Постанова № 17674182, 12.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011                                                                                           № 7/606

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

від позивача - не з’явилися

від відповідача - не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Святошинського району м. Києва

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2009 року

у справі № 7/606 (суддя - Якименко М.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2662905,32 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю і прийняти нове з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2010 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2010 року призначено по справі № 7/606 судову бухгалтерську експертизу, провадження по справі зупинено до надання висновку експерта.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 15.03.2011 року (вх. № 02-12/72) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок судово – економічної експертизи № 5003/1430/1431/11-19 від 08.02.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2011 року поновлено апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 07.04.2011 року.

У судовому засіданні 07.04.2011 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 12.04.2011 року.

07.04.2011 року позивач заявив клопотання про заміну сторони її правонаступником, оскільки як вбачається з наданого позивачем Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» протокол від 20.12.2010 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

За змістом ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 25 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд допускає процесуальне правонаступництво Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

У судове засідання 12.04.2011 року представники сторін не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 07.04.2011 року.

Враховуючи те, що представники сторін були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи без участі представників сторін.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.03.2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (абонент) укладено договір № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов’язувався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65.

На підставі п. 2.1. договору постачальник зобов’язався забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна» та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично – допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1. договору).

Кількість стічних вод, які входять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. При цьому постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжному документі, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Згідно п. 3.6. договору щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу суд першої інстанції виходив з того, що позивач послуги згідно умов договору виконав в повному обсязі за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року надавши відповідачу послуги на суму 8717950,29 грн., однак відповідач взяті на себе зобов’язання по договору виконав частково, внаслідок у чого у останнього за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року виникла заборгованість у розмірі 2662905,32 грн.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надані інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у том) числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача боргу за постачання питної води для потреб холодного водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року, однак у перерахованому судом апеляційної інстанції вигляді у розмірі 1447285,95 грн.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції щодо стягнення боргу по оплаті вартості холодної води, використаної для потреб гарячого водопостачання не погоджується, оскільки згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача водолічильники, згідно яких здійснюється облік послуг з водопостачання та водовідведення за договором не перебувають.

До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що укладений між позивачем та відповідачем договір регулює постачання холодної води для виготовлення гарячої, також прийняття стоків води на підігрів.

Таким чином, у позові щодо стягнення боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року, слід відмовити.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

В силу вказаної норми зміна рішення може полягати у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення (зменшити чи збільшити суму, що підлягає стягненню, змінити розмір державного мита, що підлягає стягненню, тощо), не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов’язків сторін у спірних правовідносинах.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні в частині нарахування суми боргу та пені.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2009 року у справі № 7/606 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка,17, фактична адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 1447285,95 грн. (один мільйон чотириста сорок сім тисяч двісті вісімдесят п’ять гривень 95 коп.) – основного боргу, 13859,22 грн. (тринадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять гривень 22 коп.) державного мита та 128,26 грн. (сто двадцять вісім гривень 26 коп.) витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка,17, фактична адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 03366552) 5820,38 грн. (п’ять тисяч вісімсот двадцять гривень 38 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №7/606 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.