Постанова № 17674534, 17.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011                                                                                           № 16/587-22/430

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зеленіна В.О.

суддів:           Дикунської С.Я.

          Маляренка А.В.

при секретарі:           Дімаковій Г.О.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора з питань нагляду за додержанням і

застосуванням законів на транспорті Київської

області

на рішення

господарського суду м. Києва

від 26.11.2010 р.

у справі № 16/587-22/430 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства

“Рокитнянський спецкар’єр” (далі ВАТ

“Рокитнянський спецкар’єр”)

до Дочірнього підприємства “Київське обласне

дорожнє управління” Відкритого акціонерного

товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України” (далі ДП

“Київське обласне дорожнє управління”)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2010 р. по справі № 16/587-22/430 позов задоволено частково : з ДП “Київське обласне дорожнє управління” стягнуто на користь ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” пеню в розмірі 229 094,32 грн., державне мито в розмірі 2 119,73 грн..

Не погоджуючись із згаданим рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом не було встановлено періоду нарахування пені та обсягу видаткових накладних, на підставі яких ії стягнуто, отже не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, тощо.

В судовому засіданні представник прокуратури доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Представник відповідача підтримав позицію апелянта по справі.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 28.09.2009 р. ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДП “Київське обласне дорожнє управління” про стягнення 602 267,83 грн. пені, 351 016,90 грн. інфляційних втрат та 77 994,03 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що рішенням господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. по справі № 6/499 позов ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” задоволено, з ДП “Київське обласне дорожнє управління” стягнуто 4 255 279,95 грн. основного боргу, 196 106,57 грн. інфляційних втрат, 35 486,27 грн. 3 % річних, 283 890,20 грн. пені, тощо. Станом на 31.08.2009 р. це судове рішення виконано лише в частині погашення 25 500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 35 486, 27 грн. 3 % річних та 65 299,93 грн. пені. Однак, окрім згаданих сум відповідач станом на 01.09.2009 р. повинен сплатити 351 016,90 грн. інфляційних втрат та 77 994,03 грн. 3 % річних, а також 602 267,83 грн. пені. Вимога позивача від 15.09.2009 р. про стягнення цих сум залишено відповідачем без відповіді та задоволення, тощо.

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, згідно якого розмір заявлених позивачем штрафних санкцій не відповідає реальним збиткам позивача, тощо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.11.2009 р. по справі № 16/587 позов задоволено частково : з ДП “Київське обласне дорожнє управління” стягнуто на користь ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” 77 994,03 грн. 3 % річних, 351 016,90 інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. по справі № 16/587 апеляційну скаргу ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 24.11.2009 р. –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2010 р. касаційну скаргу ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. та рішення господарського суду м. Києва від 24.11.2009 р. у справі № 16/587 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимогах про стягнення пені та судових витрат, в іншій частині судові рішення залишено без змін. В скасованій частині справу направлено на новий розгляд до місцевого суду.

Заявою від 26.11.2010 р. позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути 229 094.32 грн. пені.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 229 094,32 грн. пені, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на укладений сторонами договір поставки № 11/03 від 15.03.2006 р. (далі Договір), на підставі якого у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 4255279, 95 грн.. Спір про стягнення боргу разом із нарахованими сумами пені, інфляційних збитків та 3% річних вирішено господарським судом м. Києва в межах справи № 6/499. Станом на час звернення позивача із позовом до суду, заборгованість за рішенням господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. погашеною не була, рішення суду не виконано ані у добровільному, ані у примусовому порядку, в зв’язку з чим позивачем, на думку суду першої інстанції, правомірно нараховано пеню за допущене прострочення в період з 21.01.2009 р..

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем строків оплати продукції, позивач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, щодо якої мало місце прострочення строків оплати за кожний день такого прострочення.

Перелік накладних, за якими допущено прострочення з оплати на суму 4 255279, 95 грн. надано на вимогу суду, підтверджує наявність боргу, на який нараховано пеню через несплату вартості товару, поставку якого здійснено протягом 18.06.2008 р. - 31.10.2008 р..

На виконання постанови Вищого господарського суду України по даній справі, місцевим судом зобов’язано позивача надати суду відповідні письмові обґрунтування, а також здійснити розрахунок пені з урахуванням встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України обмежень, тощо.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за прострочення оплати за поставлений за Договором товар складає 512984, 52 грн., а тому з врахуванням стягнення пені в межах справи № 6/499 в сумі 283890, 20 грн.,на думку місцевого суду, з відповідача в даній справі до стягнення належить пеня в розмірі 229094, 32 грн..

Приймаючи таке рішення місцевий суд вважав, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, тому через порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором дійшов висновку про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 229094, 32 грн., тощо.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 12.01.2009 р. по справі № 6/499 позов ВАТ “Рокитнянський спецкар’єр” задоволено, з ДП “Київське обласне дорожнє управління” стягнуто 4 255 279,95 грн. основного боргу, 196 106,57 грн. інфляційних втрат, 35 486,27 грн. 3 % річних, 283 890,20 грн. пені. Це рішення набрало законної сили, що не заперечується й відповідачем, як і відкриття ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві виконавчого провадження за наказом № 6/499 від 24.03.2009 р.. З цього часу й до подання даного позову в суд – 26.09.2009 р. його частково виконано, що підтверджується поясненнями представників сторін.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов висновку, що після прийняття місцевим судом рішення, яке вступило в законну силу, зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості за Договором, припиняються цивільно-правові відносини й виникають нові засновані на державному примусі правовідносини, які регулюються виключно нормами господарського процесуального та виконавчо-процесуального законодавства. Таким чином, припиняються зобов’язання за Договором в частині, яка була предметом судового спору й одночасно виникають зобов’язання боржника щодо виконання судового рішення, права стягувача на звернення до органів державної виконавчої служби, тощо.

За таких обставин, апеляційний суд вважає висновки місцевого суду помилковими, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові про стягнення пені повністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2010 р. по справі № 16/587-22/430 - скасувати.

Прийняти нове рішення: в позові Відкритого акціонерного товариства “Рокитнянський спецкар’єр” до Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє управління” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України” про стягнення 229094, 32 грн. пені відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Рокитнянський спецкар’єр” до Державного бюджету України (Банк –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач – УДК у Шевченківському районі м. Києва, ЗКПО-26077968, р/р 31110095700011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) 1 145 (одна тисяча сто сорок п’ять) грн. 47 коп. державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 16/587-22/430 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Зеленін В.О.

Судді                                                                                          Дикунська С.Я.

                                                                                          Маляренко А.В.

20.05.11 (відправлено)