Постанова № 176733, 02.10.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" жовтня 2006 р.

Справа № 4/302-06-7693А

Господарський суд Одеської області у складі :

Суддя: Літвінов С.В.

При секретарі: Удовенко О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Подорожній А.С. за довіреностю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Фірма "ЛАСКА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекція у Київському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення 00011022301/0 від 28.02.2006 р., №0001022301/1 від 29.03.2006 р., №0001022301/2 від 25.04.2006 р. як такі, що не відповідають вимогам законодавства та дійсним обставинам. В позові ТОВ «Ласка»зазначає, що Актом перевірки №520-23-02-22463019/42 від 21.02.2006 р. встановлені порушення п.п. 7.4.3 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 3700,00 гривень. На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0001022301/0 від 28.02.2006 р., яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 5550,00 гривень.

Позивач вважає, що податковим органом, а саме ДПІ Київського району м. Одеси, проведено неправильне застосування чинного законодавства при проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності і як результат, необґрунтоване донарахування сум податку на додану вартість і штрафних санкцій. Так, позивач є Орендарем нежитлового підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченко, буд. 10/1 та складається з декількох кімнат загальною площею 169,40 кв.м. Зазначене приміщення використовується позивачем для розміщення в ньому офісу та консультаційного центру, структура підприємства складається з різнопрофільних підрозділів, кожний з яких розміщується на визначеній площі в закріплених кімнатах, про що свідчить копія наказу від 02.06.04 р. Певні підрозділи згідно п. 7.4.2 Закону України «Про ПДВ»в складі частини орендної плати не відноситься до податкового кредиту, а включається в валові витрати звітного періоду. В вищезазначеному наказі відокремлені площі, які займають ті чи інші підрозділи, тому посилання ДПІ у Київському районі м. Одеси на п. 7.4.3 Закону України «Про ПДВ»неправомірне.

28.08.2006 року ДПІ у Київському районі м. Одеси надало до суду свої заперечення на позов, де зазначило, що згідно документів, які надані під час перевірки було встановлено, що підприємство орендує згідно договору №7/60 від 20.05.2004 р. нежитлове підвальне приміщення загальною площею 169,4 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, пр-т Шевченко, 10/1. Згідно Договору №0206/01-04 від 16.06.2004 р. з ТОВ «Аргус»частину орендованого приміщення (80 кв.м.) підприємство надало в суборенду.

Відповідач погоджується, що у перевіряємому періоді підприємство надавало послуги по передплаті періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, доставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації на території України, послуги по підключенню до системи «Ліга-Закон», юридичні консультації. ДПІ зазначає, що дійсно, відповідно до п. п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про ПДВ»звільняється від оподаткування ПДВ поставка «передплата»періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, доставка таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України, але ДПІ вважає, що наказ від 02.06.2004 року не є документом, що має юридичну силу, бо про розподіл орендованої площі повинно бути зазначено в договорі оренди.

Виходячи з наведеного, ДПІ з позовними вимогами не погоджується.

Ухвалою від 19.09.2006 р. в зв’язку з наданням додаткових матеріалів та дотримання прав сторін, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, строк розгляду справи продовжено до 02.10.2006 р.

21.09.2006 р. ТОВ «Ласка»надала до суду пояснення, доводи та уточнення до адміністративного позову, в яких просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0001022301/0 від 28 лютого 2006 р., №0001022301/1 від 29 березня 2006 р., №0001022301/2 від 25 квітня 2006 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін судом

встановлено:

Відповідно до Договору №7/60 оренди нежитлового приміщення від 20 травня 2004 року, укладеного між ТОВ «Ласка»та Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою:м. Одеса, пр-т Шевченка, 10/1 (підвал), загальною площею 169,4 кв.м. під розміщення офісу та інформаційно-консультаційного центру.

На підставі згоди орендодавця від 28.05.2004 р. ТОВ «Ласка»уклала з ТОВ «Аргус»договір суборенди нежитлового приміщення, за умовами якого позивач надав у користування нежитлове приміщення загальною площею 80 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, буд. 10, корп. 1.

Наказом директора фірми «Ласка»від 02.06.2004 року у зв’язку з укладенням договору суборенди з ТОВ «Аргус»технологічне та юридичне агентство було розміщено в кімнатах 7 та 8 на площі 69 кв.м., проведення інформаційно-консультаційних семінарів –в приміщенні №8, підписне агентство –в частині кімнати №8 на площі 20 кв.м.

21.02.2006 року за результатами комплексної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фірми «Ласка»у вигляді ТОВ ДПІ у Київському районі м. Одеси був складений Акт №520-23-02-22463019/42.

За Актом перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.3 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001022301/0 від 28.02.2006 р., яким позивачу нараховано 3700 гривень - сума податкового зобов’язання за основним платежом та 1850 гривень –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене рішення було неодноразово оскаржене позивачем до ДПА в Одеській області та ДПА України, за наслідками чого було прийнято рішення №7452/6/25-0515 від 07.07.06 р., яким в задоволенні скарги відмовлено.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п.п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про ПДВ»у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Тобто при одночасному здійсненні оподатковуваних та звільнених від оподаткування (або не оподатковуваних) операцій податківець повинен забезпечити ведення окремого обліку валових витрат по різним категоріям операцій та відповідно з даних окремого обліку оподатковуваних операцій формувати податковий кредит.

Зазначена вимога затверджена п. 6 Порядку ведення книги обліку придбання товарів (наказ ДПА України від 30.05.97 р. №165), відповідно до положень якого в книзі обліку придбання окремо враховуються операції, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) з правом включення до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 5.1.2 п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про ПДВ»звільняються від оподаткування операції з поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Матеріалами справи підтверджується, що фірма «Ласка»у вигляді ТОВ займається деякими видами діяльності, серед яких як такі, що оподатковуються, так і такі, що звільнені від оподаткування. Наказом від 02.06.2004 року, що є нормативним актом локального характеру, орендоване за договором приміщення, окрім площей, що віддані в суборенду, поділені між технологічним та юридичним агентством, проведенням інформаційно-консультаційних семінарів та підписним агентством (яке за наказом розташовано на площі 20 кв.м.).

Обік за цими видами діяльності ведеться окремий, як того вимагає Порядок ведення книги обліку придбання товарів (наказ ДПА України від 30.05.97 р. №165).

Судом критично сприймається ствердження позивача відносно того, що наказ не має юридичної сили. Директор юридичної особи є посадовцем, до повноважень якого є видання локальних нормативних актів, тобто актів, що регулюють діяльність юридичної особи. Такий наказ є обов’язковим для виконання, регулює правовідносини та породжує певні юридичні наслідки.

Безпідставними є ствердження відповідача, що відповідна характеристика приміщення (за видами діяльності) наводиться у технічному паспорті орендованих приміщень. Відповідно до вимог законодавства, у технічному паспорті повинні бути позначені будівельно-схематичні характеристики об’єкту. За договором оренди, що був укладений між позивачем та Управлінням комунальної власності міськради, зазначена загальна площа переданих в оренду приміщень, але ж не є обов’язковим позначення, де саме буде розташований відповідний кабінет. Господарське використання орендованого приміщення вирішується на розсуд орендаря і можуть бути в технічному паспорті не позначені як тимчасові.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог та відповідність їх вимогам чинного законодавства, що, з урахуванням положень Закону України «Про Податок на додану вартість», є підставою для задоволення позову.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Фірми “Ласка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у Київському районі м. Одеси № 0001022301/0 від 28.02.06р., №0001022301/1 від 29.03.06р., 0001022301/2 від 25.04.06р.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінов С.В.