Постанова № 17674142, 30.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2011 № 6/414

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів: Коршун Н.М.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (за дов.),

від відповідача-1: ОСОБА_2 (за дов.),

від відповідача-2: не зявився,

від Прокуратури міста Києва: прокурор відділу Цюкало Ю.В. (за посв.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009

у справі № 6/414 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький Фонд»

до 1. Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Київської міської державної адміністрації

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 3208355, 69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 3208 355, 69 грн., з яких: 2439610, 00 грн. заборгованості за Договором поставки № 19/80626 від 16.05.2008, 597972, 99 грн. пені та 170772, 70 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 залучено до участі у справі як іншого відповідача Київську міську державну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 у справі № 6/414 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький Фонд» 2439610, 00 грн. заборгованості, 170 772, 7 грн. штрафу, 444 009, 02 грн. пені, 2 380, 03 грн. державного мита та 112, 34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині відмовлено.

У позові до Київської міської державної адміністрації відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 в частині стягнення пені та штрафу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Прокурор зазначає, що Договором поставки № 19/80626 від 16.05.2008 не передбачено відповідальності покупця (відповідача-1) у вигляді штрафу та пені, таким чином застосування судом такої міри відповідальності є неправомірним.

Крім того, прокурор зазначає, що застосування судом першої інстанції пункту 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України щодо стягнення штрафу та пені, також є неправомірним, оскільки Головне управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є субєктом господарювання державного сектора економіки, а є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, майно Управління є комунальною власністю територіальної громади міста та закріплене за ним на праві оперативного управління.

Відповідач-2 не скористався наданим йому правом на учать свого представника в судовому засіданні 30.03.2011, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2792973 (а.с. 105). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представника відповідача-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача-2, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників процесу, колегією суддів встановлено наступне.

16 травня 2008 року між Головним управлінням охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицький Фонд» (постачальником) було укладено Договір постачання № 19/80626 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник передає у власність покупця, а покупець сплачує за устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне по програмі «Турбота» (штучні суглоби та комплекти інструментів для ендопротезування) (надалі Товар), в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додатку № 1), що додається до цього Договору і є його невідємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна товару кожного найменування зазначається у специфікації, що додається до договору (Додаток № 1).

Загальна ціна товару за цим Договором складає 355 7915, 00 грн. без ПДВ (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товарно-транспортної накладної, по якості - відповідно до статті 5 Договору.

Датою виконання постачальником зобовязань щодо поставки товару вважається дата його надходження у кількості та якості, що відповідають вимогам цього Договору до місця призначення, зазначеного у пункті 4.1. Договору, та прийняття його замовником та виконавцем (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що постачальник забезпечує поставку товару на умовах DDP Київ (Інкотермс 2000) на складі покупця за адресою: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 19.

Поставка товару за договором здійснюється постачальником відповідно до письмової заявки покупця на протязі 5 (пяти) календарних днів з дати подання заявки.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України на умовах відтермінування платежу до 30 (тридцяти) календарних днів.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання покупцем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення на фінансування закупівлі.

На виконання умов Договору продавцем було доставлено до місця розвантаження, а покупцем прийнято відповідно до видатковими накладних: № РН-8685 від 01.09.2008, № РН-8686 від 01.09.2008, № РН-8738 від 17.09.2008 продукцію на загальну суму 3033815 грн.

Відповідно до накладних на повернення № 3 від 19.12.2008 та № 4 від 23.12.2008 відповідачем-1 частково повернуто продукцію, отриману від позивача за вищевказаними поставками, на загальну суму 594205 грн.

Проте, відповідач-1 (покупець) за поставлену продукцію не розрахувався, доказів належного виконання вказаного зобовязання не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, у строки, визначені Договором, відповідач не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 2439610, 00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2439610, 00 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути заборгованість солідарно з двох відповідачів.

Згідно з пунктом 9 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 «Про судове рішення» у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях щодо кількох відповідачів ступінь відповідальності кожного з них.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

А ні договором постачання № 19/80626, а ні положеннями чинного законодавства не передбачено обовязку Київської міської державної адміністрації нести відповідальність за зобовязання Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, а тому позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 2439610, 00 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме стягненню у з відповідача-1 Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач, з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України просить також суд стягнути з відповідачів 597972, 99 грн. пені та 170772, 70 грн. штрафу.

Судова колегія вважає, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами договору поставки від 16.05.2008 № 19/80626 не передбачено відповідальності покупця (Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА) за несвоєчасну оплату отриманого товару, в тому числі у вигляді сплати пені та штрафу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В той же час, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною 2 статті 22 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

В свою чергу, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА відповідно до Положення (станом на 24.06.2003, чинним на момент укладення Договору) про Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1114 від 24.06.2003, є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, майно управління є комунальною власністю територіальної громади міста та закріплене за ним на праві оперативного управління.

До того ж, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок визначити суб'єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

У додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 216-р від 23.06.2005 наведений перелік підприємств державного сектору економіки, серед яких Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не значиться.

Крім того, ТОВ «Галицький Фонд» також не надано суду відповідного акту Кабінету Міністрів України, яким Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА визначено, як суб'єкт господарювання, що належать до державного сектору економіки.

Таким чином, судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та, у даному випадку, невірно застосовано пункт 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України по відношенню до відповідача-1.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 у даній справі підлягає скасуванню в частині стягнення пені та штрафу, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Суми, які підлягають сплаті, зокрема, за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягає до стягнення 19390, 01 грн. державного мита за подання позову та 237, 62 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Оскільки прокуратура, відповідно до пункту 30 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати державного мита, державне мито за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України у сумі 3843, 73 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 по справі № 6/414 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо стягненні пені та штрафу, з прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. Апеляційна скарга є обґрунтованою та з підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 у справі № 6/414 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

«Позов до Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034, м. Київ, вул. Прорізна 19, рахунок 35416017001573 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код 02012906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький Фонд»(м. Київ, вул. Північна, 4-а, рахунок 26008001300349 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код 30726790) 2439610, 00 грн. заборгованості, 24396, 10 грн. державного мита та 237, 62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову до Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради відмовити.

У позові до Київської міської державної адміністрації відмовити.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький Фонд»(м. Київ, вул. Північна, 4-а, рахунок 26008001300349 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код 30726790) в доход Державного бюджету України 3843, 73 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 6/414 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКорсак В.А.

СуддіКоршун Н.М.

Михальська Ю.Б.