню заяви про порушення справи про банкрутство передувала також інвентаризація активів підприємства, якою було встановлено відсутність на підприємстві товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, грошових коштів та їх еквівалентів. (а.с.19-23)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження того, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Оскільки ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі, якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також за наявності інших ознак, що свідчать про неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати грошові зобовязання після настання встановленого строку їх сплати, у суду є всі підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, нормами статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не визначений порядок або особливості здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, то ліквідаційна процедура щодо боржника, що ліквідується власником, здійснюється також відповідно до вимог, що передбачені розділом ІІІ Закону “Ліквідаційна процедура”. Отже, на ліквідатора покладаються, зокрема, обовязки ліквідатора у справі про банкрутство, що передбачені статтями 23, 25, 51 Закону. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону, ліквідатор зобовязаний опублікувати в офіційних друкованих органах відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно останнього ліквідаційної процедури.

Також, з положень частини 3 статті 51 Закону вбачається, що кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану постанову, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із постановою господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року у справі № 49/96-б, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року у справі №49/96-б залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року у справі № 49/96-б залишити без змін.

Матеріали справи № 49/96-б повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяДзюбко П.О.

СуддіСотніков С.В.

Сулім В.В.