Рішення № 17673124, 01.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.11р.Справа № 11/5005/8945/2011

За позовом публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору оренди та визнання права постійного користування землею

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з"явився.

Від відповідача:не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.07.2003р., укладений між Дніпропетровською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Дніпроважмаш", посвідчений 18 липня 2003 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 3200, та визнати за публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Сухий Острів,3, код ЄДРПОУ 00168076) право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2415 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Сухий Острів,3, яка зареєстрована в Держаному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 81105001 у відповідності до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Б № 020252.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що договір оренди земельної ділянки укладено під тиском відповідних обставин, які не відповідали його внутрішній волі, що відповідно до норм статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з"явився.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 4994612940673, яке свідчить про отримання останнім ухвали суду 18.07.11р., а отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Із матеріалів справи вбачається, що у 1980 році Дніпропетровському заводу металургійного обладнання (правонаступником якого є ПАТ "Дніпроважмаш") Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих було видано Державний акт на право користування землею Б № 020252.

Відповідно до вказаного вище Державного акту, позивачу у безстрокове користування була надана земельна ділянка площею 127,4 га.

01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України відповідно до ч.2 ст. 92 якого, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тобто, підприємство позивача, яке не належить до державної та комунальної власнсті не може мати права постійного користування земельними ділянками.

07.08.2002 року Дніпропетровською міською радою відповідно до норм земельного законодавства та на підставі листа-замовлення АТ "Дніпроважмаш", прийнято рішення № 137/3, відповідно до якого припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 127,4 га Дніпропетровського заводу металургійного обладнання, що визначено згідно з Державним актом на право безстрокового користування землею Б № 020252; затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації, та передано земельні ділянки по вул. Сухий Острів, 3 в оренду, строком на пятнадцять років АТ "Дніпроважмаш" по фактичному розміщенню заводу, адміністративного будинку та хімічної лабораторії.

18.07.2003 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки відповідно до п.1.1 якого Орендодавець (відповідач у даній справі) передає, а Орендар (позивач) приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,2415 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул.Сухий Острів,3, для фактичного розміщення адміністративного будинку, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 81105001 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п.2.1 вказаного вище договору оренди, земельна ділянка передається до 07.08.2017 року.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним зазначеного вище договору, позивач посилається на те, що його було укладено під тиском відповідних обставин, які не відповідали його внутрішній волі, що відповідно до норм статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Вимоги щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є дійсність (чи недійсність) укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі (частина третя цієї статті).

Частиною 1 статті 215 названого Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.

За змістом статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу. Тобто, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Як вже було зазначено вище, саме на підставі листа-замовлення Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, яке було в подальшому реалізовано шляхом укладення спірного договору оренди земельної ділянки.

Доказів того, що волевиявлення сторін не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі, суду не надано.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.07.2003р.

Безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню є і вимоги позивача щодо визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2415 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Сухий Острів,3, яка зареєстрована в Держаному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 81105001 у відповідності до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Б № 020252, оскільки, як вже було зазначено вище, Дніпропетровською міською радою 07.08.2002 року було прийнято рішення відповідно до якого право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 127,4 га Дніпропетровського заводу металургійного обладнання, що визначено згідно з Державним актом на право безстрокового користування землею Б № 020252 припинено. Доказів визнання недійсним зазначеного вище рішення суду не надано.

Керуючись ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Повне рішення складено

09.08.11р.