Рішення № 17673038, 04.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2011Справа №5002-9/1042-2010 За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя", (95000, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17)

До відповідача Публічного акціонерного товариства "Крименерго", (95000, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

Про стягнення 1 084932,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, юр./конс., дов. пост. №02 від 04.01.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_2., нач. юр. від., дов. пост. № 318-Д від 22.04.2011 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 1084932,80 грн. заборгованості, а також 17205,28 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою від 04.03.10р. №15 уточнив позивні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1458958,10 грн. заборгованості.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №10/1121 від 07.04.2010р.

У судовому засіданні 08.04.2010 р. була оголошена перерва до 27.04.2010 р. до 14:30 годин для надання Позивачем - актів про відшкодування фактичних затрат за весь період стягнення боргу, доказов направлення цих актів відповідачу. Відповідачу - платіжні документи (копії), по яким проводились розрахунки з позивачем.

27.04.2010 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Позивач проти відзиву на позов заперечує по мотивам, викладеним у запереченні на відзив на позов вих. №55 від 26.04.2010р.

У судовому засіданні 27.04.2010 р. була оголошена перерва до 29.04.2010 р.

Від позивача надійшло клопотання вих. №58 від 28.04.2010 р. про призначення по справі судово-економічної експертизи.

29.04.2010 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Представник позивача надав питання, які він хотів би поставити на вирішення експерту, виклавши їх у клопотанні про призначення по справі судову - економічну експертизу.

Представник відповідача надав питання, які він хотів би поставити на вирішення експерту вих. №10/1348/1 від 28.04.2010 р.

Ухвалою від 29.04.2010р. суд призначив по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив експерту Пісаревої І.Ю., що працює у Науково-дослідної лабораторії судових експертиз (95000, м. Сімферополь, вул. Турецька, буд. 6/7) та провадження по справі було припинене.

01.06.2011 р. Господарським судом АРК був отриманий висновок судово-економічної експертизи №21 від 27.05.2011 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2011 року провадження по справі було поновлено, розгляд справи призначено на 21.07.2011року.

19.07.2011р. від відповідача по справі до суду надійшли заперечення вих. 10/2646 до позовної заяви та висновку експертизи.

21.07.2011р. відповідач у судовому засіданні надав суду клопотання, в якому просить здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” на Публічне акціонерне товариство “Крименерго”.

У судовому засіданні 21.07.2011року була оголошена перерва до 28.07.2011року до 10:00 годин.

28.07.2011року судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

27.07.2011р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якої він просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1584001,72 грн. та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2011 року суд замінив відповідача - ВАТ “ Крименерго”(95034, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6; код ЄДРПОУ 00131400) на Публічне акціонерне товариство «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул.Київська, 74/6; код ЄДРПОУ 00131400), а також слухання по справі було відкладене на 04.08.2011 р. на 10 годин 00 хвилин.

04.08.2011 р. у судовому засіданні позивач підтримав позивні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

09.07.2004 року між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" (виконавець) та відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (замовник) укладений договір № 15/522-1, пунктом 1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по належній передачі електричної енергії, яку поставляє замовник у квартири та інші приміщення житлового фонду виконавця по його внутрішньобудинковим мережам від границі розділу електромереж до електролічильника споживача та виконує комплекс робіт по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання у відповідності із додатком № 1 та № 2 даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт та технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, прийнятих на себе виконавцем у відповідності з даним договором складає 25420,00 грн., ПДВ 5085,00 грн., всього 30505,00 грн. щомісяця. 18.07.2004р. сторонами складений протокол розбіжностей, згідно якого вартість робіт визначена сторонами 25187,00 грн, ПДВ 5037,00 грн., всього 30224,00 грн. Додатковою угодою № 15/03 від 02.02.2009р. сторонами узгоджені зміни до договору та з цього часу вартість робіт складали 33701,97 грн. щомісяця з ПДВ 40442,36 грн.

Позивач призводив роботу по договору 15/522-1 по обслуговуванню внутрішньобудинкових електричних мереж за період з 01.01.2007 р. по 01.12.2009р., щомісяця надавав рахунки для сплати, та акти виконаних робот. Однак, в зв'язку з несплатою наданих відповідачу рахунків виникла сума боргу у розмірі 914856,26 грн. В зв'язку з несвоєчасним виконанням умов договору у вигляді сплати послуг позивач просить стягнути також пеню у розмірі 223883,96 грн., три процента річних у розмірі 51386,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 1183688,14 грн.

Відповідач вказує, що суми боргу не існує, тому що рахунки, які надані на підставі підписаних актів виконаних робот сплачені, другі нарахування не засновані на умовах договору та нормах чинного законодавства. Розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції не може бути задоволено судом з підстав, викладених у запереченнях до позовної заяви від 19.07.2011р. вих. 10/2646.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне:

Договором № 15/522-1 від 09.07.2004р. встановлено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання здійснюється виконавцем у відповідності з вимогами нормативних документів та діючого законодавства України, що регулюють виконання даного виду робіт. (пункт 1.2.)

Вартість робіт та технічного обслуговування внутріщньобудинкових мереж, прийнятих на себе виконавцем у відповідності з даним договором складає 25420,00 грн., ПДВ 5085,00 грн., всього - 30505,00 грн. щомісяця (пункт 2.1 договору).

Вартість робіт та технічного обслуговування може бути змінена за умови: прийняття нових законодавчих актів та нормативних документів, виконання вимог яких впливає на вартість робіт зміна об'ємів та строків виконання робіт по узгодженню сторін (пункт 2.2 договору).

Підставою для сплати робіт по технічному обслуговуванню є підписаний уповноваженим представником замовника акт про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж, який подається виконавцем кожного місяця ( акт виконаних робіт) (пункт 2.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.4 договору, оплата за виконані роботи по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання здійснюється замовником кожного місяця не пізніше 20 числа місяця, який слідує за звітним.

Згідно з пунктом 3.2.3 договору, до обов'язків замовника відноситься кожного місяця приймати від виконавця та протягом 3-х днів розглядувати та оформлювати документи, які свідчать про об'єми виконаних робіт.

В свою чергу, виконавець зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових електромереж у відповідності з нормативними документами у строки, передбачені узгодженим з замовником графіком.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 28.07.2004 та діє до 28.07.2005. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік у тому випадку, коли за один місяць до закінчення строку його дії від однієї зі сторін не поступило повідомлення про припинення (розірвання) даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент розгляду справи вказаний договір № 15/522-1 від 09.07.2004р. є чинним у редакції зі змінами , внесеними протоколом узгодження розбіжностей та додатковою угодою № 15/03 від 02.02.2009р., які існують на період стягнення. Протоколом узгодження розбіжностей від 28.07.2004р. сторони встановили, що вартість робіт за договором № 15/522-1 від 09.07.2004р. скаладає 25187,00 грн., ПДВ 5037,00 грн., всього 30224,00 грн. щомісяця.

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за договором протягом з 01.01.2007р. по 01.12.2009р. були виконані роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання, складені відповідні акти виконаних робіт, які були відправлені на адресу відповідача, проте зазначені акти відповідачем підписані частково та вартість виконаних робіт сплачена за рахунками по яким підписані акти виконаних робіт, що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості. Також позивач уточненням до позовної заяви просив суд стягнути пеню, 3% річних та індекс інфляції за мающійся борг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд вирішив, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справи є стягнення заборгованості за обслуговування внутрішньобудинкових систем енергопостачання.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж та електрообладнання № 15/522-1 від 09.07.2004р. за правовою природою є договором про надання послуг. Частиною 7 статті179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Таким чином за наявності вини у вигляді ненадання послуг виконавець повністю втрачає право на оплату. Якщо невиконання зобов'язання виникло з вини замовника він повинен сплатити плату повністю, крім випадків, якщо інші умови встановлені у самому договорі. Сторонами договору № 15/522-1 від 09.07.2004р. узгоджено, що сплата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж енергозабезпечення має бути приведена лише після підписання акта про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж (акт виконаних робот).

У підпункті 2.4 укладеного договору відповідач зобов'язався проводити оплату за виконані роботи по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та електрообладнання не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним.

Однак, підставою для сплати робіт по технічному обслуговуванню та взагалі наданню рахунку для сплати є підписаний уповноважним представником замовника акт про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж, який подається виконавцем щомісячно (акт виконаних робіт) (пункт 2.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що причиною не прийняття актів виконаних робіт Публічне акціонерне товариство “Крименерго” визначає те, що зазначені акти відповідно до умов договору є підставою для розрахунків, але оскільки в порушення умов договору позивачем роботи виконувались не відповідно умов договору, не в повному обсязі, з порушеннями, перевірити фактичний обсяг виконаних робіт не можливо.

20.12.2007р. працівниками ПАТ «Крименерго» спрямована факсограма про проведеня дослідження внутрішньобудинкових мереж Комунального підприємства ЖЕО Київського району. На підставі проведенної сумісної перевірки сторонами договору складено акт, в якому зазначено, що робота за договором належним чином не виконується, а якщо виконується, то з порушеннями.

Порядок проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання № 235 від 28 вересня 1999р. визначає взаємовідносини між житловими організаціями та підприємствами - постачальниками електроенергії під час укладання договорів (додаток 1) на обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання і призначений для здійснення розрахунків за виконані роботи. Порядком встановено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання - це технічне обслуговування (далі - ТО) внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання являє собою комплекс робіт, спрямованих на підтримку їх справності. Технічне обслуговування передбачає загальні, непередбачені та профілактичні огляди стану електромереж та електрообладнання, ліквідацію незначних несправностей електричних пристроїв (заміну або ремонт вимикачів, заміну запобіжників автоматичних вимикачів, пакетних перемикачів увідно-розподільних пристроїв, щитів та ін.), дрібний ремонт електромереж згідно з переліком та графіком проведення робіт (додатки1 і 2 до договору). При цьому технічне обслуговування здійснюється електромонтерами з ремонту та обслуговування електроустаткування відповідної кваліфікації, нормативна чисельність яких визначається згідно з додатком2. Технічне обслуговування і поточний ремонт електромереж та електрообладнання у квартирах виконуються за рахунок коштів власників квартир (наймачів).

Таким чином судом встановлено, що роботи визначені договором № 15/522-1 від 09.07.2004 проводились не належним чином.

Статтею 218 Господарського кодексу України закріплені підстави господарсько-правової відповідальності, а саме зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має бути виконано в строк, встановлений у Договорі. Разом з тим ст. 525 Цивільного кодексу України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Одночасно, п. 3 ст. 11 ЦК України, встановлює, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з закону чи іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлює додаткове до статті 43 Господарського процесуального кодексу України правило оцінки доказів. Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами. Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких він обґрунтовує свої заперечення. Також цією статтею закріплено, що доказами по справі можуть бути лише письмові докази. Письмові докази це договори, накладні, висновки державних та інших органів, довідки, платіжні документи. За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, і містять відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа. Стаття 42 ГПК України передбачає, що висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього кодексу.

Як зазначається у пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року N 01-8/2651 із змінами та доповненнями "Про деякі питання призначення судових експертиз", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року. N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах". Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається коло питань, які повинен з'ясувати суд. У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Якщо суд не погоджується з висновком експерта, він відповідно до частини 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України має право відхилити висновок судового експерта.

Суд критично відноситься до висновку № 21 судово-економічної експертизи по господарський справі № 2-9/1042-2010 відносно фактичної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 2111519,00 грн., відхиляє його з огляду на наступне.

Так, у висновку № 21 від 27.05.2011р. експерт зазначає , що у зв'язку з відсутністю актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами, розмір заборгованості відповідача визначено по фактичним витратам позивача, при цьому фактичні витрати склали 2111519,00 грн., однак в зв'язку зі сплатою ПАТ «Крименерго» рахунків Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя в сумі 618574,50 грн. фактични витрати складають 1492944,50 грн. Питання про встановлення об'єму здійснених фактично робот Комунальним підприємством “Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя” за період з 01.01.2007р. по 01.12.2009р. згідно умов договору та Порядку проведення розрахунків житлових організацій експертом не досліджено за відсутності спеціаліста за даним питанням. Підставою для сплати робот по технічному обслуговуванню експерт вважає не прийняти акти виконаних робот, які Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя” надіслало на адресу ПАТ “Крименерго” на суму 1599791,60 грн. Експертом встановлено, що ПАТ “Крименерго” було підписано актів виконаних робот на суму 527249,60 грн., які фактично сплачені, у зв'язку з відсутністю других актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами, розмір заборгованості відповідача визначено по вартості робіт, затвердженої у договорі № 15-487/1 від 22.06.2004 року.

При визначенні суми за здійснені роботи Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя експерт використовує накладні на придбання матеріалів, заявки громадян на ремонт та обслуговування житла, договора з ПП “Альтернат”, ТОВ “Альцеста”, згідно з якими фірми приймали на себе зобов'язання по обслуговуванню внутрібудинкових мереж центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, каналізації згідно замовлень громадян. Суд встановив, що ці документи є суперечливими. Предметом договорів з ПП “Альтернат”, ТОВ “Альцеста” є не обслуговування внутрішньобудинкових мереж замовника ПАТ “Крименерго”, а обслуговування крім іншого мереж центрального опалення, водопостачання. Експерт не досліджує де саме проведені ремонти, заявок громадян експерту не надавалось, тому сума по договорам визначена в односторонньому порядку за обслуговування житла і ніякими первинними документами не підтверджена.

Договори на аварійне обслуговування передбачають, що рахунки на сплату за послуги по аварійному обслуговуванню надаються згідно калькуляції витрат, які є невід'ємною частиною договорів. Експерту калькуляція не надавалась, тому сума у розмірі 283866,96 грн. визначена безпідставно. (додаток № 4 до висновку № 21). У відомості дослідження фактичних витрат на аварійну службу Комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя визначає період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. (Додаток № 4) а договір з ТОВ “Альцеста” складен 15.05.2007р. Згідно з умовами договору № 15/522-1 від 09.07.2004р. на проведення розрахунків з Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя за обслуговування внутрішньобудинкових мереж обслуговування приводиться від мережі розділу електромереж до електролічильника споживача та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та електрообладнання за додатками 1, 2, но не на виконання робот по заявкам мешканців будівель та послуг по опаленню, водопостачанню та каналізації. Експертом встановлено, що згідно з порядком проведення розрахунків житлових організацій та підприємств № 235, який втратив чинність 23.11.2009р. технічне обслуговування і поточний ремонт електромереж та електрообладнання у квартирах виконуються за рахунок коштів власників квартир (наймачів), а не за кошти ПАТ “Крименерго”. За даними експерта встановлени також витрати на заробітну плату електриків за період з 2007р. по 2009р. складає 460033,92 грн. (експерту на дослідження надані розрахункові листки електриків, фактична заробітна плата електриків, їх відомості по заробітній платі). Однак, згідно з додатками до договору № 15/522-1 від 09.07.2004р. та Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання № 235 від 28.09.1999р. ПАТ “Крименерго” сплачує роботу електромонтерів. Тобто сторони погодили, що технічне обслуговування внутрібудинкових електромереж будуть здійснювати саме електромонтери, а не електрики, за яких просить стягнути борг Комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя”.

Тому суд дійшов до висновку, що рахунки Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя при непідписаних актах виконаних робіт надані безпідставно, роботи здійснені з порушенням умов договору № 15/522-1 та Порядком проведення розрахунків житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України належного виконання умов договору № 15/522-1 від 09.07.2004р.

Таким чином, виходячи зі всього вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.08.2011 р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 08.08.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ|:

1.У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.