Рішення № 17663952, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р.Справа № 8/17-2258-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

представники сторін у судове засідання не зявились,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП Довбуш С.В.” до Концерну „Одесаагрогаз” про стягнення 3471,69 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2011 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП Довбуш С.В.”, порушено провадження у справі № 8/17-2258-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 04.07.2011 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 04.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2011 р., у судовому засіданні 25.07.2011 р. на 08.08.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте з невідомих причин жодного разу не скористались наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності їхніх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 08.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЧП Довбуш С.В.” (далі ТОВ „ЧП Довбуш С.В.”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Концерну „Одесаагрогаз” 3471,69 грн. заборгованості, з яких 2714,04 грн. основний борг за договором поставки від 01.01.2005 р. № 107-05 та 757,65 грн. пеня, інфляційні втрати та 3% річних, нараховані в звязку з несвоєчасним виконанням грошового зобовязання.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ЧП Довбуш С.В.” посилається на положення ст.ст.611,612,625 ЦК України, ст.ст.193,216,231,232 ГК України, названий вище договір поставки, видаткові накладні тощо.

Концерн „Одесаагрогаз” відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.01.2005 р. між ТОВ „ЧП Довбуш С.В.” (Продавець) та Концерном „Одесаагрогаз” (Покупець) укладено договір поставки № 107-05 (Договір), згідно умов якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує продукцію на умовах, викладених у Договорі (п.1.1 Договору). Асортимент, кількість, ціна, загальна вартість товару зазначаються в накладних, які оформлюються Продавцем згідно із поданим Покупцем замовленням (в усній або письмовій формі) (п.1.2 Договору). Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю на протязі 3 днів з моменту замовлення (п.2.1 Договору). Ціна товару узгоджується сторонами під час оформлення замовлення та зазначається у видаткових накладних (п.5.1 Договору). Покупець зобовязаний провести повний розрахунок за отриману партію товару у відповідності до накладної на умовах передоплати або в окремих спільно обумовлених випадках з відстрочкою платежу із зазначенням в накладній строку оплати (п.5.3 Договору). У випадку порушення строку оплати товару, встановленого в п.5.3 Договору, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки платежу (п.6.2 Договору). Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2005 р. у частині передачі товару Покупцю, а в частині здійснення розрахунків до моменту повного виконання Покупцем свої обовязків. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору будь-яка зі сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії Договору, або між сторонами не буде укладено новий договір, цей Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.9.1 Договору).

Товар (слабоалкогольні напої) поставлено на суму 2714,04 грн. (загальна вартість поставки з тарою складає 2964,04 грн., повернуто тари на суму 250,00 грн.), про що свідчать видаткові накладні від 12.12.2009 р. № 1212-3100 на суму 1080,00 грн. (повернення 110,00 грн.) та від 23.12.2009 р. № 2312-3100 на суму 1883,24 грн. (повернення 140,00 грн.).

З тексту видаткової накладної від 12.12.2009 р. № 1212-3100 вбачається, що товар, поставлений за нею, має бути оплачено до 19.12.2009 р., поставлений за видатковою накладною від 23.12.2009 р. № 2312-3100 до 30.12.2009 р.

Договір, який неодноразово продовжував дію в порядку п.9.1, та видаткові накладні підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на несплату вартості отриманих напоїв, ТОВ „ЧП Довбуш С.В.” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів, наведених у позові, господарський суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір поставки товару.

При цьому ТОВ „ЧП Довбуш С.В.” виконано належним чином взяті на себе обовязки та поставлено слабоалкогольні напої в належній кількості і якості (докази існування претензій з цього приводу в матеріалах справи відсутні), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.

В свою чергу Концерн „Одесаагрогаз” у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов Договору не оплатив вартість отриманого товару в розмірі 2714,04 грн., не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України, видаткових накладних строк виконання грошових зобовязань настав.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що вимоги про стягнення основного боргу слід задовольнити.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штраф неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У випадку порушення строку оплати товару, встановленого в п.5.3 Договору, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки платежу (п.6.2 Договору).

Частиною 2 ст.343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами) закріплено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 2 ст.625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення ТОВ „ЧП Довбуш С.В.” факту невиконання Концерном „Одесаагрогаз” зобовязань за Договором у сумі 2714,04 грн., господарський суд дійшов висновку, що Покупець має сплатити 253,36 грн. пені (відсоток за один день прострочення позивач вірно застосував, виходячи з правил ч.2 ст.343 ГК України та ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, а не на підставі п.6.2 Договору), 3% річних у розмірі 116,19 грн., інфляційні втрати в сумі 388,10 грн.

Отже, позов у частині стягнення 757,65 грн. пені (за змістом позовної заяви Продавцем нараховано 19,05 грн. пені, які до прохальної частини не включено, тому питання щодо цієї суми судом не розглядається), 3% річних та інфляційних втрат, вірний розрахунок яких наведено у позові, також підлягає задоволенню.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Концерну „Одесаагрогаз” (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Червоний хутір, вул. Центральна, 1; код 31693667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП Довбуш С.В.” (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул. Стара Люстдорфська дорога, 7) 3471/три тисячі чотириста сімдесят одна/грн. 69 коп. заборгованості, 102/сто два/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10.08.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.