Рішення № 17664949, 05.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р.Справа № 9/30/5022-694/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Козівського району Тернопільської області в інтересах держави, Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ,01023, Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К.Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області, 47631

про cтягнення штрафу в сумі 2 130 грн.

За участю представників сторін:

прокуратури: Марцун А.А., посвідчення № 12 від 22.10.10 р.

позивача: радник директора з питань безпеки - юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 14/20-65-11 від 14.01.11 р.

відповідача: ОСОБА_2., довіреність №2

Прокурору та представникам позивача та відповідача розяснено права та обовязки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Прокурор Козівського району Тернопільської області в інтересах держави, Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ, Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К.Острозького, 14, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області про cтягнення штрафу в сумі 2 130 грн.

Позов обґрунтовується належно завіреними копіями : витягу із Статуту НАК "Украгролізинг"; витягу з положення про ТФ НАК "Украгролізинг"; договору фінансового лізингу № 19-07-468фл від 19.07.2007р.; Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки №83 від 27.11.2007р.; вимоги №31-02 від 10.02.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2011 р. порушено провадження по справі та її розгляд вперше призначено на 07.06.2011 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 21.06.2011р. та оголошувалась перерва в судовому засіданні до 05.07.2011р. на 15:40 год. В судовому засіданні 21.06.2011р. суд перейшов до розгляду справи по суті позовних вимог.

Прокурор та представник позивача в судове засідання 05.07.2011р. прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.2011р. прибув, позовні вимоги визнає повністю, про що зазначив безпосередньо в судовому засіданні та, зокрема, в заяві від 21.06.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи представника позивача та пояснення представника відповідача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом.

В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор звернувся до суду за захистом прав і законних інтересів держави, Кабінету міністрів України в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ, Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", мотивуючи тим, що за не вчинення дій по страхуванню отриманої у фінансовий лізинг техніки, відповідачу нараховані штрафні санкції, які підлягають до стягнення. На виконання Указу Президента України від 23 лютого 2001 року №111 "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" Враховуючи, що невиконання відповідачем вимог ст.13 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.6.1. укладеного договору порушує права ВАТ "НАК "Украгролізинг" та зачіпає економічні інтереси держави, а тому є підставою для реалізації прокурором своїх повноважень по представництву інтересів держави і звернення в суд з позовною заявою для їх захисту.

При цьому, Тернопільська філія НАК "Украгролізинг" є відособленим госпрозрахунковим структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (надалі Компанія), яка представляє її інтереси на території Тернопільської області.

Компанія утворена з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу машин та обладнання, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу та для одержання прибутку від провадження підприємницької діяльності.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора викладених у позовній заяві та у судовому засіданні щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір фінансового лізингу № 19-07-468фл від 19.07.2007р. (далі по тексту Договір), згідно умов якого позивач Тернопільська філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", як Лізингодавець, передає Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", як Лізингоодержувачу, у користування на визначений строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору. Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках. Після закінчення строку дії договору та виконання зобовязань щодо оплати всіх лізингових платежів і повної вартості предмету лізингу, Лізингоодержувач має право одержати у власність Предмет лізингу, яке переходить до нього на підставі додаткового договору до цього Договору та двостороннього акту приймання-передачі із зазначенням остаточних розрахунків виконання умов Договору.

У відповідності до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на підставі права власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. Також до відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Проведеною прокуратурою області перевіркою встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору фінансового лізингу №19-07-468фл від 19 липня 2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством НАК «Украгроалізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест" 9далі по тексу-Договір), останньому, згідно акту приймання передачі №83 від 27 листопада 2007 року, передано предмет лізингу, а саме Трактор МТЗ-82.1.26, заводський №008183, що є власністю Лізингодавця у користування за ціною 106 500,00 грн., яка визначена у Додатку до договору №1 "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу".

Відповідно до ст.13 Закону України "Про фінансовий лізинг" Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п.6.1. Договору фінансового лізингу №19-07-468фл від 19.07.2007р. Предмет лізингу та повязані з виконанням договору ризики підлягають страхуванню з обовязковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з Лізингодавцем.

Лізингоодержувач здійснює страхування Предмету лізингу та ризиків, при цьому у Договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь Лізингодавця. Договір страхування укладається на весь строк дії цього Договору (п.п. 6.2. Договору).

Страховий поліс (його копія) має бути переданий Лізингодавцю (п.6.4. Договору).

У разі настання страхового випадку Лізингоодержувач зобовязаний у триденний строк з моменту настання страхового випадку надіслати Лізингодавцеві телеграму, факс або інше електронне повідомлення про настання страхового випадку. У разі відмови страховика сплатити страхове відшкодування вирішення спору здійснюється відповідно до чинного законодавства України. (п.6.5. Договору).

Як встановлено судом у відповідності до п.п. 7.2. Договору сторони погодили, що за ненадання підтверджуючих документів реєстрації Предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобовязань, визначених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості Предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє Лізингоодержувача від обовязку по виконанню умов Договору.

Проте, як вбачається із представлених доказів та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, в порушення обовязків із страхування техніки за договором лізингу та ст.530 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест" станом на час розгляду справи майно не застраховано.

Так, і з поданого Договору страхування від 23.07.2007р. № 32-31/26/003169, за яким відповідачем було попередньо застраховано майно Трактор МТЗ 82126, строк дії зазначеного Договору завершився 28.11.2008р. Інших Договорів страхування лізингового майна відповідачем не укладалось, що не заперечується і представником відповідача в судових засіданнях.

При цьому направлена на адресу відповідача вимога від 10.02.2011р. №31-02, з якою Тернопільська філія НАК «Украгролізинг»зверталась до господарства з проханням в десятиденний термін застрахувати отриману техніку, була залишена останнім без відповіді та виконання (Докази направлення вимоги відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

За порушення п.6.1. умов договору лізингу №19-07-468фл від 19.07.2007р., ТзОВ "Агропродсервіс Інвест" відповідно до ст.611 ЦК України, п.7.2. договору лізингу, нараховано, штраф 2% від вартості Предмета лізингу в розмірі 2130,00 грн.

Разом з цим, представник відповідача у заяві від 21.06.2011р. № 13314(н) визнаючи позов повністю заявив клопотання про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій до розміру 1130,00 грн.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд відмовляє й його задоволенні з огляду на те, що відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували відсутність чи помякшували його вину у порушенні умов Договору лізингу, зокрема, в частині виконання обовязку із належного страхування предмету лізингу передбаченого р. 6 Договору лізингу. Крім того, суд враховує те, що у відповідача з моменту завершення дії попереднього Договору страхування лізингового майна 28.11.2008р. було достатньо часу для страхування вказаного майна, проте, таке ним здійснено не було.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами визнані повністю відповідачем, а тому підлягають до задоволення повністю шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 34653281) на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ, Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К.Острозького, 14, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 25887760) р/р 260013194 в ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»в м.Тернопіль, МФО 338501, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 00 коп. - штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В свою чергу, із змісту ч. 5. ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

За змістом пункту 30 частини першої статті 4 Декрету КМУ "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита, в тому числі за позовами, з якими вони звертаються до господарського суду в інтересах громадян і держави.

Виходячи із змісту зазначених норм, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог судом, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі та стягуються в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 34653281) на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ, Тернопільської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", вул. К.Острозького, 14, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 25887760) р/р 260013194 в ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»в м.Тернопіль, МФО 338501, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 00 коп. - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 34653281) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 (сто дві) грн. - державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Інвест", вул. Думки, 5, м. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 34653281) в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 2205003 - 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

СуддяВ.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 11.07.2011р.