Постанова № 17674690, 31.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011 № 27/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Мазур І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

07.02.2011 року

у справі

№ 27/11 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»

до

Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

про

закриття поточного рахунку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ» задоволено повністю. Зобовязано Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» закрити поточний рахунок № 26004300468001 Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI» відкритий в Публічному акціонерному товариству «Сведбанк». Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI» витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату адвокатських послуг у сумі 2000,00 грн.

Дане рішення мотивоване тим, що вимога щодо зобовязання закрити поточний рахунок є обґрунтованою та законною у відповідності до п. 7.2. Договору, п.п. 20.1., 20.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою НБУ № 429 від 12.11.2003 року.

Щодо послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн., то суд першої інстанції також визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з посиланням на положення ст.ст. 44, 48 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» та Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 року протоколом від 01-02.10.1999 року № 6/VI.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 27/11 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимоги відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, Апелянт стверджує, що статтею 1075 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору банківського рахунка, а не закриття рахунку клієнта.

Позовна вимога щодо зобовязання закрити поточний рахунок не відповідає способам захисту порушеного права в силу статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, при цьому Апелянт посилається на судову практику постанова Вищого господарського суду України від 27 травня 2010 року у справі № 34/180.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 27/11.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, Товариство не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не подало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI» Клієнт та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» Банк було укладено договір на відкриття та обслуговування поточних рахунків № 3004680, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) № 26004300468001/980 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом Банку, законодавства України, нормативних актів Національного банку України, умов функціонування кореспондентських рахунків /а.с. 6-11/.

Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 року Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ «Сведбанк», що підтверджується Статутом Банку /а.с. 51-74/.

29.08.2008 року між Позивачем та Відповідачем було підписано нову редакцію договору № 3004680, відповідно до якого Банк відкриває Клієнту поточний(-і) рахунок(-и) у національній та/або іноземній валюті, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом Банку, законодавством України, нормативними актами Національного банку України, умовами функціонування кореспондентських рахунків банку /а.с. 15-20/.

На виконання умов договору Банк відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI» поточний рахунок № 26004300468001 /а.с. 14/.

Згідно п. 3.1. Договору Банк зобовязується надавати інформацію клієнту з приводу розрахунково-касового обслуговування клієнтів; надавати клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню; забезпечувати збереження ввірених йому коштів клієнта; виконувати розрахункові операції за документами, прийнятими від клієнта протягом операційного часу; видавати клієнту готівкові кошти з рахунку; забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що рахунок Клієнта може бути закритий на таких підставах: за заявкою, про закриття рахунку згідно з діючим законодавством України; за рішенням органу, що згідно з діючим законодавством України здійснює функції по ліквідації або реорганізації клієнта, як юридичної особи; за іншими підставами, передбаченими діючим законодавством України та умовами договору.

20.07.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ» направило на адресу Банку заяву за № 20/07-10-05 про закриття поточного рахунку № 26004300468001 /а.с. 24/.

26 серпня 2010 року Позивач повторно звернувся до Банку із листом № 26/08/10-01 про закриття поточного рахунку.

Пунктом 20.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою НБУ № 429 від 12.11.2003 року встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта; на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо); у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи - підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обовязкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (ідентифікаційного номера) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Відповідно до п. 20.6 Інструкції датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Таким чином, на підставі зазначеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобовязання Банку закрити поточний рахунок.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобовязаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Як вже зазначалось вище Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та умовами Договору на відкриття та обслуговування поточних рахунків передбачено закриття рахунку за заявою клієнта.

Однак, в силу пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1). визнання права;

2). визнання правочину недійсним;

3). припинення дії, яка порушує право;

4). відновлення становища, яке існувало до порушення;

5). примусове виконання обовязку в натурі;

6). зміна правовідношення;

7). припинення правовідношення;

8). відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9). відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10). визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні положення містять також Господарський кодекс України, зокрема стаття 20, за змістом якої вбачається, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, обраний Позивачем спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавством засобам захисту. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Вищого господарського суду України від 27 травня 2010 року у справі № 34/180.

Разом з цим, пунктом 7.1. Договору встановлено, що Договір може бути розірвано:

-за ініціативою однієї із Сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України;

-у випадку порушення Клієнтом своїх зобовязань за цим Договором;

-з інших підстав, передбачених цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 1 статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Тобто розірвання Договору банківського рахунка тягне за собою закриття рахунка.

Разом з цим, згідно Довідки Банку № 204/30 від 17.01.2010 року у Позивача існує заборгованість у розмірі 830,00 грн. /а.с. 80/.

Згідно п. 7.1. Договору в будь-якому випадку цей Договір не може бути розірваний за ініціативою Клієнта при наявності у нього невиконаних зобовязань перед Банком.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд, задовольняючи позов, помилково дійшов висновку щодо обґрунтованості вибраного Позивачем способу захисту, так як такий спосіб захисту суперечить вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Щодо витрат на адвокатські послуги, то вони не підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 27/11 підлягає скасуванню, з прийняттям нового, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року по справі № 27/11 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-XXI» (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, оф. 508; код ЄДРПОУ 32957866) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840) 42 (сорок дві)грн. 50коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4.Зайве сплачене мито в розмірі 42 (сорок дві)грн. 50коп. повернути Публічному акціонерному товариству «Сведбанк» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840) з Державного бюджету України.

5.Матеріали справи № 27/11 повернути господарському суду міста Києва.

6.Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддяЧорна Л.В.

СуддіРудченко С.Г.

Калатай Н.Ф.

02.06.11 (відправлено)