Рішення № 17663685, 29.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.11 Справа№ 5015/2587/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б.

При секретарі Стасів І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Щирецький завод залізобетонних виробів”, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 33 515,18 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Щирецький завод залізобетонних виробів”, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: визнання недійсним договору

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 адвокат (Договір доручення від 06.05.2011 р.)

Від відповідача (за первісним позовом): не з»явився (ОСОБА_3 представник , яка брала участь у справі (Довіреність від 02.06.2011р.)

Права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, суд роз»яснював представникам сторін.Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Щирецький завод залізобетонних виробів”, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області про стягнення 33 515,18 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються позивачем тим, що відповідач неналежно виконав зобовязання за Договором про надання правової допомоги від 07.06.2011 р. та Додатком № 3 від 08.12.2008 р. до Договору про надання правової допомоги від 07.06.2008 р. щодо оплати наданих йому послуг, у звязку з чим у ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” перед позивачем склалась заборгованість в сумі 26 761,70 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2011 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена справа до розгляду на 15.06.2011 р.

25.05.2011р. від позивача (за первісним позовом) на адресу суду поступила Заява б/н від 25.05.2011р., відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 3 000,00 грн. витрат понесених у зв»язку з наданням правової допомоги адвокатом.

14.06.2011 р. відповідачем (за первісним позовом) в канцелярію суду подано Зустрічну позовну заяву про визнання недійсною Додаткової угоди № 3 від 08.12.2008 р. до Договору про надання правової допомоги від 07.06.2008 р. Як стверджує позивач (за зустрічним позовом) при укладенні спірного правочину директором ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” перевищено надані йому повноваження, передбачені статутом товариства.

Ухвалою суду від 16.06.2011 р. зустрічну позовну заяву прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 06.07.2011 р. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі в судовому засіданні 06.07.2011 р. оголошувалася перерва.Ухвалою від 15.07.2011 р. суд, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжив строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.07.2011 р.

Представник позивача (за первісним позовом) заявлені ФОП ОСОБА_1 вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечив, з підстав, викладених у Запереченнях б/н від 29.06.5011 р., вказавши, зокрема, що про обмеження повноважень директора ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” позивач (за первісним позовом) дізнався лише під час розгляду даного спору, тобто після укладення спірного Договору. Частковою сплатою гонорару по спірному Договору відповідач (за первісним позовом) схвалив укладений договір. На підставі вищевказаних заперечень представник позивача (за первісним позовом) просив суд в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 29.07.11 р не забезпечив. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із перебуванням у відпустці. В ході розгляду справи представник відповідача (за первісним позовом) подав заперечення на позовну заяву, первісні позовні вимоги заперечив у повному обсязі. Вимоги, заявлені у зустрічному позові підтримав.

В засіданні розглянуто клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Зважаючи на строки вирішення даної справи, те , що за клопотанням сторін строки вже продовжено на 15-ть днів; беручи до уваги, що у відпустці представник відповідача перебуватиме по 30.07.2011 р, відтак перенесення судового засідання після 30.07.11 р відбуватиметься з порушенням строків вирішення спору; що, як вбачається із змісту клопотання, представник відповідача за первісним позовом не вказує про наміри подати додаткові докази до справи, суд не вбачає за можливе та доцільне відкласти розгляд справи на іншу дату.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

07.06.2008р. між сторонами у справі укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання від імені і за рахунок ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” проводити правове обслуговування відповідача (за первісним позовом), представляти інтереси останнього в усіх справах повязаних з діяльністю товариства, а ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” у свою чергу зобовязалося оплатити надані йому послуги.

Як встановлено судом, Договір підписаний ОСОБА_1 та директором ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” ОСОБА_4, а також скріплений відтисками печаток сторін.

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони погодилися, що оплата наданої позивачем (за первісним позовом) правової допомоги визначається у додатках, які є невідємною частиною даного Договору.

08.12.2008р. сторонами підписано Додаток № 3 до договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р., у відповідності до якого позивач (за первісним позовом) зобовязався представляти інтереси відповідача (за первісним позовом) у господарській справі за позовом ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” до ТОВ “БК “Прогрестехбуд” про стягнення боргу.

Як вбачається із матеріалів справи 02.06.2009 р. Господарським судом Львівської області, за участю представника ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” ОСОБА_1, прийнято рішення у справі № 23/12 яким позов ТзОВ “Щиренький завод залізобетонних виробів” до ТОВ “БК “Прогрестехбуд” задоволено повністю та стягнуто з ТОВ “БК “Прогрестехбуд” 535 227,00 грн. боргу.

У п. 2 Додатку № 3 передбачено, що оплата наданої позивачем (за первісним позовом) правової допомоги провадиться в розмірі 10 % від стягнутої суми, зазначеної у рішенні суду.

Таким чином, вартість наданої відповідачу (за первісним позовом) правової допомоги по справі № 23/12 становить 53 522,70 грн.

Вищезазначену суму гонорару відповідач (за первісним позовом) зобовязаний був сплатити двома платежами: 6 000,00 грн. впродовж трьох робочих днів з дня підписання даного додатку № 3; решту суми в день прийняття рішення господарським судом Львівської області (п. 2.1. Додатку № 3).

Відповідно до п.2.2 Додатку №3 до Договору суму гонорару Довіритель сплачує незалежно від того, в який спосіб врегульовано заборгованість ТОВ «БК «Прогрестехбуд»перед Довірителем, у судовому, чи позасудовому.

Проте, як зазначається у позовній заяві та стверджує представник позивача за первісним позовом, в порушення умов Договору відповідач (за первісним позовом) зобовязання щодо оплати суми гонорару виконав частково, сплативши лише 26 761,00 грн., що підтверджується: меморіальним ордером № 1748 від 05.01.2009 року - на суму 9 000,00 грн.; випискою із рахунків від 30.09.2009 року - на суму 5 000,00 грн.; випискою із рахунків від 26.10.2009 року - на суму 15 761,00 грн. Решти суми гонорару в розмірі 26 761,70 грн. відповідач (за первісним позовом) не сплатив.

За порушення строків оплати наданої правової допомоги позивач (за первісним позовом) на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 5 191,77 грн. інфляційних втрат та 1 561,71 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог складає 33 515,18 грн.

Окрім вказаної суми позовних вимог позивач у заяві від 25.05.2011р. просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача (за первісним позовом) 3 000,00 грн. витрат понесених у зв»язку із наданням правової допомоги адвокатом. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем надано суду Договір доручення б/н від 06.05.2011р. із Додатками №№ 1,2 до Договору; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 02.02.2005 р., Рахунок № 1-05/11, а також виписку із банківського рахунку про оплату вартості послуг на суму 3 000,00 грн.

При дослідженні матеріалів, наданих в обгрунтування зустрічних позовних вимог суд встановив наступне:

Договір про надання правової допомоги від 07.06.2011р. та Додаткова угода № 3 від 08.12.2008р. підписані ОСОБА_1 та директором ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” ОСОБА_4, а також скріплені відтисками печаток сторін.

У зустрічній позовній заяві позивач (за зустрічним позовом) вказав, що при укладені Додатку № 3 до Договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р. директором ОСОБА_4 перевищено надані йому повноваження передбачені Статутом товариства. Зокрема, директором порушено п.п. 7.5.4, 7,8 ст.7, п. 6.2.12 ст. 6 Статуту товариства, відповідно.

Так, п. 7.5.4. Статуту передбачено, що директор в межах своєї компетенції, за умови дотримання всіх обмежень, передбачених цим Статутом та законодавством України, укладає будь-які правочини, які скріплюються печаткою Товариства (п. 7.7. Статуту).

Відповідно до п. 7.8. Статуту укладення договорів та вчинення правочинів Директором можливе лише за умови попередньої згоди Зборів учасників щодо будь-якого договору або ряду повязаних між собою договорів, сумарна вартість яких перевищує еквівалент 50000,00 грн. (ч. 1 п. 7-8 Статуту).

Згідно п. 6.2.12. Статуту до виключної компетенції Зборів Учасників належить - надання попередньої згоди на укладення договорів, вчинення правочинів та інших дій директором, у випадку передбаченому цим Статутом.

Пунктом 7.9 ст. 7 Статуту, передбачено, що будь які договори та інші правочини, укладені Товариством або від його імені з порушенням вказаних у пункті 7.8 Статуту, є недійсними. Наступне схвалення таких правочинів Зборами учасників робить їх дійсними з моменту укладення.

Позивач (за зустрічним позовом) стверджує, що рішення про надання згоди на підписання директором Додатку № 3 від 08.12.2011р. до договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р. Загальними зборами ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” не приймалось. Наступне схвалення вказаного правочину Загальними зборами також не відбулося.

На підтвердження вказаного позивачем (за зустрічним позовом) надано суду протокол № 9 загальних зборів учасників ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” від 30.09.2009р., відповідно до якого на порядок денний зборів ставилось питання схвалення Договору № 3 від 08.12.2008р., укладеного із ФОП ОСОБА_1 на суму 53 522,70 грн. Як вбачається із протоколу зазначений договір зборами учасників не схвалений.

Як зазначається у зустрічній позовній заяві, у зв'язку з прийнятим рішенням Зборів Учасників ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів”, не підписано Акт про прийняття наданих послуг за додатком №3 до Договору про надання правової допомоги від 07.06.2008 р.

Як стверджує позивач (за зустрічним позовом) про відсутність повноважень директора ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” на підписання спірного правочину відповідачу (за зустрічним позовом) було відомо, оскільки ФОП ОСОБА_1 був представником ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” у справі №21/285, що розглядалася Господарським судом Львівської області за позовом позивача (за зустрічним позовом) до ТзОВ “Соломонове будівництво”. Під час судового процесу, досліджувався і Статут товариства, та оцінювалися дії директора товариства на відповідність вимогам Статуту, зокрема п.п. 7.8.-7.9, які стосуються вимог щодо укладення правочинів. Таким чином, ФО-П ОСОБА_1 знав та за всіма обставинами не міг не знати про обмеження директора ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” на підписання спірного правочину.

Однак, як вбачається зі змісту рішення господарського суду Львівської області від 13.04.09 р у справі №21/285 за позовом ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів», смт.Щирець , Львівська область, до відповідача : ТзОВ «Соломонове будівництво «, м.Новояворівськ , Львівська область, про стягнення 160149,84 грн та зустрічним позовом ТзОВ «Соломонове будівництво», м.Новояворівськ , Львівська область, до ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів», смт.Щирець , Львівська область, про визнання недійсними договору про постачання залізобетонних виробів №21/07-08 від 21.07.2008 року та договору на постачання залізобетонних виробів №11/08-08 від 11.08.2008 року, провадження у зазначеній справі порушено ухвалою господарського суду Львівської області 22.12.08 року та призначено розгляд справи на 21.01.2009 року Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду по зазначеній справі. Тоді як договір про надання правової допомоги , додаток №3 до нього укладено до порушення провадження у справі №21/285. Отже, позивач за зустрічним позовом даними твердженнями не підтверджує, що на час укладення договору про надання правової допомоги та додатку №3 до цього договору ФОП ОСОБА_1 знав про обмеження повноважень встановлених статутом. Доказів зворотнього позивач за зустрічним позовом суду не надав.

У зустрічній позовній заяві відповідач, стверджуючи , що ОСОБА_1 за всіма обставинами мав знати про обмеження повноважень, покликається на обов»язок ОСОБА_1 перевіряти повноваження представника на укладення договору. Однак, навпаки, закріплюючи у ч.3 ст.92 ЦК України правило про те, що особа , яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов»язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також закріплюючи , що обмеження повноважень у відносинах із третіми особами не має юридичної сили, законодавець тим самим встановив презумпцію достатності повноважень та переклав відповідальність у зв»язку із перевищенням повноважень на самого представника.

Також, як на обставину обізнаності про обмеження повноважень наданих директору, відповідач покликається на текст договору, у якому міститься фраза: «в особі директора , який діє на підставі повноважень наданих статутом». Однак, такий текст договору також не може свідчити про те, що ФОП ОСОБА_1 за всіма обставинами міг знати про обмеження; такий текст також не підтверджує обізнаність зі змістом статуту та не встановлює обов»язку ФОП ОСОБА_1 ознайомитися зі статутом. У зазначеному тексті не вказано , зокрема, про те, що сторона попередньо ознайомлена із статутом юридичної особи, представником якої виступає директор . Наведення у тексті такої фрази навпаки свідчить про те, що директор підписуючи договір із ОСОБА_1 ще раз стверджував такою фразою, що він має достатні повноваження на підписання договору та він не діє із перевищенням повноважень.

Як на обставину обізнаності про обмеження повноважень наданих директору, відповідач також покликається на те, що з метою виконання умов договору повіреному було надано право ознайомлюватися із усією документацією. Проте, позивач за первісним позовом не довів (не зазначив у зустрічній позовній заяві) фактів витребовування повіреним такої інформації та фактів її надання.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не доведено, що ФОП ОСОБА_1 знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи.

Окрім того, сплативши у січні, вересні та жовтні 2009 року частково гонорар у сумі 26761,00 грн. ТОВ «Ширецький ЗЗБВ»схвалило укладений договір від 07 червня 2008 року та додаток №3 до договору від 08.12.2008 року.

У відповідності до ч.1 ст.241 правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно ч.2 ст.241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивач за первісним позовом сплативши, перерахувавши на поточний рахунок із свого поточного рахунку, частину гонорару відповідно до договору та додатку до нього тим самим прийняв до виконання положення договору та додатку. При цьому для прийняття до виконання, оплати , у директора товариства було достатньо повноважень . Зустрічний позов не містить посилання на незаконність дій директора товариства по частковому виконанню правочину.

Підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає.

Приймаючи рішення по первісному позову суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні зобовязання між сторонами виникли на підставі Договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р. та Додатку № 3 від 08.12.2008р. до договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р. Договір та Додаток № 3 підписані ОСОБА_1 та директором ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” ОСОБА_4, а також скріплені відтисками печаток сторін.

Умовами Додатку № 3 передбачено представництво позивачем (за первісним позовом) інтересів відповідача (за первісним позовом) у господарській справі за позовом ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” до ТОВ “БК “Прогрестехбуд” про стягнення боргу.

Таким чином, Договір про надання правової допомоги від 07.06.2011р., з урахуванням додатку № 3 є договором про надання послуг.

Згідно визначення ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем (за первісним позовом) було надано відповідачу (за первісним позовом) послуги правової допомоги по справі № 23/12 за позовом ТзОВ “Щиренький завод залізобетонних виробів” до ТОВ “БК “Прогрестехбуд” про стягнення 589 595,25 грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2009р. за участю представника ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” ОСОБА_1позовні вимоги (зменшені) ТзОВ “Щирецький завод залізобетонних виробів” задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення на користь Товариства 535 227,00 грн. боргу.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із врахуванням положень п. 2 Додатку № 3 від 08.12.2008р. вартість правової допомоги по справі № 23/12 становить 53 522,70 грн. Вказану суму гонорару відповідач (за первісним позовом) зобовязаний був сплатити в день прийняття рішення господарським судом Львівської області (п. 2.1. Додатку № 3), тобто 02.06.2011р.

Однак, як встановлено судом, зобовязань щодо оплати наданих послуг відповідач (за первісним позовом) належно не виконав. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем (за первісним позовом) було здійснено часткову оплату наданих йому послуг, а саме: 05.01.2009 року - на суму 9 000,00 грн.; 30.09.2009 року - на суму 5 000,00 грн.; 26.10.2009 року - на суму 15 761,00 грн. Слід зазначити що більшу частину оплати відповідач (за первісним позовом) здійснив після прийняття рішення у справі № 23/12. Таким чином, суд вважає, що відповідачем (за первісним позовом) вчинено дії, що свідчать про прийняття Договору про надання правової допомоги від 07.06.2011р. та Додатку № 3 до виконання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень наведених правових норм, суд перевіривши наданий позивачем (за первісним позовом) розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відтак первісний позов підлягає до задоволення.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов що зустрічні позовні вимоги є необгрунтованими, а тому в задоволенні позову ТзОВ “Щиренький завод залізобетонних виробів” слід відмовити. Вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення повністю.

У відповідності з п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом. Судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом. Окрім того, відшкодуванню з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн відповідно до ст. 49 ГПК України. При цьому суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру»встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об»єднанням чи адвокатом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката по розгляду даної справи в сумі 3 000,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи Договір доручення б/н від 06.05.2011р. із Додатками №№ 1,2 до Договору; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 02.02.2005 р., Рахунок № 1-05/11, а також виписку із банківського рахунку про оплату вартості послуг на суму 3 000,00 грн.

Проте, суд вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу неспіврозмірна сумі позовних вимог, а також не відповідає складності даного господарського спору. До стягнення за рішенням суду підлягає 1500,00 грн. витрат , пов»язаних з оплатою послуг адвоката.

Окрім того, доводи представника позивача за зустрічним позовом про дострокове припинення договору про надання правової допомоги з 31 березня 2011 року на підставі повідомлення у листі від 17.03.2011р., суд не приймає до уваги, оскільки , як підтверджено листом від 15.07.11 р №05-06-474 Львівської дирекції підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»лист №7902602315648 був надісланий на адресу , яка вказувалась на поштовому конверті : АДРЕСА_3, а не на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 чи АДРЕСА_2, і не вручений адресату , оскільки такий за адресою АДРЕСА_3 не знаходився; лист повернутий відправнику ОСОБА_5

Доказів в спростування обставин, наведених у листі №05-06-474 Львівської дирекції підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»позивач за зустрічним позовом суду не надав, хоч така можливість , була надана йому судом , оскільки суд для з»ясування зазначених обставин відклав розгляд справи з 15.07.11 р на 29.07.11 р та продовжив розгляд справи .

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 921 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Первісні позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щирецький завод залізобетонних виробів»(81160, смт.Щирець, вул.Золотогірська,44, Пустомитівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 23949103) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_2; адреса для кореспонденції :АДРЕСА_1) 33515,18 грн. заборгованості, 335,15 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4.В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5.Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя Кітаєва С.Б.

Рішення оформлено згідно з ст.ст. 84, 85 ГПК України та підписано 05.08.2011 року.