Рішення № 17664796, 09.08.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5019/1332/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "+АЕС Рівнеобленерго"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 71485 грн. 45 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №04 від 15.04.2011 року);

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 71485,45 грн. заборгованості за використану електричну енергію. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане за адресою відповідача зазначено у ЄДРПОУ: АДРЕСА_1 поштове повідомлення з ухвалою про відкладення та призначення до розгляду справи повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства звязку: "за закінченням терміну зберігання", конверт №3300107398974.

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

15.11.2005 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №2457 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач отримувати її та оплачувати відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.2.1, п.2.2.2, п.2.3.3, п.8.1 Договору ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" зобов'язувалось постачати підприємцю ОСОБА_1 електроенергію відповідно до умов Договору, а останній - зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі оплатити електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" виконало в повному обсязі. Однак, відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.

Відповідно до п.2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Відповідно до Додатку №4 до Договору на постачання електричної енергії Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника з рахунка Споживача.

Відповідно до п.2 Додатку №4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються постачальником.

Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно п.8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові постачальника в терміни визначені додатком №4 Договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Відповідно до п.3 Додатку №4 Договору Споживач зобов'язався проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу способом перерахування коштів платіжними дорученнями в термін до 15-го числа 100% за фактично спожитий обсяг на місяць.

Згідно п.17 Додатку №8 до Договору плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем на підставі документів для платежів протягом 5 календарних днів від дня їх отримання.

На виконання умов Договору відповідачем позивачу на підставі поданих відповідачем звітів за використану електроенергію виставлялись Рахунки за активну електроенергію та реактивні перетоки.

Приватний підприємець ОСОБА_1 користувалась активною електроенергією за Договором №2457 від 15.11.2005 року, однак оплату електричної енергії не здійснювала, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань щодо оплати спожитої електричної енергії заборгованість відповідача перед позивачем становить 71485,45 грн., з яких 71338,91 грн. за активну електроенергію та 146,54 грн. за реактивні перетоки. Сума заборгованості також стверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків. В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до норм статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 71485,45 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго” (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.71, код ЄДРПОУ 26009002745000) заборгованість за використану електроенергію у сумі 71485,45 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 714,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний "10" серпня 2011 року