Рішення № 17673041, 08.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.08.2011Справа №5002-15/1984-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Груп Лтд» (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 22, кв. 3, ідентифікаційний код 35792281)

До відповідача Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, 2-В, ідентифікаційний код 19195199)

Про стягнення 150339,30 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №07/04 від 04.04.2011, ОСОБА_2, представник, довіреність №03/08 від 03.06.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Груп Лтд» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» про стягнення 144950,00 грн. основного боргу, 4166,69 грн. індексу інфляції та 1222,61 грн. 3% річних.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Груп Лтд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» укладено|ув'язнений| договір купівлі-продажу №05/07 (далі Договір, а.с.11-13).

Згідно пункту 1.1 Договору, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію, кількість, асортимент яких зазначені у додатках до даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, загальна сума договору складає 196450,00 грн.

Згідно пункту 4.2 Договору, покупець здійснює оплату в розмірі 100 % від суми договору, протягом 45 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Так, 13.10.2010 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 196450,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 13.10.2010:

-№ РН-0000223 на суму 21500,00 грн.;

-№ РН-0000224 на суму 57880,00 грн.;

-№ РН-0000225 на суму 24885,00 грн.;

-№ РН-0000226 на суму 18500,00 грн.;

-№ РН-0000227 на суму 36875,00 грн.;

-№ РН-0000228 на суму 36 810,00 грн. (а.с.14-19).

Також, факт поставки товару підтверджується податковими накладними від 13.10.2010:

-№293 на суму 21500,00 грн.

-№ 295 на суму 57880,00 грн.;

-№ 295 на суму 24885,00 грн.;

-№ 296 на суму 18500,00 грн.;

-№ 297 на суму 36875,00 грн.;

-№ 298 на суму 36 810,00 грн. (а.с.62-72)

Однак, відповідач сплатив позивачу лише 51500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

-№3409 від 17.11.2010 на суму 21500,00 грн.;

-№3819 від 28.12.2010 на суму 15000,00 грн.;

-№3837 від 30.12.2010 на суму 15000,00 грн. (а.с.88-90).

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 144950,00 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу №05/07 від 05.07.2010 щодо оплати вартості товару на суму 144950,00 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4166,69 грн. індексу інфляції та 1222,61 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4166,69 грн. індексу інфляції та 1222,61 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, 2-В, ідентифікаційний код 19195199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг Груп Лтд» (02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 22, кв. 3, ідентифікаційний код 35792281) 144950,00 грн. основного боргу, 4166,69 грн. індексу інфляції, 1222,61 грн. 3% річних, 1503,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10.08.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.