Постанова № 17674540, 18.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011                                                                                           № 7/020-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Синиці О.Ф.

при секретарі:           

За участю представників сторін:

Від позивача - Головань Г.Г. – директор;

Від відповідача - не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Коопунівермагу Бориспільського районного споживчого товариства

на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2011р.

у справі №7/020-11 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Приватного підприємства „Будпобутсервіс”

до Коопунівермагу Бориспільського районного споживчого товариства

про стягнення 5050,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.03.2011р. у справі № 7/020-11 позов задоволено частково. Стягнуто з Коопунівермагу Бориспільського Районного Споживчого Товариства на користь Приватного підприємства „Будпобутсервіс” 4425 грн. 90 коп. боргу та судові витрати: 102 грн. державного мита і 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов в частині стягнення 623,92 грн. пені залишено без розгляду.

Рішення Господарського суду Київської області грунтується на тому, що Коопунівермаг Бориспільського Районного Споживчого Товариства має заборгованість перед Приватним підприємством „Будпобутсервіс” за поставлений і реалізований товар та вартість поставленого і нереалізованого товару, що разом становить, як зазначає суд, 4425,90 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.03.2011р.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що вина відповідача у порушенні зобов’язання перед позивачем відсутня, оскільки відповідач не мав умислу порушувати зобов’язання, а відсутність коштів є фактичною обставиною, незалежною від відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2011р.

27.04.2011р. представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з’явився, у зв’язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.05.2011р.

18.05.2011р. в судове засідання апеляційного суду не з’явився представник відповідача.

Враховуючи те, що представник відповідача повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. про відкладення розгляду справи №7/020-11, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутність представника відповідача, як такого, що правом на участь в судовому засіданні не скористався та не направив представника до апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.

Між Приватним підприємством “Будпобутсервіс” (консигнант) та Бориспільським кооперативним універмагом (консигнатор) 02.01.2008р. укладено договір консигнації на продаж продукції №1, окрім того, 04.01.2010р. між тими ж сторонами було укладено договір №04-01/2010 консигнації на продаж продукції, відповідно до п.1.1. яких консигнант надає консигнатору меблеву продукцію для демонстрації та продажу на консигнаційній основі.

Згідно п.3.1. договорів консигнант зобов’язався відвантажувати консигнатору продукцію в асортименті згідно його заявки, а консигнатор у відповідності з п.4.1. договорів зобов’язався реалізувати одержану на консигнацію продукцію від свого імені, нести повну матеріальну відповідальність за зберігання одержаної продукції на час перебування її на консигнації.

Як визначено у п.5.1. договорів термін консигнації становить 90 календарних днів з дня поставки продукції на консигнацію.

Пунктом 5.2 договорів сторонами погоджено, що термін починає спливати з моменту відвантаження продукції консигнатору та закінчується в момент передачі його покупцю. Якщо консигнатор неспроможний провести реалізацію продукції протягом вказаного строку, він сповіщає про це консигнанта за 3 дні до закінчення строку реалізації письмово та зобов’язується або повернути продукцію консигнанту, або продовжити строки її реалізації.

Пунктом 8.1. договорів встановлено, що консигнатор зобов’язаний перерахувати грошові кошти консигнанту в термін 3-х банківських днів після реалізації та отримання грошей від покупця.

Договір №1 від 02.01.2008року, згідно ч. 1 п. 10.3., вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008року. Договір №04-01/2010 від 04.01.2010року, відповідно до ч. 1 п. 10.3., вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010року.

Частиною 2 п.10.3. договорів визначено, що по закінченні вищевказаного терміну умови договору продовжують діяти стосовно всіх партій продукції, які до цього моменту знаходяться на консигнації і розрахунок за якими не завершено. По узгодженню сторін договір може бути пролонгований на наступний період.

З наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, актів звірки поставленої та неоплаченої продукції б/н від 25.07.2008року, б/н від 25.12.2008року та звітів про відвантажену та оплачену продукцію б/н станом на 25.07.2008року та на 25.12.2008року вбачається, що за період з 01.01.2008року по 25.12.2008року позивачем було передано відповідачеві продукції на суму 23253,60грн. для її подальшої реалізації Коопунівермагом Бориспільського Районного Споживчого Товариства.

Актами звірки поставленої та неоплаченої продукції б/н від 25.07.2008року та б/н від 25.12.2008року підтверджується, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання, а саме реалізовував від свого імені товар, що належав позивачу та здійснював оплату після його реалізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Згідно підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, акту звірки поставленої та неоплаченої продукції б/н від 25.12.2008року, станом на 25.12.2008року за відповідачем існувала заборгованість за реалізований товар у розмір 5724,36грн. та на реалізації залишився товар на загальну суму 5436,30грн.

Наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №1 від 23.02.2009року на суму 5046,84грн., №37 від 04.09.2009року на суму 8655,30грн., №38 від 01.10.2009року на суму 6041,00грн., №42 від 01.12.2009року на суму 3792,00грн., №49 від 21.12.2009року на суму 4959,60грн. та №1 від 05.02.2010року на суму 3100,50грн. підтверджується, що за період з 25.12.2008року по 31.03.2010року Приватне підприємство “Будпобутсервіс” поставило Коопунівермагу Бориспільського Районного Споживчого Товариства з метою наступної реалізації товар на загальну суму 31595,58грн.

Приймаючи оскаржуване рішення про стягнення з відповідача 4425 грн 90 коп. боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на момент розгляду спору Коопунівермаг Бориспільського Районного Споживчого Товариства має заборгованість перед Приватним підприємством “Будпобутсервіс” за поставлений і реалізований товар у сумі 2455,80грн. (4146,60грн., визнана сума заборгованості –1690,80грн., сплачені відповідачем грошові кошти) та 1970,10грн. вартість поставленого і нереалізованого товару (8582,10грн., визнаний залишок товару –6612,00грн., вартість повернутого відповідачем товару), що разом становить 4425,90грн.

Колегія суддів вважає такий висновок необгрунтованим з огляду на те, що відповідно до укладених договорів обов’язком консигнатора ( відповідач) є реалізація одержаної на консигнацію продукції та своєчасне проведення оплати реалізованої продукції, а місцевим господарським судом до складу боргу включено також вартість поставленого і нереалізованого товару, що умовами договорів не передбачено.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 4146,60 грн. за поставлений і реалізований відповідачем товар.

Суд першої інстанції при вирішенні спору залишив без розгляду вимоги позивача щодо стягнення пені, посилаючись на ненадання обґрунтованого розрахунку пені.

З таким висновком судова колегія погодитися не може, оскільки в матеріалах справи наявні представлені позивачем розрахунки пені (а.с.13, 25). У своїх ухвалах суд не зазначив конкретно в якій частині надані розрахунки не відповідають діючому законодавству та є не обґрунтованими, а відповідно до вимог законодавства суд не позбавлений права провести перерахунок сум, які вказані в розрахунках позивача.

Відповідно до п.8.1 договорів №1 від 02.01.2008р. та №04-01/2010 від 04.01.2010р. консигнатор зобов’язаний перерахувати грошові кошти консигнатору в термін 3-х банківських днів після реалізації та отримання грошей від покупця.

Пунктом 9.1 договорів сторони погодили, що вони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків за даним договором. За несвоєчасне виконання зобов’язань згідно п. 8.1. даного договору винна сторона зобов’язується виплатити іншій стороні пеню в двократному розмірі облікової ставки НБУ за весь період затримки.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки умовами договору сторони погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань відповідачем у вигляді пені, за весь період затримки, який, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені утворився з 01.04.2010р. по 25.01.11р. та враховуючи задоволення позову по основному боргу у розмірі 4146,60 грн., сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань становить 584,46 грн.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Коопунівермагу Бориспільського Районного споживчого товариства задовольнити частково .

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2011р. у справі № 7/020-11 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Стягнути з Коопунівермагу Бориспільського Районного Споживчого Товариства (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 76, код ЄДРПОУ 01754735) на користь Приватного підприємства “Будпобутсервіс” (02232, м. Київ, вул. Лаврухіна, 15/46, кв. 289, код ЄДРПОУ 21541604) 4 146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн 60 коп. боргу, 584 (пятьсот вісімдесят чотири) грн. 46 коп. пені та судові витрати: 94,86 грн. - за подачу позовної заяви, 219,48 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 47,43 грн. за подачу апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін”.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 7/020-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Синиця О.Ф.

24.05.11 (відправлено)