Рішення № 17664927, 22.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2011 р.Справа № 11/31/5022-722/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ", АДРЕСА_1 46000;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості в суму 141 514,44 грн.

За участю представників сторін

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМ", вул. Гайова, 31, м.Тернопіль, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором майнового найму в сумі 141 514 грн.44коп., із них 96 597 грн.30коп. основного боргу, 44 917грн.14коп. штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позовні вимоги, позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами Договору майнового найму № 01 від 08 грудня 2010р., зобовязання виконав не належним чином, зокрема не оплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, акти приймання-передачі від 01 лютого 2011р., розрахунки заборгованості, штрафу, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 25 травня 2011 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.06.2011р. Судове засідання відкладалось в порядку ст.77 ГПК України на 29.06.2011р., 22.07.2011р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом та додаткові докази у справу, відповідачу - прийняти участь у її розгляді.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, в судовому засіданні 29.06.2011р. - заборгованість в сумі 96 597,30грн. визнав, в частині стягнення штрафних санкцій проти позову заперечив.

21.07.2011р. на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі ТОВ "КРАМ" надійшло клопотання № 079/2011 від 20.07.2011р. про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням повноваженого представника Товариства у службовому відрядженні.

У відповідності до Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. /із наступними змінами/ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано господарському суду належних доказів, які б свідчили про неможливість заміни представника Товариства, господарський суд відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ" про відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані та додатково подані по справі докази, суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 29.06.2011 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 05.12.1995року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

08 грудня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАМ" як Орендодавцем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 як Орендарем, укладено договір оренди № 01.

У відповідності до п.п. 1.1., Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове користування, нежитлове складське приміщення площею 400кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами п.3 Договору, орендар щомісячно перераховує на р/рахунок Орендодавця або вносить готівкою у касу Орендодавця до 15 числа наступного місяця орендну плату, яка становить 13,00грн.*400 м.кв.=5200,00грн. за перший місяць оренди, із урахуванням щомісячного коефіцієнту інфляції (п.п.3.1. Договору.); протягом 5-ти банківських днів плату за комунальні та інші послуги згідно предявлених Орендодавцем рахунків.(п.п.3.2 Договору).

У п.п.1.3 Договору, сторонами обумовлено, що строк передачі майна в оренду по акту прийому-передачі: початок 01.01.2010року, закінчення 01.01.2011 року.

01лютого 2011 року, згідно Акту прийому-передачі до Договору майнового найму № 01 від 08 грудня 2010р. Орендар повернув, а Орендодавець прийняв нежитлове складське приміщення площею 400кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

28 лютого 2011 року між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сума заборгованості становить 96 597,30 грн., в т.ч. 35368,50 грн. сальдо на 01.01.2010р., що підтверджується виставленими рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору 02.03.2011 року, позивачем вручено відповідачу претензію про оплату заборгованості в сумі 96 597,30грн., якій зазначено, що в разі невиконання заявлених в претензії вимог в повному обсязі протягом 10-ти днів з часу отримання даної вимоги , ТОВ "Крам" буде змушене звернутися з позовною заявою до господарського суду, окрім цього, будуть предявлені вимоги щодо сплати судових витрат.

Отримана відповідачем претензія про оплату заборгованості за оренду приміщення за адресою: АДРЕСА_1 залишена ним без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Визнання відповідачем суми основного боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2011р., підписаним обома сторонами.

21.07.2011 р. на адресу господарського суду від позивача по справі надійшло клопотання № 078/2011 від 20.07.2011р. про долучення до матеріалів справи розрахунку з оплати послуг оренди та копії платіжних документів, з якого вбачається, що відповідачем оплачено на рахунок ТОВ «КРАМ»суму заборгованості в розмірі 1218,70 грн. , з яких 500,00 грн. сплачено в березні 2011р., 218,70 грн. в квітні 2011р., 500,00 грн. в липні 2011р.

Як вбачається із позовної заяви, дата поступлення позовної заяви на адресу господарського суду - 23.05.2011р., відповідачем по справі 718,70 грн. 00 грн. проведено оплату в березні-квітні 2011 року, тобто до звернення ТОВ "КРАМ" з позовною заявою до господарського суду, а відтак в частині стягнення 718,70 грн. заборгованості, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, як безпідставно заявлені.

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості в розмірі 500,00 грн. сплачена відповідачем в липні 2011р., тобто після звернення позивача з позовом до господарського суду, в цій частині позовних вимог господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 95378,60 грн., докази її погашення в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору майнового найму, при неоплаті у визначений термін Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається із позовної заяви, ТОВ "КРАМ" нараховано до сплати відповідачу 44 917,14 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку нарахованої орендної плати та розрахунку сплати відповідачем заборгованості по орендній платі, СПД ФО ОСОБА_1 за період користування орендованим майном та після звернення позивача з позовом до господарського суду, не в повному обсязі, але щомісяця сплачувались орендні платежі на рахунок орендодавця, а тому господарський суд на підставі ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, на пятдесят відсотків.

Дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ" обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ", вул. Гайова,31, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 01554350 95 378 грн.60 грн. заборгованості; 22 458 грн. 57 коп. штрафу; 1407 грн. 95 коп. в повернення сплаченого державного мита та 234 грн. 80 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення 500 грн.00коп. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті частині позову відмовити.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 28 липня 2011 року) через місцевий господарський суд.

СуддяА.М. Сидорук