Постанова № 17674512, 12.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 № 11/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі: Рижова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс»

на рішення господарського суду міста Києва

від 18.02.2011 року (повний текст підписано 25.02.2011 року)

у справі № 11/4 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс», м. Київ,

про стягнення 194211,49 грн.,-

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. №27-12/10-2 від 27.12.2010 р.);

від відповідача: ОСОБА_2. представник (дов. №0708 від 07.06.2010 року);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (надалі ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» (надалі ТОВ «ЮК «Альянс») про стягнення з відповідача заборгованості за договором (фінансового лізингу) № LC2446-04/08 від 01.10.2009 року у розмірі 194211,49 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року у справі № 11/4 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ЮК «Альянс» на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» 194211,49 грн. заборгованості за договором оренди (фінансового лізингу) № LC2446-04/08 від 01.10.2009 року, 1942,11 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, керуючись статтями 509, 806, 526 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором (фінансового лізингу) № LC2446-04/08 від 01.10.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ЮК «Альянс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 18.04.2011 року.

15.04.2011 року через відділ документообігу суду від ТОВ «Юридична компанія «Альянс» надійшло доповнення до апеляційної скарги.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу та відзив на доповнення до апеляційної скарги.

За наслідками судового засідання 18.04.2011 року в порядку статті 77 ГПК України оголошувалась перерва до 12.05.2011 року.

В судовому засіданні 12.05.2011 року представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову; представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

12.05.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.04.2008 року між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» (в тексті договору лізингодавець) та ТОВ «Юридична компанія «Альянс» (в тексті договору лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №-04/08, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуск, ціна одиниці, кількість, загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (а.с.10-12).

Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що строк лізингу складається з періодів лізингу, наведених в графіку платежів (додаток № 1 до договору), та не може бути менше одного року.

Відповідно до пункту 3.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 23.09.2008 року про внесення змін до договору №-04/08, вартість предмета лізингу становить 424141,00 грн. (а.с.20-21).

За умовами договору (пункти 4.1., 4.2., 4.7.) лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісії лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку. Оплата всіх лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

09.10.2008 року сторонами було підписано акт прийому-передачі предмета лізингу за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу автомобіль IVECO EvroCargo ML75E15, №шасі ZCFA75BO202542079, документи та приналежності до нього (а.с.23).

Місцевим господарським судом було встановлено, що у звязку з простроченням заборгованості 01.10.2009 року сторони підписали додаткову угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L2446-04/08 від 25.04.2008 року, на наступних умовах:

1.1 Реструктуризація заборгованості лізингоодержувача згідно графіку в сумі 236929,86 грн. здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів на суму заборгованості за простроченими рахунками в сумі згідно п. 1 цієї угоди;

1.2 Подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється з такої переоціненої заборгованості лізингоодержувачем перед лізингодавцем в сумі 336 184,25 грн. (а.с.26).

01.10.2009 року між лізингодавцем та лізингоодержувачем укладено договір оренди (фінансового лізингу) №С2446-04/08, яким сторони вирішили викласти договір № L2446-04/08 від 25.04.2008 року та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції (а.с.27-31).

Відповідно до пункту 1.1. договору №С2446-04/08 від 01.10.2009 року лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуск, ціна одиниці, кількість, загальна вартість якого визначається в специфікації (Додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 1.7. даного договору сторони передбачили, що строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 25 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього договору та додатків до нього.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобовязання, які мають ознаки договору лізингу, згідно якого, в силу статті 806 Цивільного кодексу України, одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 207695,87 грн., а саме: №С2446-04/08/7 від 01.04.2010 року на суму 26069,51 грн., №С2446-04/08/8 від 05.05.2010 року на суму 25757,57 грн., № LС2446-04/08/9-002 від 01.06.2010 року на суму 25534,51 грн., № LС2446-04/08/10-004 від 01.07.2010 року на суму 25191,01 грн., № LС2446-04/08/11-005 від 02.08.2010 року на суму 25018,45 грн., № LС2446-04/08/ev-007 від 27.08.2010 року на суму 3323,30 грн., №С2446-04/08/12-008 від 01.09.2010 року на суму 24870,61 грн., № LС2446-04/08/13-010 від 01.10.2010 року на суму 24581,24 грн., № LС2446-04/08-14-012 від 01.11.2010 року на суму 24354,94 грн. та № LС2446-04/08/ev-014 від 25.11.2010 року на суму 2994,73 грн., які сплачені відповідачем не в повному обсязі. Заборгованість за договором №С2446-04/08 від 01.10.2009 року становить 194211,49 грн. (а.с.41-61).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як вбачається з умов договору №С2446-04/08 від 01.10.2009 року, а саме пунктів 4.1., 4.2., лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмету лізингу та поточні лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати лізингоодержувачем заборгованості лізингодавцю, визначеної за правилами цього договору за ставкою LIBOR 3М плюс 16,614639 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу.

Відповідно до пункту 4.3. вказаного договору лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складається з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії.

Розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною пунктом 4.2. цього договору від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток №1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту (пункт 4.3. договору №С2446-04/08 від 01.10.2009 року).

Відповідно до пункту 6.1. Загальних умов фінансового лізингу, що є додатком №4 до договору оренди (фінансового лізингу) №С2446-04/08 від 01.10.2009 року, лізингоодержувач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках, зокрема, у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмету лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20% нарахованому на таке перевищення (пункт 6.1.3.); в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та повязаних з ним (пункт 6.1.4.) (а.с.34-40).

Змінений за правилами п.6.1. та п.6.2. цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку (пункт 6.3. Загальних умов фінансового лізингу).

Відповідно до пункту 4.6. договору №С2446-04/08 від 01.10.2009 року оплата всіх лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

У відповідності до пунктів 8.1.4., 8.1.9. Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач зобовязаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі; письмово повідомляти лізингодавця про неможливість виконання своїх зобовязань за договором у день виникнення обставин, які дають підстави для цього.

Відповідно до пункту 5.3. Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням пункту 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернуться до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З метою врегулювання спору позивач неодноразово направляв відповідачу акти звірки взаємних розрахунків (за періоди: з 25.01.2007 року по 30.04.2010 року; з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року; з 01.05.2010 року по 29.11.2010 року), які відповідачем розглянуті не були (а.с.62-64).

Доводи скаржника про те, що суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що розрахунки поточних лізингових платежів здійснені позивачем з незаконним та необґрунтованим урахуванням ставки збору до пенсійного фонду з купівлі валюти у розмірі 0,50% та включенням до суми грошового зобовязання частини відстроченої комісії та додаткових витрат лізингодавця, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що позивач у рахунках-фактурах, починаючи з 01.07.2010 року, не застосовував ставку збору до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент предявлення рахунку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою апеляційного суду сторони було зобовязано провести звірку взаєморозрахунків заборгованості за договором фінансового лізингу № LC2446-04/08 від 01.10.2009 року станом на момент прийняття рішення та надати суду підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків. Позивач надав суду акт звірки взаєморозрахунків та докази направлення такого відповідачу, однак відповідач вимоги суду не виконав, доказів направлення акту звірки позивачу не надав.

Поряд з цим, варто зазначити, що відповідачем, в якості додатку до апеляційної скарги було подано платіжне доручення №508 від 07.10.2010 року про сплату 26069,51 грн. згідно рахунку-фактури №С2446-04/08/7 від 01.04.2010 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті лізингових платежів, однак, враховуючи вказане платіжне доручення, з відповідача на користь позивача за договором №С2446-04/08 від 01.10.2009 року підлягає до стягнення 168141,98 грн. (194211,49 грн. 26069,51 грн.)

Згідно пункту 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції щодо зменшення суми заборгованості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, в порушення зазначеної норми, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Відповідно до статті43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Юридична компанія «Альянс» підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року у справі №11/4 - зміні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року у справі №11/4 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року у справі №11/4 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2011 року у справі №11/4 викласти в наступній редакції:

«1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» (04053, м.Київ, вул.Артема, 37-42 літ.А, ідентифікаційний код 31861871) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) 168141,98 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок одна грн. 98 коп.) заборгованості за договором оренди (фінансового лізингу) № LC2446-04/08 від 01.10.2009 року, 1681,42 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 42 коп.) державного мита за розгляд справи судом першої інстанції, 840,70 грн. (вісімсот сорок грн. 70 коп.) державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 204,32 грн. (двісті чотири грн. 32 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в задоволенні позову відмовити.».

3.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

4.Матеріали справи №11/4 повернути до господарського суду міста Києва.

5.Копію постанови апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяМальченко А.О.

СуддіГаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.