Рішення № 17673781, 01.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 серпня 2011 року справа № 5020-832/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Приватного підприємства «Крим-Контакт»

(вул. Орджонікідзе, б. 3, м. Севастополь, 99003)

до Відкритого акціонерного товариства «Мусон»

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 22296,05 грн.,

за зустрічною позовною заявою:

Відкритого акціонерного товариства «Мусон»

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

до Приватного підприємства «Крим-Контакт»

(вул. Орджонікідзе, б. 3, м. Севастополь, 99003)

про стягнення грошових коштів у розмірі 13560,52 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2505,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом ОСОБА_1, довіреність №10 від 01.12.2011;

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2, довіреність №11074/2 від 11.01.2011.

30.05.2011 Приватне підприємство «Крим-Контакт»(далі Позивач за первісним позовом, ПП «Крим-Контакт») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (далі Відповідач за первісним позовом, ВАТ «Мусон») про стягнення заборгованості у сумі 22296,05грн., у тому числі: 20702,00 грн. основний борг, 1283,52 грн. інфляційні втрати та 310,53 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Мусон»не оплачені надані Позивачем за первісним позовом рекламні послуги, у звязку з чим за Відповідачем за первісним позовом виникла заборгованість у розмірі 20702,00 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві /а.с.48 т.1/, зокрема, посилаючись на те, що за ним рахується переплата у розмірі 13560,52 грн.

14.06.2011 ВАТ «Мусон»подало зустрічну позовну заяву №11074/119 від 08.06.2011 до ПП «Крим-Контакт» про стягнення грошових коштів у розмірі 13560,52 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2505,63 грн. (вх. №6355/11 від 14.06.2011).

Ухвалою суду від 14.06.2011 зустрічна позовна заява ВАТ «Мусон» прийнята до спільного розгляду з первісною позовною заявою.

12.07.2011 представник Позивача за первісним позовом подав письмові пояснення від 12.07.2011, відповідно до яких, зробивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, просив стягнути: інфляційні втрати за період з січня 2011 року по червень 2011 року в сумі 1140,68 грн та 3% річних за цей же період в сумі 310,53 грн /а.с.2-4 т.2/.

Представник Позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням пояснень від 12.07.2011 /а.с.2-4 т.2/, а у зустрічному позові відмовити з підстав, викладених у відзиві від 12.07.2011 /а.с.1 т.2/.

Представник Відповідача за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом не визнав, на задоволенні зустрічного позову наполягав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та працівника Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з лютого 2009 року по квітень 2009 року ПП «Крим-Контакт»виставляло ВАТ «Мусон»рахунки на оплату рекламних послуг: №СФ-193 від 10.02.2009 на суму 12402,00 грн, №194 від 10.02.2009 на суму 2597,00 грн, №СФ-195 від 10.02.2009 на суму 3392,00 грн, №СФ-197 від 10.02.2009 на суму 2650,00 грн, №СФ-198 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-199 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-201 від 10.02.2009 на суму 5830,00 грн, №СФ-363 від 10.03.2009 на суму 18232,00 грн, №СФ-364 від 10.03.2009 на суму 5989,00 грн, №СФ-365 від 10.03.2009 на суму 5406,00 грн, №СФ-366 від 10.03.2009 на суму 7102,00 грн, №СФ-367 від 10.03.2009 на суму 1696,00 грн, №СФ-532 від 13.04.2009 на суму 5989,00 грн, №СФ-533 від 13.04.2009 на суму 5406,00 грн, №СФ-750 від 20.05.2009 на суму 1985,52 грн. /а.с.12-22, 24, 26, 28, 30 т.1/.

ВАТ «Мусон»частково оплатило рахунки №СФ-193 від 10.02.2009 на суму 12402,00 грн, №194 від 10.02.2009 на суму 2597,00 грн, №СФ-195 від 10.02.2009 на суму 3392,00 грн, №СФ-197 від 10.02.2009 на суму 2650,00 грн, №СФ-198 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-199 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-201 від 10.02.2009 на суму 5830,00 грн, №СФ-363 від 10.03.2009 на суму 18232,00 грн, на суму 50 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 09.04.2009 /а.с.11 т.1/, а також рахунки №СФ-532 від 13.04.2009 на суму 5989,00 грн, №СФ-533 від 13.04.2009 на суму 5406,00 грн, №СФ-750 від 20.05.2009 на суму 1985,52 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.05.2009, 25.05.2009 /а.с.8, 10 т.1/.

Сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-363 від 30.04.2009 на суму 18232,00 грн, №ОУ-364 від 30.04.2009 на суму 5989,00 грн, №ОУ-365 від 30.04.2009 на суму 5406,00 грн, №ОУ-366 від 30.04.2009 на суму 7102,00 грн, №ОУ-367 від 30.04.2009 на суму 1696,00 грн, №ОУ-532 від 31.05.2009 на суму 5989,00 грн, №ОУ-533 від 31.05.2009 на суму 5406,00 грн. підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств /а.с.55-58 т.1/, про те, що ПП «Крим-Контакт»виконавцем були проведені роботи (надані послуги) за рахунками №СФ-363 від 10.02.2009 на суму 18232,00 грн, №СФ-364 від 10.02.2009 на суму 5989,00 грн, №СФ-365 від 10.02.2009 на суму 5406,00 грн, №СФ-366 від 10.02.2009 на суму 7102,00 грн, №СФ-367 від 10.02.2009 на суму 1696,00 грн, №СФ-532 від 13.04.2009 на суму 5989,00 грн, №СФ-533 від 13.04.2009 на суму 5406,00 грн.

ПП «Крим-Контакт»звернулось до суду із позовом про стягнення з ВАТ «Мусон»20702,00 грн вартості виконаних послуг.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами статей 202, 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обовязки, аналогічні зобовязанням за договором надання послуг. Ці дії згідно зі статтями 11, 903 ЦК України є підставою виникнення у ВАТ «Мусон»обовязку сплатити заборгованість за надані йому послуги у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання послуг ПП «Крим-Контакт»на загальну суму 38 425,00 грн та їх прийняття ВАТ «Мусон»підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-363 від 30.04.2009 на суму 18232,00 грн, №ОУ-364 від 30.04.2009 на суму 5989,00 грн, №ОУ-365 від 30.04.2009 на суму 5406,00 грн, №ОУ-366 від 30.04.2009 на суму 7102,00 грн, №ОУ-367 від 30.04.2009 на суму 1696,00 грн, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств /а.с.55-58 т.1/.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про оплату наданих послуг за актами №ОУ-363 від 30.04.2009, №ОУ-364 від 30.04.2009, №ОУ-365 від 30.04.2009, №ОУ-366 від 30.04.2009, №ОУ-367 від 30.04.2009 ПП «Крим-Контакт»була надіслана на адресу ВАТ «Мусон»02.12.2010 /а.с.31-32 т.1/.

Однак, Відповідачем за первісним позовом заборгованість за зазначеними актами в розмірі 20 193,00 грн сплачена не була.

Таким чином, позовні вимоги ПП «Крим-Контакт»про стягнення заборгованості в сумі 20193,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 509,00 грн суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що ним виконувались роботи за всіма виставленими Відповідачу за первісним позовом рахунками, обґрунтовуючи тим, що ним укладені договори на розміщення реклами з Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова /а.с.5-43 т.2/, а часткова оплата виставлених Відповідачу рахунків, свідчить про акцепт оферти Позивача за первісним позовом.

Проте, судом встановлено, що сторони обрали таку форму здачі-приймання послуг як складення у письмовому вигляді актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за встановленою формою, про це свідчить укладення актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-363 від 30.04.2009 на суму 18232,00 грн, №ОУ-364 від 30.04.2009 на суму 5989,00 грн, №ОУ-365 від 30.04.2009 на суму 5406,00 грн, №ОУ-366 від 30.04.2009 на суму 7102,00 грн, №ОУ-367 від 30.04.2009 на суму 1696,00 грн, №ОУ-532 від 31.05.2009 на суму 5989,00 грн, №ОУ-533 від 31.05.2009 на суму 5406,00 грн., підписаних представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств /а.с.55-58 т.1/.

Частина перша статті 902 ЦК України №435-ІV від 16.01.2003 встановлює обовязок виконавця надати послугу особисто.

Тобто, однією із особливостей договору про надання послуг є обов'язок виконавця надати послугу особисто. Під обов'язком "надати послугу особисто" прийнято розуміти виконання відповідного договору без жодних посередників, тобто будь-яка фізична чи юридична особа зобов'язана виконати договір особисто відповідно до його умов та вимог Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, інших актів цивільного законодавства.

Частиною другою зазначеної статті передбачена можливість покладення виконавцем виконання договору про надання послуг на іншу особу, але лише у випадках, встановлених договором.

Тобто, стаття 902 ЦК України №435-ІV від 16.01.2003 не зазначає випадки, за яких можливо перекладання виконання договору про надання послуг на третю особу. І тільки за умови, якщо в договорі прямо передбачена можливість покладення виконання на третю особу, то таке покладення стане можливе. Вбачається, що виконання зобов'язання третьою особою може мати місце у тих випадках, коли замовник згодний прийняти таке виконання.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що Позивачем за первісним позовом не доведено надання послуг за рахунками №СФ-193 від 10.02.2009 на суму 12402,00 грн, №194 від 10.02.2009 на суму 2597,00 грн, №СФ-195 від 10.02.2009 на суму 3392,00 грн, №СФ-197 від 10.02.2009 на суму 2650,00 грн, №СФ-198 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-199 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-201 від 10.02.2009 на суму 5830,00 грн, №СФ-750 від 20.05.2009 на суму 1985,52 грн.

Крім того, у звязку з неоплатою Відповідачем за первісним позовом наданих послуг Позивач за первісним позовом просить стягнути з першого інфляційні втрати за період з січня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 1140,68 грн та 3% річних за цей же період в розмірі 310,53 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних повинен здійснюватися за формулою: 3% річних = Сума боргу (грн.) х 3 (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, та 3% річних за період з січня 2011 року по червень 2011 року складає 300,41 грн (20193,00 грн х 3% х 181 / 365 / 100 = 300,41 грн).

За розрахунком суду інфляційні втрати за період з січня 2011 року по червень 2011 року склали 1191,39 грн, які розраховані по формулі: Сума боргу (грн.) х індекс інфляції у відповідному місяці прострочки (%) /100, тобто, інфляційні втрати за цей період підлягають стягненню з Відповідача за первісним позовом у більшому розмірі ніж заявлено Позивачем за первісним позовом.

Проте, відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такого клопотання Позивачем за первісним позовом не заявлено. Отже, вимоги Позивача за первісним позовом щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 1140,68 грн. за період з січня 2011 року по червень 2011 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, на користь Позивача за первісним позовом підлягає стягненню з Відповідача за первісним позовом 21634,09 грн, з яких: 20193,00 грн основний борг, 300,41 грн 3% річних, 1140,68 грн інфляційні втрати.

Відповідач за первісним позовом звернувся до Позивача за первісним позовом з вимогою про повернення йому грошових коштів, надлишково перерахованих (лист №11074/276 від 09.12.2010 /а.с.101-102 т.1/), а у подальшому до суду із позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 13560,52 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2505,63 грн.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами підлягають врегулюванню положеннями глави 83 ЦК України.

Частиною першою статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Мусон»перерахувало ПП «Крим-Контакт»: 09.04.2009 - 50 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 09.04.2009 /а.с.11 т.1/, із призначенням платежу «за разм бордов март апрель, разм флагов март, разм трол март, размещ флагов част опл март сч СФ 193, 201, 363, 198, 197, 194, 199, 195»; 05.05.2009 11395,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 05.05.2009 /а.с.10 т.1/, із призначенням платежу «за аренду флагов май 09, сч СФ532 13.04.09, аренда троллейб сч СФ 533 13.04.09»; 25.05.2009 - 1985,52 грн, що підтверджується банківською випискою від 25.05.2009 /а.с.8 т.1/, із призначенням платежу «за изготовл флагов, монтаж-демонтаж флагов май 09 сч СФ 750 20.05.09»(разом 63380,52 грн.).

Як зазначено вище, Позивачем за первісним позовом не доведено надання послуг за рахунками №СФ-193 від 10.02.2009 на суму 12402,00 грн, №194 від 10.02.2009 на суму 2597,00 грн, №СФ-195 від 10.02.2009 на суму 3392,00 грн, №СФ-197 від 10.02.2009 на суму 2650,00 грн, №СФ-198 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-199 від 10.02.2009 на суму 2703,00 грн, №СФ-201 від 10.02.2009 на суму 5830,00 грн, №СФ-750 від 20.05.2009 на суму 1985,52 грн.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такого клопотання Відповідачем за первісним позовом не заявлено. Отже, вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Відповідачем за первісним позовом заявлені позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2505,63 грн.

За правилами статті 1214 ЦК України за користування безпідставно отриманими (збереженими) грошами нараховуються проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторонами правовідносини не оформлені у вигляді письмового договору, як і не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами позивача, отже, не виникло право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання.

Позивач за зустрічним позовом, як на підтвердження своєї правової позиції посилається на статтю 1048 Цивільного кодексу України, з приводу чого суд не погоджується із застосуванням цієї норми матеріального права до спірних правовідносин, оскільки стаття 1048 ЦК України встановлює визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України виключно у відносинах за договором позики.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2011 у справі №46/438.

Таким чином, зустрічний позов в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 2505,63 грн задоволенню не підлягає.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мусон»(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 14314707, р/р 26007010111400 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Приватного підприємства «Крим-Контакт» (вул. Орджонікідзе, б. 3, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 34464546, р/р 26007050327100 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) 21634,09 грн (двадцять одна тисяча шістсот тридцять чотири грн. 09 коп.), з яких: 20193,00 грн основний борг, 300,41 грн 3% річних, 1140,68 грн інфляційні втрати, а також державне мито у розмірі 216,34грн. (двісті шістнадцять грн. 34 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,47 грн. (двісті тридцять грн. 47 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Крим-Контакт» (вул. Орджонікідзе, б. 3, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 34464546, р/р 26007050327100 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Мусон»(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 14314707, р/р 26007010111400 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) 13560,52 грн (тринадцять тисяч пятсот шістдесят грн. 52 коп.), а також державне мито у розмірі 135,61 грн (сто тридцять пять грн. 61 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 199,19 грн. (сто девяносто девять грн. 19 коп.).

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 08.08.2011.