Постанова № 17666062, 04.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2011 року Справа № 5002-25/943-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБалюкової К.Г.,

суддівГоголя Ю.М.,

Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_2)

відповідача: не з'явився (Державне підприємство "Керченський судноремонтний завод")

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 26 травня 2011 року у справі №5002-25/943-2011

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова, 22, місто Керч, 98300)

про стягнення 187541,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, державного підприємства „Керченський судноремонтний завод”, про стягнення заборгованісті в сумі 187541, 28 грн., з якої: 169172, 28 грн. основний борг, 18369,00 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача строків оплати виконаних позивачем робіт за договорами №165 від 09.10.2008, №176 від 17.10.2008, №207 від 09.12.2008, №190 від 18.11.2008, №8 від 19.01.2009, №14 від 26.01.2009.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з державного підприємства „Керченський судноремонтний завод” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 187541, 28 грн., у тому числі: 169172, 28 грн. основного боргу, 18369,00 грн. пені. Стягнуто з державного підприємства „Керченський судноремонтний завод” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_21875,40 грн. державного мита. Стягнуто з державного підприємства „Керченський судноремонтний завод” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач державне підприємство „Керченський судноремонтний завод” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2011 р. у справі № 5002-25/943-2011 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповнотою дослідження судом першої інстанції доказів у справі, невірним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт, посилаючись на положення пунктів 5.3 розділу 5 Договорів з позивачем щодо розрахунків сторін після підписання акту на виконані роботи та виставлення рахунків на оплату позивачем, зазначав про відсутність надання позивачем до матеріалів позову копій рахунків позивача з доказами направлення їх відповідачеві. Апелянт відмітив, що заборгованість, заявлена у позові документально не підтверджена, оскільки ним були провернуті акти звірки взаєморозрахунків без підпису, послався також на відсутність розрахунку позову, що унеможливлює визначення штрафних санкцій. Одночасно апелянт просив застосувати до позовних вимог про стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій наслідки спливу строку позовної давності згідно статті 258 Цивільного кодексу України тривалістю один рік.

Більш детальніше доводи апеляційної скарги викладені в тексті апеляційної скарги.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщені належно.

До початку судового засідання від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду апеляційної скарги через відсутність у підприємства коштів на оплату службового відрядження представника.

Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, нових доказів на стадії апеляційного провадження сторонами до матеріалів справи не надавалось, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

Крім того, як вбачається за матеріалів справи, протягом розгляду справи судом першої інстанції відповідачем неодноразово заявлялись аналогічні клопотання про відкладення судових засідань з тих же самих підстав, однак, протягом всього терміну провадження у справі явка представника відповідачем забезпечена не була, що свідчить про те, що обставини, на які посилається апелянт в якості підстав для відкладення розгляду справи судом носять постійний характер.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2008 року між державним підприємством „Керченський судноремонтний завод” (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2був укладений договір №165, пунктом 1.1. якого встановлено, що Підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на т/х «Ясон»роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередньої ремонтної відомості, що є додатком №1 до договору, а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.7-9 том 1).

Розділом 5 договору № 165 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт за договором складає 28642,52 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 5.3 Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору № 165 він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору № 165 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками, 25 жовтня 2008 року Підрядником виконані роботи за Договором №165 в повному обсязі на суму 30296,12 грн., (а.с. 12 том 1).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №165 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №165 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Згідно позовної заяви, відповідачем проведена оплата робіт за Договором №165 частково, в сумі 11 357,12 грн., у звязку із чим, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 18939,00 грн., яка не погашена у добровільному порядку, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення вказаної заборгованості та пені за прострочення зобовязань в розмірі 2864,20 грн.

Також, згідно матеріалів справи, 17 жовтня 2008 року між державним підприємством „Керченський судноремонтний завод” (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір №176, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на т/х «Сибірський-2101»роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 до Договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.13-15 том 1).

Розділом 5 Договору №176 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 80940, 40 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно пункту 3.1. Договору №176 він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору №176 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по Договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами Договору та скріплений печатками, 27 жовтня 2008 року підрядником виконані роботи по Договору №176 в повному обсязі, на суму 71914, 00 грн., (а.с. 18 том 1).

Підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №176 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №176 встановлено, що за порушення строків оплати Замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. Договору.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по Договору №176 не сплачена, у звязку із чим утворилась заборгованість у сумі 71914,00 грн., яку разом з пенею за прострочення зобовязань за цим договором в розмірі 8 094, 00 грн. він просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Також, 19 листопада 2008 року, між тими ж сторонами був укладений Договір №190, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на т/х „Еміральд” роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к Договору, а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.19-21 том 1).

Розділом 5 Договору №190 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 33041, 46 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 5.3 Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору №190 він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору №190 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по Договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами Договору та скріплений їх печатками, 05 січня 2009 року підрядником виконані роботи по Договору №190 в повному обсязі, на суму 37 251, 18 грн., (а.с. 24 том 1).

Підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №190 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №190 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. Договору.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором №190 у розмірі 37 251, 18 грн., яка досі останнім добровільно не сплачена, та пеню за прострочення зобовязань за ним в розмірі 3304,10 грн.

09 грудня 2008 року між сторонами у справі був укладений аналогічний зазначеним вище Договір №207, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на т/х «Бірючий»роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 до Договору, а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.25-27 том 1).

Розділом 5 Договору №207 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по Договору складає 23479, 46 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно пункту 3.1. Договору №207 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору №207 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по Договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками, 15 грудня 2008 року підрядником виконані роботи по Договору №207 в повному обсязі, на суму 23479,46 грн., (а.с. 30 том 1).

Підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №207 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №207 встановлено, що за порушення строків оплати Замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. Договору.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором №207 в сумі 23479,46 грн., оскільки оплат за ним від відповідача не надходило, та також пеню за прострочення виконання зобовязання в розмірі 2347, 90 грн.

19 січня 2009 року між державним підприємством «Керченський судноремонтний завод»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір №8, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на т/х „Кріптон” роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к Договору, а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.31-33 том 1).

Розділом 5 Договору №8 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по Договору складає 5611, 29 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно пункту 3.1. Договору №8 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору №8 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по Договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками, 21 січня 2009 року підрядником виконані роботи по Договору №8 в повному обсязі, на суму 5611, 29 грн., (а.с. 36 том 1).

Підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №8 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №8 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. Договору.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором №8 у сумі 5611, 29 грн., оскільки виконані роботи за ним досі не оплачені відповідачем, а також стягнути пеню за прострочення зобовязань за Договором в розмірі 561, 10 грн.

26 січня 2009 року між державним підприємством «Керченський судноремонтний завод»(Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір №14, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник (ФОП ОСОБА_2.) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню Замовника на МБ „Ушба" роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к Договору, а Замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору (а.с.38-40 том 1).

Розділом 5 Договору №14 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по Договору складає 11977, 35 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно пункту 3.1. Договору №14 він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. Договору №14 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по Договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Актом виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками від 30 січня 2009 року підтверджений факт виконання позивачем робіт за Договором №14 в повному обсязі, на суму 11977, 35 грн. (а.с. 43 том 1).

Підписання сторонами акту виконаних робіт по Договору №14 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за ним.

Пунктом 8.2. Договору №14 передбачена сплата підрядникові пені за порушення строків оплати замовником в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. Договору.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачасуми заборгованості за Договором №14 у сумі 11977, 35 грн. у звязку з несплатою робіт за ним відповідачем у повному обсязі, а також про стягнення пені за прострочення зобовязань за Договором в розмірі 1 197, 70 грн.

В матеріалах справи міститься акти звірки взаєморозрахунків сторін від 31.03.2010 р., який підписаний ними та скріплений їх печатками, згідно з яким відповідач погодився з сумою заборгованості по виставленим рахункам, яка склалась по укладеним між сторонами договорами, зазначеними у позові, на суму 169172, 28 грн. (а.с. 45 том 1).

Також, в матеріалах справи наявна претензія позивача (вих. б/н, б/д) про погашення в досудовому порядку суми заборгованості за переліченими вище договорами в загальному розмірі 169172,28 грн., на підставі виставлених рахунків №19 від 25 жовтня 2008 року на суму 18939,00 грн., №20 від 28 жовтня 2008 року на суму 71914,00 грн., №22 від 16 грудня 2008 року на суму 23479,46 грн., №23 від 06 січня 2009 року на суму 37251,18 грн., №24 від 22 січня 2009 року на суму 5611,29 грн., №25 від 26 січня 2009 року на суму 11 977, 35 грн. (а.с. 44 том 1).

Позивач вказує, що вимоги претензії відповідачем не виконані, що слугувало підставою для звернення його до суду за захистом свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, у звязку з наступним.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, позивач вважає, що заборгованість виникла у державного підприємства „Керченський судноремонтний завод” у звязку з невиконанням зобовязань за договорами підряду №№ 165 від 09.10.2008, 176 від 17.10.2008, 190 від 19.11.2008 , № 207 від 09.12.2008, №8 від 19.0.2009 та 14 від 26.01.2009 на виконання робіт з абразивно-струйного очищення корпусів суден.

З зазначеними доводами позивача судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (частини 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимогам частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Як слідує з матеріалів справи, двосторонні домовленості сторін були оформлені ними договорами № 165 від 09.10.2008, № 176 від 17.10.2008, № 190 від 19.11.2008, № 207 від 09.12.2008, №8 від 19.0.2009 та № 14 від 26.01.2009, укладеними в письмовій формі, яки за своєю правовою природою є договорами підряду, тому правовідносини сторін у справі повинні регулюватись главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно частинам 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з наведених положень законодавства, підписання акту виконаних робіт за кожним з укладених сторонами договорів, тягне обовязок відповідача, як Замовника робіт, здійснити їх оплату.

Згідно акту виконаних робіт від 25.10.2008 р., що підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками, Підрядником виконані роботи за Договором №165 в повному обсязі на суму 30296,12 грн., (а.с. 12 том 1).

Аналогічні акти складені 27 жовтня 2008 року щодо виконання підрядчиком робіт по Договору №176 в повному обсязі, на суму 71914, 00 грн., (а.с. 18 том 1); 05 січня 2009 року про виконання підрядчиком робіт за Договором №190 в повному обсязі, на суму 37 251, 18 грн., (а.с. 24 том 1); від 15.12.2008 р. про виконаних робіт по Договору №207 в повному обсязі, на суму 23479,46 грн. (а.с.30 том 1) та від 30 січня 2009 року, що підтверджує факт виконання позивачем робіт за Договором №14 в повному обсязі, на суму 11977, 35 грн. (а.с. 43 том 1).

Отже, всього позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 180539,40 грн.

Позивачем визнається факт оплати відповідачем робіт за договором № 176 в 2009 р. на суму 11357,12 грн., таким чином заборгованість відповідача складає 169173,28 грн.

Однак, оскільки вимоги позову в даній частині позивачем заявлені на суму 169172,28 грн., тоді як суд обмежений вимогами позовної заяви та підставами, які зазначив позивач та зміна судом підстав заявлених позовних вимог та позовних вимог статтею 83 Господарського процесуального кодексу України не передбачена, суд позбавлений можливості у випадку встановлення неправильного визначення позивачем підстав заявлених позовних вимог або саме позовних вимог змінити їх на власний розсуд, тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі саме 169172,28 грн.

Заборгованість відповідача у заявленому у позові розмірі підтверджена також й актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 31.03.2010 р., який підписаний сторонами у справі та скріплений їх печатками (а.с. 45 том 1).

Доказів погашення заборгованості відповідачем протягом розгляду справи надано не було, про такі факти апеляційна скарга зазначення не містить, тому судова колегія вважає обґрунтованість вимог позову в частині стягнення заборгованості та їх правомірне задоволення судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги в даній частині вимог відносно того, що позивачем не доведений суду факт направлення на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити суму заборгованості, а також рахунків на оплату основного боргу, у звязку із чим, відповідач вважає, що строк виконання зобовязань за зазначеними договорами ще не настав та вимоги про стягнення заборгованості і є передчасними, судова колегія вважає безпідставними з наступних причин.

Дійсно, в матеріалах справи відсутні копії рахунків на оплату виконаних позивачем робіт, які зазначені в претензії останнього (а.с.44 том 1), докази направлення рахунків позивачем як й докази направлення ним самої претензії на адресу відповідача.

Пункт кожного з досліджених судом під час розгляду даної справи 5.3 договорів сторін передбачає оплату за виконані роботи після підписання акту на виконані роботи, що підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 днів з дати виставлення рахунків Підрядником.

Однак, акти виконаних робіт за кожним з досліджених договорів, що підтверджують їх 100% виконання, сторонами підписані. Отже факти повного виконання робіт та їх остаточна здача доведені належними доказами.

Зауважень щодо якості робіт відповідач не мав, що слідує з його позиції за позовом, матеріли справи доказів зворотного не містять.

Таким чином, наявні необхідні умови для оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, виконання ним зобовязання за договорами підряду в частині оплати робіт позивача, що узгоджується з положеннями частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України згідно якого замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Судова колегія зауважує, що рахунок на оплату - є вимогою виконавця роботи до її замовника, з зазначенням підстав оплати та її розміру. Виходячи з цього, такою ж вимогою можливо вважати предявлення позову до відповідача з вимогами оплати виконаної роботи, однак з моменту предявлення позову вимоги позивача з оплати виконаних робіт відповідачем добровільно задоволені не були, тому у суду наявні достатні підстави для стягнення заборгованості по результатам розгляду справи.

Доводи позову щодо відсутності повного розрахунку позовних вимог є хибними, оскільки в матеріалах справи знаходиться детальний розрахунок позивача суми заборгованості за позовом (а.с.144 том 10), розмір оплати за кожним з договором вбачається з актів виконаних робіт, які підписані відповідачем, що вказує на його усвідомленість щодо розміру оплати таких робіт.

Відносно позовних вимог про стягнення пені судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості, доведеності таких вимог та необхідності їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за зазначеними в позові договорами з відповідачем в загальному розмірі 18369 грн.

Однак, ані суду першої інстанції, ані на стадії апеляційного розгляду справи, незважаючи на відповідні доводи апеляційної скарги, жодного розрахунку пені із зазначенням періоду її нарахування за кожним з договорів, позивачем надано не було, тому зазначення в рішенні судом першої інстанції про перевірку ним правильності такого розрахунку слід вважати помилковими.

Відсутність розрахунку пені позбавляє судову колегію можливості перевірити його правильність, а відсутність доказів направлення відповідачеві рахунків на оплату визначити період нарахування пені за порушення строків оплати, оскільки строк оплати за договорами визначений протягом 10 банківських днів з дати їх виставлення.

Наведене вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені за порушення строків оплати в розмірі 18369 грн.

Відмова в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені звільняє судову колегію від необхідності дослідження доводів апелянта щодо застосування до цих вимог строку позовної давності, визначеного статтею 258 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а саме, у частині стягнення з державного підприємства „Керченський судноремонтний завод" заборгованості в розмірі 169172,28 грн.

Отже, оскільки господарським судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі були неповно зясовані обставини справи, не було надано належної оцінки доказам, які містяться у справі, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне змінити таке рішення суду.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу державного підприємства „Керченський судноремонтний завод" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2011 року у справі № 5002-25/943-2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Керченський судноремонтний завод" (м. Керч, вул. Кирова, 22, 98300, ідентифікаційний код 01124997, МФО 324548, р/р 26008301390714 в КФ ПІБ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, МФО 384436, р/р 26004054908422 в КО Кримського РУ „Приватбанк”) заборгованість в розмірі 169172,28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1691,72 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 212,88 грн.

В іншій частині позову відмовити."

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяК.Г. Балюкова

СуддіЮ.М. Гоголь

К.В. Волков

Розсилка:

1. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

2. Державному підприємству "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова, 22, місто Керч, 98300)

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим.