Рішення № 17673352, 19.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа № 3/5009/3348/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 11 096, 10 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 3583/27 від 04.07.2011р.;

ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність №10/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області 19.01.2002р.

Концерн “МТМ” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 11 096, 10 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 15.06.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/3348/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.07.2011р. о 16 годині 40 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2011р. розгляд справи відкладений на 19.07.2011р. о 16 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 19.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.07.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 19.07.2011р. представники позивача надали заяву про уточнення позовних вимог № 232/1 юр від 19.07.2011р. у звязку із частковою сплатою боргу відповідачем у сумі 1 548, 01 грн., та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 501387 від 01.09.2006р. у розмірі 9 548, 09 гр. Судові витрати просять покласти на відповідача.

Вказана заява позивача не суперечить законодавству (ст. 22 ГПК України) і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів. Тому заява приймається до розгляду та задоволена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Також, згідно з п. 14 Розяснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 “Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України, щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

Отже, заява позивача від 19.07.2011р. № 232/1-юр про уточнення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р. щодо оплати за актами приймання - передачі теплової енергії за період з червня 2009 р. по квітень 2011р., у звязку з чим заборгованість, з урахуванням часткової сплати, складає 9 548, 09 грн.

Відповідач в судовому засіданні 19.07.2011р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “МТМ” в особі директора Філії Концерну “МТМ” Комунарського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляції на протязі опалювального періоду;

-підігрів води протягом року;

-кондиціювання по замовленню споживача;

-інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з червня 2009р. по квітень 2011р. на загальну суму 11 096,10 грн., та на їх оплату були виставлені рахунки, які містяться в матеріалах справи (а.с.25-95).

Як зазначено в п.п.3.2.6 Договору, споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору, передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється відповідачем на підставі акту приймання - передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як зазначено в п.п.6.6.1 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обгрунтовні письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.(п.п. 6.6.2 Договору).

Відповідач виконав не в повному обсязі свої зобовязання за договором та за вказаний період, після звернення позивача до суду, здійснив часткову оплату на загальну суму 1 548, 01 грн.

Таким чином, станом на 19.07.2011р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 9 548, 09 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, споживач зобовязаний перерахувати грошові коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється відповідачем на підставі акту приймання - передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 11 096, 10 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п.6.6.2 Договору і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Борг відповідача підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 18.07.2011р., який підписаний обома сторонами (а.с.108).

Враховуючи те, що ПП ОСОБА_1 не в повному обсязі виконала грошові зобовязання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501387 від 01.09.2006р., частину боргу в сумі 1 548, 01 грн. сплатила лише після звернення позивача до суду, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 9 548, 09 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69083, АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 9 548 (девять тисяч пятсот сорок вісім) грн. 09 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 110 (сто десять) грн. 96 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 22.07.2011р.