ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2011 р. Справа № 19/100-9/53
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О. М. при секретарі судового засідання Поліводі С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Домобудівник", вул. Липова, 1, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженергомаш", вул. Львівська, 37, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 1 від 04.01.2011 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 23.09.1997 року)
Присутня в судовому засіданні: ОСОБА_2, (паспорт серія НОМЕР_2 від 03.02.1998 року)
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння ТзОВ "Монтаженергомаш" майно, яке належить ВАТ "Домобудівник", а саме: будівлі механічної майстерні та столярного цеху, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.09 року, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, які знаходиться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району, Івано-Франківської області.
23.11.10 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив площі майна. Позивач просить: витребувати з незаконного володіння ТзОВ "Монтаженергомаш" майно, яке належить ВАТ "Домобудівник", а саме: будівлі механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв. м. та столярного цеху, загальною площею 383, 3 кв. м., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.09 року, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, які знаходяться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району, Івано-Франківської області.
07.12.10 року в судовому засіданні представник позивача подав суду письмове клопотання, в якому, посилаючись на ст. 387 ЦК України позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне. ВАТ "Домобудівник" є власником будівель механічної майстерні та столярного цеху, що розташовані на території позивача і є складовою частиною цілісного майнового комплексу ВАТ "Домобудівник". Майно увійшло до статутного фонду підприємства під час корпоратизації.
Представник позивача зазначив, що 21.10.09 року між ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" та ТзОВ "Монтаженергомаш" було укладено договір купівлі-продажу будівель механічної майстерні та столярного цеху.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року по справі 20/25 визнано дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник" від 06.02.2001р., укладений між ВАТ ХК "Домобудівник" та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж", а також визнано за ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" право власності на будівлю механічної майстерні, площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449, 9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою с. Дем"янів, Галицького району, вул. Львівська, 78.
Представник позивача зазначив, що на момент укладення договору купівлі-продажу майна ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" не мав права укладати його, оскільки вищезазначене рішення суду оскаржувалось в апеляційному порядку. Крім того, постановою Львівського пеляційного господарського суду від 23.02.10 року рішення суду першої інстанції скасовано. Вказане свідчить, що право власності на будівлі механічної майстерні та столярного цеху, споруди трансформаторної підстанції відкритого типу та козлового крану з крановою площадкою залишилися у власності ВАТ "Домобудівник".
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом не визнавалась обов"язковою явка представників сторін. Відповідно до ст. 22 ГПК України з"явлення сторін чи направлення повноважних представників є правом, а не обов"язком сторони. Отже, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Щодо залучення до участі у справі ТзОВ "Прикарпатенергомаш", як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 17.05.11 року, то судом встановлено, що 18.02.10 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомаш" в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов"язано з реорганізацією, що вбачається з довідки з ЄДРЮОФОП станом на 29.07.11 року, наданої на виконання ухвали суду. В силу ст. 26, 27 ГПК України відсутні підстави для залучення вказаної особи до участі у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації № 110 від 26.04.94 року "Про створення відкритого акціонерного товариства "Домобудівник" на базі державного підприємства Бурштинського заводу великопанельного домобудування-140 засновано ВАТ "Домобудівник" та затверджено його статут (том І, арк. справи 10).
Спірне майно, а саме будівля механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв. м., столярний цех загальною площею 383, 3 кв.м., трансформаторна підстанція відкритого типу, що знаходиться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району, Івано-Франківської області увійшло до статутного фонду ВАТ "Домобудівник", що підтверджується Переліком об"єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ "Домобудівник" під час корпоратизації станом на 01.02.94 року, погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України (том І, арк. справи 8).
З довідки про переіменування підприємства № 22.11/02 від 22.11.10 року вбачається, що:
- Бурштинський завод ВПБ-140 перейменовано у відкрите акціонерне товариство "Домобудівник" (наказ Міненерго України № 110 від 26.04.94 року);
- ВАТ "Домобудівник" перейменована у ВАТ Холдингова компанія "Домобудівник" (протокол загальних зборів акціонерів від 14.02.97 року);
- ВАТ Холдингова компанія "Домобудівник" перереєстровано у ВАТ "Домобудівник" (рішення згальних зборів акціонерів від 25.10.02 року та розпорядження райдержадміністрації від 08.09.03 року) (том І, арк. справи 56).
Як вбачається з Довідки з ЄДРПОУ та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 11.01.11 року змінено найменування юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Домобудівник" на Публічне акціонерне товариство "Домобудівник".
06.02.01 між ВАТ ХК "Домобудівник" та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" було укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини ВАТ ХК "Домобудівник", відповідно до п. 1.1. та 1.2. якого продавцем відчужено столярний цех, механічну майстерню, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року у справі № 20/25 позов задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК "Домобудівник" від 06.02.2001р., укладений між ВАТ ХК "Домобудівник" та ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж", а також визнано за ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" право власності на будівлю механічної майстерні, площею 762,8 кв. м, столярний цех, площею 449, 9 кв.м, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою с. Дем"янів, Галицького району, вул. Львівська, 78.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.10 року рішення гсподарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року по справі № 20/25 скасовано, в позові ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» до ВАТ ХК «Домобудівник» про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд старої частини заводу ВАТ ХК «Домобудівник» від 06.02.01 року та визнання права власності на майно - відмовлено.
Як вбачається з постанови суду, рішення скасовано з тих підстав, що договір купівлі-продажу від 06.02.2001р. та відповідно передача майна на його виконання вчинені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, Львівський апеляційний господарський суд зазначив, що згідно з чинним законодавством у судовому порядку договір може бути визнаний дійсним у випадках, встановлених ст.ст.218-221, 224, 226 ЦК України. Даний договір не визнано дійсним, тобто таким, що відповідає закону, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2001р. підлягав нотаріальному посвідченню згідно з нормою частини першої ст.47 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору, яка кореспондується з нормами Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.199р. № 1740 «Про порядок затвердження сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів договорів», якими передбачалось нотаріальне посвідчення або реєстрацію на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Згаданою ст. 47 ЦК УРСР встановлено, що недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу. Також, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що все майно і майнові права відповідача на час укладення договору й актів прийому-передачі, в тому числі і обєкти купівлі-продажу перебували у податковій заставі з 14.08.1998р., що підтверджено копією витягу з Державного реєстру застав, дійсного до 27.03.2005р. Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Указу Президента України від 04.03.1998р. № 167 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює розпорядження ними за письмовим погодженням з податковим органом. Під час розгляду справи № 20/25 позивач не подав, а відповідач зазначив відсутність письмового погодження з ДПІ у Галицькому районі, як із заставодержателем на продаж майна, зазначеного в договорі від 06.02.2001р., а тому такий договір, укладений в порушення податкового законодавства, є недійсним.
Нормами ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, передача майна від ВАТ "Домобудівник" до ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" на виконання договору купівлі-продажу від 06.02.01 року, укладеного в порушення чинного законодавства, та набуття такого майна ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" були неправомірними. Неправомірне, тобто в порушення закону, набуття майна не створює у набувача права власності на таке майно.
21.10.09 року між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» та ТзОВ «Монтаженергомаш» було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.2 якого продавцем на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року у справі № 20/25 було відчужено покупцю будівлю механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв.м., столярний цех загальною площею 383, 3 кв.м., трансформаторну підстанцію відкритого типу, що знаходиться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району Івано-Франківської області та належить продавцю. У п. 1.3 договору від 21.12.09 року вказано: продавець заявляє, що на момент підписання цього договору, дане майно, що відчужується є його власністю, нікому іншому не продано, в спорі, іпотеці чи під арештом не перебуває; відсутність заборони перевірено.
Як вбачається з довідки Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації № 2536/01-21 від 02.08.11 року, наданої на виконання ухвали суду, 23.07.09 року на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.09 року ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" здійснило реєстрацію права власності на будівлі механічної майстерні (загальна площа 668, 6 кв. м.), столярного цеху (загальна площа 383 кв. м.) по вул. Львівська, 78 а, с. Дем"янів, Галицький район, Івано-Франківська область за ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж", тобто на момент укладення договору купівлі-продажу між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» та ТзОВ «Монтаженергомаш» вказане майно було зареєстроване за продавцем ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» відповідно до рішення суду.
27.10.09 року на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.09 року ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" зареєструвало право власності на вищезгадувані об"єкти нерухомого майна за ТзОВ "Монтаженергомаш". На даний час власником згадуваних об"єктів нерухомого майна є ТзОВ "Монтаженергомаш".
Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Однак, оскільки, як встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду договір купівлі-продажу від 06.02.01 року укладений в порушення вимог чинного законодавства, відповідно й набуття такого майна ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" було неправомірним, що не створює у набувача права власності на таке майно. Отже, не набувши право власності, ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» не вправі був укладати договір купівлі-продажу від 21.10.09 року з ТзОВ «Монтаженергомаш».
Як зазначено в письмових поясненнях позивача, договір, який був укладений між ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» та ТзОВ «Монтаженергомаш» по своїй суті не несе оплатного характеру.
Відповідно до п. 3.2 Договору майно вважається оплаченим з моменту одержання продавцем грошей, вказаних у п. 2.1 Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору продаж вчинено за 42 500 грн., в тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 3.1 гроші в сумі 42 540 грн. покупець повинен сплатити продавцю до 21.10.10 року на розрахунковий рахунок продавця, тобто оплата майна за договором була розстрочена на одан рік.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За своєю правовою природою природою договір купівлі-продажу є відплатним договором, однак в спірному випадку суду не подано доказів оплати вартості майна (платіжних доручень, квитанцій, ордерів, банківських виписок тощо). Судом також враховано, що 18.02.10 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенергомаш" в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов"язано з реорганізацією, що вбачається з довідки з ЄДРЮОФОП станом на 29.07.11 року, наданої на виконання ухвали суду. Тобто, юридичну особу (продавець за договором) було ліквідовано до закінчення строку, наданого для оплати майна.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 року не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування (повернення) майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача субєктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.
Як вбачається із матеріалів справи, право власності позивача на спірне майно підтверджується Переліком об"єктів нерухомого майна (будівлі і споруди), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Домобудівник» під час корпоратизації станом на 01.02.94 року, погодженого першим заступником Міністра палива та енергетики України та довідкою ВАТ «Домобудівник» від 07.12.10 року № 07/12/01, затвердженою Територіальним управлінням Держпромнагляду по Івано-Франківській області про реєстрацію за Бурштинським ЗВПД-140 козлового крану ККС-10 за реєстраційним номером И-87.
З наявних у справі доказів, а саме копій установчої угоди про створення ТзОВ «Прикарпатенергомаш», клопотання про відкладення розгляду справи № 20/25, витягу з ЄДР, випливає, що набувач - ТзОВ «Монтаженергомаш» знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину (зокрема те, що продавець не мав права відчужувати майно), оскільки директор ТзОВ «Монтаженергомаш» Бондар І. І. був співзасновником ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж». Вказане свідчить про недобросовісність набувача. Недобросовісність набувача підтверджується ще й тим, що засновники ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» почали процес ліквідації юридичної особи через 43 дні після укладення договору з ТзОВ «Монтаженергомаш», що підтверджується витягом з ЄДР № 418077 (том І, арк. справи 68) і до складу ліквідаційної комісії входив директорм відповідача Бондар І. І.
Факт вибуття спірного майна з володіння позивача та наявність майна у незаконному володінні відповідача встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу від 21.10.09 року, укладеним ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» з ТзОВ «Монтаженергомаш», Довідкою про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.09 року, договором купівлі-продажу трансформаторної підстанції відкритого типу та козлового крану з крановою площадкою від 02.10.09 року, укладеного ТзОВ «Прикарпатенергомонтаж» з ТзОВ «Монтаженергомаш» та актами приймання-передачі основних засобів від 03.10.09 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Як зазначено вище, суду не подано доказів проведення оплати за майно, тобто є підстави стверджувати, що майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (як встановлено постановою ЛАГС ТзОВ "Прикарпатенергомонтаж" не набув права власності на майно, й відповідно не мав права його відчужувати), а, отже, власник має право витребувати його від недобросовісного набувача у всіх випадках, в тому числі і у випадку оплатності договору. Відтак, оскільки позивач довів своє право власності на спірне майно і судом встановлено факти недобросовісності набувача, вибуття спірного майна з володіння власника та його наявність у незаконному володінні відповідача, суд дійшов висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог. Позав слід задовольнити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 321, 387, 655 ЦК України, ст. 35, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Домобудівник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженергомаш" про витребування майна з чужого незаконного володіння, яке знаходиться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району, Івано-Франківської області - будівлі механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв.м., столярного цеху загальною площею 383, 3 кв.м., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.09, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою.
Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтаженергомаш", вул. Львівська, 37, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100 (код 25066431) повернути позивачу Публічному акціонерному товариству "Домобудівник", вул. Липова, 1, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (код 04625524) згідно акта прийому -передачі будівлю механічної майстерні загальною площею 668, 6 кв. м., столярний цех загальною площею 383, 3 кв.м., зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.10.09 року, трансформаторну підстанцію відкритого типу та козловий кран з крановою площадкою, що знаходяться за адресою вул. Львівська, 78, с. Дем"янів Галицького району, Івано-Франківської області.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженергомаш", вул. Львівська, 37, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100 (код 25066431) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Домобудівник", вул. Липова, 1, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 (код 04625524): 718, 80 грн. (сімсот вісімнадцять гривень вісімдесят копійок) - державного мита та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фанда О. М.
Повне рішення складено 09.08.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Олейняш Е. М. 09.08.11
Судове рішення № 17663360, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 05.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/100-9/53. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: