Постанова № 17672871, 09.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"09" серпня 2011 р. Справа № 5005/14/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О.,

суддівІванової Л.Б.,

Кролевець О.А.,

розглянувши

касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду

від 06.06.2011 року

у справі№ 5005/14/2011

господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПрокурора Довгинцівського району міста Кривого Рогу в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області

докомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45"

простягнення 1 462, 94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від Генеральної прокуратури: Попенко О.С.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року прокурор Довгинцівського району міста Кривого Рогу в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області звернувся до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45" про стягнення збитків у розмірі 1462,94 грн., заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року (суддя Суховаров А.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року (судді: Павловський П.П.,–головуючий, Швець В.В., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

При цьому, судові рішення мотивовані тим, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України не встановлено обставин, які б підтверджували наявність підстав для настання відповідальності у відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що площа землі, на якій відбулося розливання госпобутових стоків дійсно знаходиться в межах прибудинкової території відповідача.

В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 27.05.2010 року Довгинцівською районною прокуратурою із залученням фахівців Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Довгинцівського району за адресою: м. Кривій Ріг, вул. Вечірньокутська, 52.

За результатами даної перевірки складено акт перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України № 153 від 27.05.2010 року, в якому встановлено факт розливу госпобутових стоків з вигрібних ям на площі 3,61 м2, а також зазначено, що прибудинкову територію за адресою: м. Кривій Ріг, вул. Вечірньокутська, 52 обслуговує комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 45".

Вказаний акт підписано без заперечень представником державної інспекції з охорони навколишнього середовища, помічником прокурора Довгинцівської районної прокуратури та начальником дільниці №4 комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45".

На підставі акту № 153 від 27.05.2010 року державним інспектором виконано відбір проб ґрунту, про що складено акт відбору ґрунтів № 3-10 від 27.05.2010 року.

Як вбачається з акту № 3-10 від 27.05.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, площа забрудненої земельної ділянки складає 3,61 м2 та зафіксована в схемі відбору проб, що є додатком та невід'ємною частиною акту відбору проб ґрунтів.

Отже, площа забрудненої земельної ділянки складає 3, 61 м2 та визначена в акті відбору проб ґрунтів № 3-10 від 27.05.2010 року.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про не визначення позивачем площі забрудненої земельної ділянки.

Протоколом № 3-10 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 08.06.2010 року, складеним відповідно до акту відбору проб ґрунтів № 3-10 від 27.05.2010 року, зафіксовано перевищення фонових концентрацій вмісту забруднюючих речовин амонію в ґрунтах на площі 3,61 м2.

          З метою досудового врегулювання спору, державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області звернулась до відповідача з претензією про відшкодування збитків в розмірі 1 462, 94 грн., заподіяних державі відповідачем внаслідок забруднення земельної ділянки госпобутоваими стоками на прибудинкові території по вул. Вечірньокутська, 52 в м. Кривий Ріг. Однак, вказана претензія відповідачем задоволена не була.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками, проведено відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 року (надалі –Методика) та відповідно склав 1 462, 94 грн.

Приймаючи рішення у даній справі та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій також зазначили, що в розрахунку розміру шкоди невизначено розміру коефіцієнту забруднення, який в силу положень Методики, є необхідним у визначенні дійсного обсягу, оскільки саме за його допомогою здійснюється відповідний розрахунок розміру шкоди.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає таке зауваження судів помилковим з огляду на таке.

          Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ).

Згідно з п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548, вона здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей тощо.

Відповідно до пп. 4.1 Методики, розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі забрудненням земель внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, проведено головним спеціалістом –державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.

Розрахунок розміру шкоди було здійснено за формулою (1), визначеною в пп.4.6 Методики: РШ = А х ГОЗ x ПД x КЗ x КН x КЕГ,

де, зокрема КЗ –це коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 4.8.4. Методики при розрахунковому значенні КЗ <1 його значення приймається рівним 1,0.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди у даній справи, розрахункове значення КЗ є меншим одиниці, відповідно розрахунок розміру шкоди із врахуванням Кз = 1,0 є правильним.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи статуту комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №45" предметом діяльності відповідача є зокрема збирання і оброблення стічних вод, в тому числі оброблення рідких відходів, а саме вилучення побутових стічних і дощових вод через каналізаційну систему та іншими засобами, їх оброблення та видалення; видалення стічних вод методом розбавлення, фільтрування, седиментації чи іншими способами; технічне обслуговування каналізаційних систем та водостоків; спорожнення та чищення вигрібних та помийних ям, колодязів і канав, обслуговування туалетів з хімічною стерилізацією тощо.

При цьому, обов'язком підприємства, відповідно до його статуту, є виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної та протипожежної безпеки.

Виходячи з викладеного, а також з обставин даної справи та наявних у справі доказів, протиправною дією відповідача є неналежне виконання ним діяльності, передбаченої статутом. Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків стало причиною забруднення земельних ділянок в результаті розливів госпобутових стоків з вигрібних ям, а збитки, які були заподіяні державі внаслідок забруднення земельних ділянок госпобутовими стоками, - стали наслідком таких дій.

Вина відповідача полягає в тому, що він, як підприємство, на яке покладено обов'язок виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної та протипожежної безпеки, діяв свідомо, міг та повинен був передбачити настання шкідливих наслідків для навколишнього природного середовища, які виявилися в забрудненні земельних ділянок госпобутовими стоками.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Приписами ст. ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що вирішуючи спір у справі, ні місцевий господарський суд, ні апеляційний вказаного не врахували і своїми рішеннями фактично звільнили відповідача від відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності згідно з пунктом 49 ст. 6 цього Закону є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка відповідно до вищезазначених законодавчих приписів стягується в доход відповідного бюджету, зокрема, на рахунки Криворізької міської ради.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі № 5005/14/2011 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 45" (50038, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, бульвар Кірова, 3, р/р 26007143153980 у АКБ "Фінанси та кредит", МФО 305835, ЄДРПОУ 20244448) до місцевого бюджету Криворізької міської ради (УДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24230992, р/р 33112331700019, код платежу 24062100) збитки, заподіяні державі в сумі 1462,94 грн.

Доручити господарському суду видати відповідній наказ.

Головуючий                                                                                          Н. Кочерова

Судді                                                                                                              Л. Іванова

                                                                                                              О. Кролевець